Decision № 104297368, 13.05.2022, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2022 року (12:00)Справа № 280/69/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945) до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» (70050, Запорізька область, Вільнянський р-н, смт. Кам`яне, вул.Зелена, код ЄДРПОУ 08680112) про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 1920227,56грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість у загальному розмірі 1920227,56грн., яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов`язань, самостійно визначених у податкових деклараціях, нарахованих податковим органом за результатами перевірок та нарахованої контролюючим органом пені. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку повністю відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 1920227,56грн.

Ухвалою судді від 25.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

01.02.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №5844), в якому зазначає, що позивач у своєму позові зазначає, що відповідачу нарахована пеня з 2018-2020 роки по фактам несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань, однак, позовна заява крім самого твердження, що відповідачу нарахована пеня, не містить жодного її обґрунтування. Позивач не зазначає, з якого моменту розпочинається нарахування пені, за який період нараховується пеня, які облікові ставки діяли у спірному періоді. Отже, загальна сума пені, нарахована на грошові зобов`язання як самостійно задекларованих відповідачем, так і нарахованих під час податкових перевірок необґрунтована та є надмірною. Крім того, посилається на пропуск строку звернення до суду.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

У позовні заяві податковим органом зазначено, що у відповідача наявний борг у загальному розмірі 1920227,56грн., у т.ч.: з податку на додану вартість у сумі 776108,87грн.; з земельного податку з юридичних осіб у сумі 271,39 грн., з екологічного податку у сумі 65 057,85 грн.; з військового збору у сумі 13 720,33 грн.; з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у сумі 1 065 069,62грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник на підставі наступного.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем самостійно була визначена сума грошового зобов`язання з податку на додану вартість, у поданих податкових деклараціях, зокрема:

№9191966354 від 20.09.2017 на суму зобов`язання 10686,00 грн.,

№9217196303 від 19.10.2017 на суму зобов`язання 3490,00 грн.,

№9244570058 від 20.11.2017 на суму зобов`язання 87710,00 грн.,

№9273004456 від 20.12.2017 на суму зобов`язання 25958,00 грн.,

№9296371968 від 19.01.2018 на суму зобов`язання 31046,00 грн.,

уточнюючого розрахунку №9025693124 від 20.02.2018 на суму зобов`язання 964,00грн. та штрафної санкції у розмірі 29,00 грн.,

№9023530474 від 16.02.2018 на суму зобов`язання 303,00 грн.,

№9047640016 від 19.03.2018 на суму зобов`язання 1083,00 грн.,

№9070351790 від 17.04.2018 на суму зобов`язання 435,00 грн.,

№9095587871 від 17.05.2018 на суму зобов`язання 19171,00 грн.,

№9122620253 від 19.06.2018 на суму зобов`язання 4683,00 грн.,

№9148138486 від 18.07.2018 на суму зобов`язання 13269,00 грн.,

№9175610875 від 20.08.2018 на суму зобов`язання 36559,00 грн.,

№9283960977 від 19.12.2018 на суму зобов`язання 8290,00 грн.,

№9307469527 від 18.01.2019 на суму зобов`язання 3645,00 грн.,

№9021846385 від 14.02.2019 на суму зобов`язання 302,00 грн.,

№9076092113 від 17.04.2019 на суму зобов`язання 21561,00 грн.,

№9103760820 від 20.05.2019 на суму зобов`язання 16206,00 грн.,

№9130051080 від 19.06.2019 на суму зобов`язання 9525,00 грн.,

№9156508326 від 18.07.2019 на суму зобов`язання 29312,00 грн.,

№9185468865 від 19.08.2019 на суму зобов`язання 35661,00 грн.,

уточнюючого розрахунку №9211976402 від 16.09.2019 на суму зобов`язання 846,00грн. та штрафної санкції у розмірі 25,00 грн.,

№9212486565 від 17.09.2019 на суму зобов`язання 29798,00 грн.,

№9243981727 від 18.10.2019 на суму зобов`язання 2577,00 грн.,

№9275039372 від 19.11.2019 на суму зобов`язання 16683,00 грн.,

№9305792852 від 19.12.2019 на суму зобов`язання 24832,00 грн.,

уточнюючого розрахунку №9000885761 від 14.01.2020 на суму зобов`язання 411,00грн. та штрафної санкції у розмірі 12,00 грн.,

№9329923490 від 15.01.2020 на суму зобов`язання 6688,00 грн.,

№9026808960 від 15.02.2020 на суму зобов`язання 6438,00 грн.,

№9056486491 від 18.03.2020 на суму зобов`язання 15752,00 грн.,

№9083674560 від 17.04.2020 на суму зобов`язання 167,00 грн.,

№9111236737 від 20.05.2020 на суму зобов`язання 3199,00 грн.,

№9137474058 від 16.06.2020 на суму зобов`язання 304,00 грн.,

№9171731351 від 20.07.2020 на суму зобов`язання 23553,00 грн.

Окрім того, на підставі актів перевірки, складених за результатами проведених камеральних перевірок, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

№0043855901 від 30.05.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 31040,89 грн.,

№0043805901 від 29.05.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 2940,48 грн.,

№0043855901 від 30.05.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 673,30 грн.,

№0084925906 від 29.08.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 386,91 грн.,

№0093725906 від 02.10.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 5344,08 грн.,

№0109365906 від 26.11.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 2000 грн.,

№0109355906 від 26.11.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 73,11 грн.,

№0018425906 від 05.03.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1969,46 грн.,

№0065155906 від 23.04.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 8000 грн.,

№0077165906 від 21.05.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 312,20 грн.,

№0099755906 від 26.06.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1000 грн.,

№0120855906 від 10.07.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1905 грн.,

№0126975906 від 06.08.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 3160 грн.,

№0137155906 від 23.08.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1661,44 грн.,

№0143575906 від 17.09.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 500 грн.,

№0145835904 від 08.10.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 249,99 грн.,

№162955904 від 06.12.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1115,39 грн.,

№0163675904 від 16.12.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1780,05 грн.,

№0003335904 від 07.02.2020, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1338,60 грн.,

№0005185904 від 24.02.2020, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1661,61 грн.,

№0005755904 від 27.02.2020, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 553,76 грн.,

№0008165904від 23.03.2020, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 2464,25 грн.,

№0010335904 від 03.04.2020, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 464,01 грн.

Указані рішення направлені на адресу відповідача поштою та отримані уповноваженою особою відповідача. Указані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржені не були, а отже сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Також, контролюючим органом зазначено, що протягом 2018-2020 років по фактам несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня у розмірі 776108,37 грн.

Податковий борг з земельного податку з юридичних осіб виник на підставі наступного.

Так, контролюючим органом зазначено, що відповідно до ст.129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань за податком за 2017 рік у розмірі 271,39 грн.

Податковий борг з екологічного податку який справляється за викид в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення виник на підставі наступного.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем самостійно була визначена сума грошового зобов`язання з екологічного податку, у поданих податкових деклараціях, зокрема:

№9229534234 від 03.11.2017 на суму зобов`язання 2023,68 грн.,

№9298224265 від 07.02.2018 на суму зобов`язання 3744,06 грн.,

№9083277277 від 04.05.2018 на суму зобов`язання 2603,56 грн.,

№9156890743 від 30.07.2018 на суму зобов`язання 2821,79 грн.,

№9231765231 від 24.10.2018 на суму зобов`язання 2209,61 грн.,

№9309105747 від 30.01.2019 на суму зобов`язання 2164,30 грн.,

№9076308432 від 17.04.2019 на суму зобов`язання 2034,56 грн.,

№9173567909 від 08.08.2019 на суму зобов`язання 1755,75 грн.,

№9248265574 від 24.10.2019 на суму зобов`язання 1620,10 грн.,

№9333952329 від 07.02.2020 на суму зобов`язання 2078,70 грн.,

№9101291457 від 12.05.2020 на суму зобов`язання 2034,56 грн.

Окрім того, на підставі актів перевірки, складених за результатами проведених камеральних перевірок, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

№0082645901 від 16.08.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 5879,49 грн.,

№0018445906 від 05.03.2018, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 1439,15 грн.,

№0077175906 від 21.05.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 406,91 грн.

№0137165906 від 23.08.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 351,15 грн.,

№0162965904 від 06.12.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 324,02 грн.

№0005435904 від 25.02.2020, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 615,74 грн.

№0017405904 від 23.07.2020, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 406,91 грн.

Указані рішення направлені на адресу відповідача поштою та отримані уповноваженою особою відповідача. Указані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржені не були, а отже сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Також, контролюючим органом зазначено, що відповідачу відповідно до ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань за екологічним податком у розмірі 30543,81 грн.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п виник на підставі наступного.

Так, на підставі акту перевірки від 11.02.2019 №14/08-01-13-06/08680112 контролюючим органом прийнято:

податкове повідомлення рішення від 22.03.2019 №0004631306 за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені на суму 1062294,15 грн., в т.ч. за основним платежем 436537,80 грн., за штрафними санкціями у сумі 554493,07 грн. та суми пені у розмірі 71263,28 грн.

податкове повідомлення рішення від 22.03.2019 №004641306 за платежем штрафні санкції на суму 510 грн.

Зазначені рішення, у відповідності п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України оскаржено ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» у судовому порядку.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі № 280/7866/20, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004631306 від 22.03.2019 в частині податкового зобов`язання за несвоєчасне перерахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати засуджених всього на суму 754963,85 грн., в тому числі за основним платежем 297453,15 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму 400591,33 грн. та суми пені у розмірі 56919,35 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004641306 від 22.03.2019.

Зазначена рішення набрало законної сили 07.07.2021.

Також, на підставі акту перевірки, складеного за результатами проведеної камеральної перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення 0145475905 від 02.10.2019, яким до відповідача застосовано штрафні санкції у сумі 10,99 грн.

Указане рішення направлено на адресу відповідача поштою та отримане уповноваженою особою відповідача. Указане рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржено не було, а отже сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Також, контролюючим органом зазначено, що відповідачу відповідно до ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань за податком у розмірі 2254,48 грн.

Податковий борг з військового збору, виник на підставі наступного.

На підставі акту перевірки від 11.02.2019 №14/08-01-13-06/08680112, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 22.03.2019 №004621306 за платежем військовий збір на суму 13720,33 грн.

Зазначене рішення, у відповідності п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України оскаржено ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» у судовому порядку.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі № 280/7866/20, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004621306 від 22.03.2019 в частині податкового зобов`язання за несвоєчасне перерахування та неперерахування до бюджету військового збору на суму 10079,20 грн.

Зазначена рішення набрало законної сили 07.07.2021.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 13.04.2020 № 8883-59 на суму 3632677,52 грн., яка отримана уповноваженою особою відповідача 24.04.2020.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктами 49.18.1, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» самостійно були визначені податкові зобов`язання у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках, проте самостійно визначені податкові зобов`язання відповідачем сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст.54 ПК України).

При цьому, згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначено суму грошового зобов`язання, за результатами проведених камеральних перевірок надсилались на адресу відповідача поштою та отримані уповноваженою особою підприємства. Указані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржені не були, а отже сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі № 280/7866/20, яке набрало законної сили 07.07.2021 визнано протиправними та скасовані:

податкове повідомлення-рішення № 0004631306 від 22.03.2019 в частині податкового зобов`язання за несвоєчасне перерахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати засуджених всього на суму 754963,85грн., в тому числі за основним платежем 297453,15 грн., штрафних (фінансових) санкцій на суму 400591,33 грн. та суми пені у розмірі 56919,35 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0004621306 від 22.03.2019 в частині податкового зобов`язання за несвоєчасне перерахування та неперерахування до бюджету військового збору на суму 10079,20 грн.

податкове повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати засуджених № 0004641306 від 22.03.2019.

Таким чином, грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на суму 755473,85 грн. з військового збору на суму 10079,20 грн. є неузгодженим та не набуло статусу податкового боргу.

Беручи до уваги вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 765553,05 грн., у т.ч.: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п на суму 755473,85 грн. з військового збору на суму 10079,20 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо посилання відповідача на необґрунтованість вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 129.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Крім того, пп. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується:

129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

За приписами п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Так, позивач у своєму позові зазначає, що відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня:

- протягом 2017-2020 років по фактам несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 214340,84 грн.;

- за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 223,18 грн.;

- за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб за 2017 рік у розмірі 271,39 грн.;

- за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з екологічного податку який справляється за викид в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 30543,81 грн.;

- за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п у розмірі 2254,48 грн.

В свою чергу, суд зазначає, що правомірність та обґрунтованість нарахування пені відповідачу за прострочення сплати податкових зобов`язань, та в свою чергу наявність пені у відповідному розмірі підтверджується обліковими картками платника - ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» з відповідних податків.

Щодо посилання представника відповідача на те, що пеня відповідно до абзацу 11 п. 52-1 пункту 52 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не нараховується суд зазначає наступне.

Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 XX Перехідних положень Податкового кодексу України, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Однак, з облікових карток відповідача судом встановлено, що пеня заявлена до стягнення, відповідачу нарахована до 01.03.2020, тобто перед початком перебігу періоду, визначеного п. 52-1 підрозділу 10 ХX Перехідних положень Податкового Кодексу України, а тому підлягає сплаті на загальних підставах оскільки не підпадає під дію мораторію.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 13.04.2020 № 8883-59 на суму 3632677,52 грн., яка отримана уповноваженою особою відповідача 24.04.2020.

Згідно із п. 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога від 13.04.2020 № 8883-59 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у зв`язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо посилання представника відповідача на те, що позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, визначеного ст. 102 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Пунктом 52-2 пункту 52 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, строк звернення до суду із позовною заявлю про стягнення з ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» позивачем не пропущений.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги вищезазначене, заявлені позивачем вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 1920227,56грн. є частково доведеними та обґрунтованими, а відтак заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення податкового боргу у загальному розмірі 1154675,03 грн., у т.ч.: з податку на додану вартість у розмірі 776108,87 грн.; з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 271,39 грн.; з екологічного податку у розмірі 65057,85 грн.; з військового збору у розмірі 3641,13 грн., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 309595,79грн.

Щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, з наданих до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу документів встановлено, що представник відповідача просить стягнути витрати на надання правничої допомоги у розмірі 25500,00 грн. (12 000,00 фактично понесені та 13 500,00 грн. очікується понести із розрахунку вартості трьох судових засідань у суді першої інстанції, одного судового засідання у суді апеляційної інстанції, складання заперечень та відзиву на апеляційну скаргу або апеляційну скаргу згідно умов договору про надання правової допомоги №01/21 від 11 січня 2021 року).

На підтвердження виконання робіт представником надано: договір про надання правової допомоги від 11.01.2021 №01/21, Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору від 11.01.2021 №01/21, опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 11.01.2021 №01/21, рахунок на оплату №01/21 від 11.01.2021 на суму 12000грн., платіжні доручення № 284 від 11.01.2021, №298 від 28.01.2021.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), №31107/96).

Дослідивши зміст поданих на підтвердження виконаних робіт доказів, а також витраченого часу та відповідно розрахунку коштів на зазначені послуги, суд дійшов висновку, що не можуть в повному об`ємі підлягати задоволенню до відшкодуванню такі витрати, оскільки в даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики зі спірного питання, витрати на правову допомогу у розмірі 25500,00 грн. є завищеними та не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правової допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

За таких обставин, витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на користь відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945) до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» (70050, Запорізька область, Вільнянський р-н, смт. Кам`яне, вул.Зелена, код ЄДРПОУ 08680112) про стягнення податкового боргу, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» податковий борг у загальному розмірі 1154675,03 грн. (один мільйон сто п`ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят п`ять гривень 03 копійки) у т.ч.:

з податку на додану вартість у розмірі 776108,87 грн. (сімсот сімдесят шість тисяч сто вісім гривень 87 копійок);

з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 271,39 грн. (двісті сімдесят одна гривня 39 копійок);

з екологічного податку у розмірі 65057,85 грн. (шістдесят п`ять тисяч п`ятдесят сім гривень 85 копійок);

з військового збору у розмірі 3641,13 грн. (три тисячі шістсот сорок одна гривня 13 копійок);

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 309595,79грн. (триста дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 79 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№101)» витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.05.2022.

Суддя Ю.В. Калашник