№ 1040951, 14.11.2006, Commercial Court of Poltava Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2006 Справа № 16/256

за позовом науково-виробничого колективного підприємства "Укрспецбудпроект", м.Кременчук

до Кременчуцької міської ради, м.Кременчук

про визнання недійним рішення

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін в судових засіданнях 09.11.06 року та 14.11.06 року:

Від позивача: Ціплє А.І., директор

Гориславець М.М., дор. № 1 від 23.10.06 р.

Від відповідача: Думчикова Т.В. ( 09.11.06 року); в засіданні 14.11.06 року - не було

Суть справи: Розглядається позовна заява про визнання недійсним рішення відповідача від 21.09.2006 р. в частині задоволення протесту прокурора та відміни рішення виконавчого коміітету Кременчуцької міськради від 08.10.99 р. № 1446 про надання позивачу в постійне користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування бази по вул. Ярмарковій, 7 в м.Кременчуці та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, зареєстрованого в книзі записів державних актів за № 516 від 25.10.1999 р.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на правомірність рішення.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку із зайнятістю представника в інших судових засіданнях.

Клопотання відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно ст. 56 КАСУ законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується

печаткою підприємства, організації. Отже, відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника у випадку відсутності особи, що його представляє.

Згідно ст.128 КАСУ у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу

може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату і час проведення судового засідання (розписка представників сторін про оголошення їм про перерву в судовому засіданні в мат.справи, ухвала суду про оголошення перерви направлялась на адресу сторін по справі), а зайнятість одного з представників відповідача в інших судових засіданнях (призначених до розгляду на інший час) не є поважною причиною для неприбуття в судове засідання, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи , заслухавши представників сторін, суд, встановив:

Рішенням Кременчуцької міської ради від 21 вересня 2006 року було відмінено рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 08 жовтня 1999 року № 144 «Про надання науково-виробничому колективному підприємству «Укрспецбудпроект» в постійне користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування бази по вул. Ярмарковій, 7 в м. Кременчуці»та скасовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, зареєстрований в Книзі записів державний актів за № 516 від 25 жовтня 1999 року. Позивач, вважаючи зазначене рішення в частині позбавлення його земельної ділянки неправомірним, звернувся до суду із позовом про його скасування.

Суд, оцінивши та дослідивши усі надані сторонами докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як свідчить зміст оскаржуваного рішення, воно було прийнято відповідачем з тих підстав, що за даними реєстрових книг КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації станом на 12 липня 2006 року на об'єкти нерухомого майна за позивачем по вул. Ярмарковій, 7 не зареєстровані і, таким чином, відсутні об'єкти для експлуатації та обслуговування яких надавалася земельна ділянка. Отже, мало місце примусове припинення прав позивача на земельну ділянку.

У відповідності до положень ст. 141 Земельного Кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

- добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

- вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

- припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Ст. 143 Земельного Кодексу України передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється виключно в судовому порядку. Суду не надано судового рішення про примусове припинення прав на належну позивачу земельну ділянку.

При прийнятті спірного рішення відповідач не повідомляв позивача про припинення його прав.

Крім того, ст.ст. 7, 19, 21 ЗК України 1990 року не встановлювалось жодних обмежень на передачу в постійне користування земельних ділянок для несільськогосподарських потреб, в тому числі і такого обмеження, що в постійне користування для несільськогосподарських потреб земельна ділянка може бути передана лише тому підприємству, яке має будівлі та споруди на праві власності, а не на будь-якому іншому правовому титулі.

Суду надано відповідні докази - попередній договір про купівлю-продаж нерухомого майна від 16.11.05 року, що свідчить про наміри позивача купити у фізичної особи Гориславець О.А. нерухоме майно, яке знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Ярмаркова,7, загальною площею 224,2 кв.м., що свідчать про наміри позивача стати власником нерухомого майна, яке знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Ярмаркова,7, ще задовго до прийняття оспорюваного рішення відповідачем.

У відповідності до договору купівлі-продажу від 02.08.2006 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.08.2006 року у власності позивача перебувають приміщення виробничої майстерні, складські та інші приміщення, що і складають собою виробничу базу для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може

вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не дотримання встановленого судового порядку припинення прав на земельну ділянку, шо перебуває в постійному користуванні позивача є підставою для визнання рішення відповідача недійсним як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства та прийнятого з перевищенням повноважень.

У відповідності до ч.З ст. 152 3К захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги обргунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є

суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71,86,94,158-163 та п.6 р. VII "Прикінцеві та перехідні положення " КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати недійсним рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 21 вересня 2006 року в частині задоволення протесту прокурора та відміни рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 08 жовтня 1999 року № 1446 «Про надання науково-виробничому колективному підприємству «Укрспецбудпроект» в постійне користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування бази по вул. Ярмарковій, 7 в м. Кременчуці»та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 516 від 25 жовтня 1999 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь науково-виробничого колективного підприємства «Укрспецбудпроект», м. Кременчук, вул. Чапаєва,2\50, к.10 (код 13952200) 3,40 грн. державного мита.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАСУкраїни та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст . 186 КАСУкраїни.

Суддя Тимощенко О.М.

Згідно з оригіналом

помічник судді Нечипоренко А.П.