Decision № 1040892, 05.10.2007, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2007 р.

Справа № 8/201-07-6841

Позивач: Приватне підприємство „Юлія”;

Відповідач: Державне підприємство „Дослідне господарство „Комунар” Одеського інституту агропромислового виробництва УААН” ;

Про стягнення 22 580,65 грн.

Суддя Атанова Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Гусева Н.Д.- за довіреністю від 01.06.2007р. за № 7;

від відповідача: Грицюта О.П.- за довіреністю від 30.07.2007р. за № 51.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.10.2007р. по 05.10.2007р. згідно ст. 77 ГПК України.

Суть спору: Приватне підприємство „Юлія” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Дослідне господарство „Комунар” Одеського інституту агропромислового виробництва УААН” про стягнення заборгованості у сумі 22 580,65 грн.

01.10.2007р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Комунар” основний борг у сумі 12 869,94 грн., пеню у розмірі 537,36 грн., індекс інфляції у сумі 2 046,32 грн., збитки у розмірі 1 278,65 грн. та судові витрати.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, відзив на позов надав, у судовому засіданні 05.10.2007р. визнав позов частково, з урахуванням попередніх розрахунків, у сумі 5 727,27 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

суд встановив:

Відповідно до усної домовленості Приватне підприємство „Юлія” поставило Державному підприємству „Дослідне господарство „Комунар” товар –Борону БГДН-2.4 у кількості 1 шт. вартістю 16 500,00 грн., про що свідчить накладна від 28.04.06р. за № 125.

Факт отримання Борони відповідачем підтверджено довіреністю від 28.04.2006р. за № ЯЛО 182520 на її отримання.

Наведене свідчить, що сторони узгодили всі істотні умови необхідні для договору. Характер відносин між сторонами, факт передачі товарно-матеріальних цінностей за накладною та отримання їх відповідачем за довіреністю підтверджує виникнення у сторін цивільних прав та обов`язків.

ДП „Дослідне господарство „Комунар” за отриманий товар не розрахувалось, враховуючи попередні розрахунки, пов’язані з господарською діяльністю сторін, позивач вважає, що відповідач за отриману Борону сплатив частково 3 630,06 грн., внаслідок чого

за ним залишилась заборгованість по оплаті за неї у сумі 12 869,94 грн., яка підтверджена актом звірки взаєморозрахунків сторін від 01.09.2007р.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати

такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

29.05.2007р. на адресу відповідача була надіслана претензія за № 73, яка залишена без розгляду та задоволення.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми, та індекс інфляції за весь час прострочення, який згідно розрахунку позивача становить 2 046,32 грн.

На думку суду, позовні вимоги ПП „Юлія” щодо стягнення пені у розмірі 3% річних на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України задоволенню не підлягають, як такі, що не передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 623 Цивільного Кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, які згідно розрахунку позивача складають 1 278,65 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги ПП „Юлія” про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з оплатою за юридичні послуги у розмірі 1 278,65 грн. підлягають задоволенню частково, у сумі 984,65 грн., так як підтвердженні договором від 10.05.2006р. та видатковим ордером від 17.05.2006р. Щодо суми 330,00 грн., то п. 4.1.2. договору від 10.05.2006р. її оплата передбачається тільки після розгляду справи по суті.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку суду, заперечення представника відповідача не заслуговують на увагу, так як не підтверджені певними засобами доказування, первісними документами та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги Приватного підприємства „Юлія” підлягають задоволенню частково, у сумі 15 900,91 грн., так як є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві та підтверджуються доданими до позову документами. В решті позову слід відмовити.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених вимог та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Комунар” Одеського інституту агропромислового виробництва УААН” (68544, с. Весела Долина Тарутинського району Одеської області, р/р 26005010230165 в Тарутинській філії „ЧБРР”, МФО 328715, код ЄДРПОУ 00729528) на користь Приватного підприємства „Юлія” (68500, с.м.т. Тарутине Одеської області, вул. Радосна, 33, п/р 260044662050001 в Відділенні Південного ГРУ „Приватбанка” с. м. т. Тарутине, МФО 328704, код ЄДРПОУ 21039466) основний борг у сумі 12 869 ( дванадцять тисяч вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 94 коп.,

індекс інфляції у розмірі 2 046 (дві тисячі сорок шість) грн. 32 коп., збитки у сумі 984 (дев’ятсот вісімдесят чотири) грн. 65 коп., державне мито у сумі 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп. та ІТЗ судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку

з дня його прийняття.

Суддя Атанова Т.О.