Decision № 103882608, 05.04.2022, Dnipro District Court of Dnipropetrovsk Oblast (until 25.04.2025 - Dnipropetrovsk District Court of Dnipropetrovsk Oblast)

Справа № 175/92/21

Провадження № 2/175/43/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2022 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Новік Л.М.

за участю секретаря: Варави О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцев Ігор В`ячеславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач посилається на те, що 8 липня 2008 р. між нею та «Акціонерно-Комерційним банком «УКРСОЦБАНК» був укладений кредитний договір № 2219, відповідно до п. 1.1 якого відповідач надав їй кредит в сумі 21333.00 (Двадцять одна тисяча триста тридцять три) доларів США зі строком користування кредитними коштами до 07 липня 2013 року. 03.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. був вчинений виконавчий напис №5512 яким було звернено стягнення з неї - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 на користь АТ «Альфа-банк», як правонаступника АТ «Укрсоцбанк», заборгованості не сплаченої в строк за Кредитним договором № 2219 від 08.08.2007 року. Згідно вказаного виконавчого напису, стягнення провадиться з 01.07.2017 року по 01.09.2920 року. Сума, що підлягає стягненню, складає 114330 (сто чотирнадцять тисяч триста тридцять) грн. 04 коп., з урахуванням: прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 46182 (сорок шість тисяч сто вісімдесят дві) грн. 02 коп.; прострочена заборгованість за комісією та процентами у розмірі 66016 (шістдесят шість тисяч шістнадцять грн. 87 коп.; суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.). Про зазначений виконавчий напис вона дізналася 24.12.2020 р. з повідомлення КБ ПРИВАТБАНК про блокування її рахунку за рішенням приватного виконавця Щегорцова І.В. Вважає, що цей виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню. Нотаріус не переконався у безспірності суми заборгованості, що підтверджує також факт наявності рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 липня 2015 року №1105X15 де заборгованість за договором кредиту, № 2219 від 08.08.2007 затверджена в сумі 88105 (вісімдесят вісім тисяч сто п`ять грн. 05 коп.) Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документа підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. У відповідності до ч.2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом. Таким чином термін пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив і нових звернень про поновлення виконавчого провадження за рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2219 від 08.08.2007 не встановлено. Замість цього, 03.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. був вчинений виконавчий напис №5512 за зверненням АТ «Альфа банк» за тим самим кредитом, але на іншу суму - сума заборгованості за тілом кредиту залишилася такою ж, у розмірі 46182 (сорок шість тисяч сто вісімдесят дві грн. 02 коп., а заборгованість за відсотками вказана в сумі 66016 (шістдесят шість тисяч шістнадцять) грн. В постанові про виконавче провадження вказано, що заборгованість стягується за період з 01.09.2017 по 01.09.2020. Вказані дати не мають відношення до кредитного договору № 2219 оскільки він був укладений 08.07.2008 року, кінцевий термін повернення основної заборгованості в договорі - 07.07.2013, рішення Третейського Суду було прийняте 10.07.2015. Відповідно до правової позиції ВСУ у справі №6-154цс15 - у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Таким чином, як свідчать обставини справи, виконавчий напис вчинено за договором, за яким стягнуто заборгованість, що утворилася за період понад 7 років (з 08.07.2013 року по 01.09.2020 року), що свідчить про порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки відповідачем пропущений строк, на протязі якого він міг звернутися із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Крім того, документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку. Такі обставини також свідчать про відсутність безспірності вимог відповідача до ОСОБА_1 , а приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович вчинив виконавчий напис з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та без належного дослідження документів, що були надані відповідачем для видачі виконавчого напису, і в нього були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості ОСОБА_1 перед відповідачем, зазначений у виконавчому написі, був безспірним.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №5512 вчинений 03.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В і яким запропоновано задовольнити вимоги АТ «Альфа-банк» як правонаступника АТ «Укрсоцбанк», за кредитним договором №2219 від 08.08.2007 року у розмірі 114330 (сто чотирнадцять тисяч триста тридцять) грн.., 04 коп., з яких 46182 (сорок шість тисяч сто вісімдесят дві грн. 02 коп.) - залишок заборгованості за кредитом, 66016 (шістдесят шість тисяч шістнадцять) грн. 87 коп. - залишок заборгованості за відсотками, 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. - витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису.

01.02.2021 року по справу ухвалою судді було відкрито загальне позовне провадження.

20.04.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

До початку судового засідання позивач надала суду заяву відповідно до якої підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити, справу розглянути без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомої суду причини.

Відповідно до ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на що, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 03.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. вчинено виконавчий напис № 5512 про стягнення з ОСОБА_1 на користь яким задоволено вимоги АТ «Альфа-банк» як правонаступника АТ «Укрсоцбанк», за кредитним договором №2219 від 08.08.2007 року у розмірі 114330 (сто чотирнадцять тисяч триста тридцять) грн. 04 коп., з яких 46182 (сорок шість тисяч сто вісімдесят дві грн. 02 коп.) - залишок заборгованості за кредитом, 66016 (шістдесят шість тисяч шістнадцять) грн. 87 коп. - залишок заборгованості за відсотками, 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. - витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису.

22.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим І.В. відкрито виконавче провадження № 63971084.

Положення ст.18ЦК України передбачають, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення,розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Згідно ст.88Закону України«Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України«Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей50, 87, 88 Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно ст. 12 та ст. 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 4, 77-81, 89, 141, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати виконавчий напис №5512 вчинений 03.11.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В і яким запропоновано задовольнити вимоги АТ «Альфа-банк», як правонаступника АТ «Укрсоцбанк», за кредитним договором №2219 від 08.08.2007 року у розмірі 114330 (сто чотирнадцять тисяч триста тридцять) грн.., 04 коп., з яких 46182 (сорок шість тисяч сто вісімдесят дві грн. 02 коп.) - залишок заборгованості за кредитом, 66016 (шістдесят шість тисяч шістнадцять) грн. 87 коп. - залишок заборгованості за відсотками, 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. - витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Новік