Єдиний державний реєстр судових рішень "05" квітня 2022 р.
Справа № 150/64/22
Провадження № 2-а/150/5/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2022 року с.Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Короленко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить: скасувати постанову інспектора СРПП Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, старшого лейтенанта поліції Розмаріца Івана Миколайовича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №144029 від 13.01.2022 року, якою позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень за ч.3 ст.122 КУпАП; визнати протиправним застосування затримання транспортного засобу CHERY AMULET, номерний знак НОМЕР_1 , шляхом доставки для зберігання його на спеціальний штраф-майданчик й стягнення грошових коштів в сумі 2740 гривень за перебування авто на штраф-майданчику та послуги евакуатора.
Як підставу для скасування вищезазначеної постанови позивач зазначає, що його, як водія транспортного засобу CHERY AMULET, номерний знак НОМЕР_1 , 13.01.2022 року орієнтовано о 23:30 по вул. Героїв України в с. Моївка Могилів-Подільського району Вінницької області, на ділянці дороги по вищевказаній вулиці, не доїжджаючи до перехрестя доріг вул. Героїв України та вул. Нові садиби, було зупинено працівниками поліції, що проїжджали по зустрічній смузі руху. Позивач виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу на якому рухався, припаркувавшись по правій стороні дороги, увімкнувши аварійну сигналізацію, дочекався поки до нього підійде працівник поліції. Останній, підійшовши до машини, не представившись належним чином, повідомив, що позивач порушив правила дорожнього руху, передбачені ч.3 ст. 122 КУпАП, а саме здійснив зупинку та стоянку автомобіля на перехресті, яке суттєво заважало руху транспортних засобів, що є підставою для прийняття відносно позивача відповідної постанови. Після цього працівник поліції запросив позивача до службового автомобіля, де заповнив постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №144029 від 13.01.2022 року, далі будь яких прав позивачу не роз`яснив, повідомив, що останнього оштрафованого в розмірі 680 гривень, при цьому про факт проведення відеозйомки під час зупинки позивача та заповнення постанови його не попереджав. Позивач, підписавшись в постанові, одночасно зазначив в постанові, що він не погоджується з такою постановою. При цьому зазначає, що автомобіль був зупинений на вимогу працівників поліції перед перехрестям, не порушуючи правил дорожнього руху, відстань до перехрестя працівниками поліції не вимірювалась, дорожніх знаків чи дорожньої розмітки, які забороняють зупинку та стоянку в місці, де зупинився позивач на вимогу працівників поліції, також встановлено не було.
Ознайомившись із змістом постанови та отримавши правову допомогу, позивач вважає прийняту постанову незаконною, а дії працівника поліції щодо затримання транспортного засобу шляхом доставки його на зберігання на спеціальний штраф-майданчик неправомірними, оскільки до постанови не долучено жодного доказу, яким би підтверджувався факт вчинення відповідного правопорушення, відеозйомка правопорушення, в порушення ст.258 КУпАП та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (затверджена наказом МВСУ від 18.12.2018 року №1026) не проводилась.
Також зазначає про незаконність затримання працівниками поліції його автомобіля шляхом доставки для зберігання на спеціальний штраф-майданчик та зберігання його на штраф-майданчику, в результаті чого ним сплачено грошові кошти в сумі 2740грн., з яких 2500грн. оплата за послуги евакуатора, 240грн. оплата за перебування автомобіля на штраф майданчику, які просить стягнути на його користь з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.01.2022 року справа передана судді Кушнір Б.Б.
Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 24.01.2022 року, дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний термін для усунення недоліків зазначених в даній ухвалі.
31.01.2022 року позивачем подано заяву (Вх.№246), якою недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 24.01.2022 року, усунуто.
Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 01.02.2022 року, відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11.02.2022 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, 11.02.2022 року у зв`язку з неявкою представника відповідача та на підставі заяви представника відповідача І.Бешлея для надання можливості подання відзиву на позовну заяву, 01.03.2022 року у зв`язку з неявкою представників сторін, 23.03.2022 року у зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному.
Позивач в судове засідання 05.04.2022 року не з`явився, натомість через канцелярію суду подав заяву, згідно якої просить провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги в частині скасування постанови про притягнення його до адмінвідповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП підтримує та просить їх задоволити. Також відмовляється від позовних вимог в частині визнання протиправним застосування затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний штраф-майданчик та відшкодування 2740грн. шкоди, спричиненої оплатою вартості перебування автомобіля на штраф-майданчику та послугами евакуатора, та просить провадження у справі в цій частині закрити.
Ухвалою суду від 05.04.2022 року прийнято відмову позивача від частини позовних вимог та закрито провадження у справі в частині визнання протиправним затримання транспортного засобу позивача CHERY AMULET, номерний знак НОМЕР_1 , шляхом доставки для зберігання на спеціальний штраф-майданчик та в частині стягнення на користь позивача ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 2740 гривень, що були ним сплачені за штраф-майданчик й послуги евакуатора, в межах адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідач у судові засідання явку представника жодного разу не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду даної адміністративної справи (а.с.25, 34, 36, 40).
При цьому суд зазначає, що згідно клопотання представника відповідача І.Бешлея від 10.02.2022 року, яке зареєстроване канцелярією суду 11.02.2022 року, позовну заяву з додатками, копію ухвалу відповідач отримав 08.02.2022 року, відтак, враховуючи строки розгляду даної категорії справ, визначені ст.286 КАС України, а також зважаючи на ту обставину, що відповідач мав можливість подати відзив на позовну заяву до початку введення воєнного стану на території України, і відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи, суд прийшов до висновку про можливість проведення розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши позов в межах позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає позов в цій частині обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Позивач строк оскарження постанови від 13.01.2022 не пропустив, звернувся з даним позовом до суду протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, а саме, 21.01.2022 року.
Судом встановлено, що 13.01.2022 року інспектором СРПП Могилів-Подільського РВП старшим лейтенантом поліції Розмаріца І.М., відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 144029 від 13 січня 2022 року.
У постанові зазначено, що 13.01.2022 року о 23 годині 05 хвилин в с. Моївка по вул. Леніна, 178, Могилів-Подільського району, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем здійснив зупинку та стоянку автомобіля на перехресті, яка суттєво заважає руху транспортних засобів, порушивши п.п. 15.9 ґ ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП й застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень.
Позивач зазначає, що у зв`язку із притягненням його до адмінвідповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, його транспортний засіб був евакуйований на штраф-майданчик, який повернуто 14.01.2022 р. після сплати ним вартості збереження автомобіля на штраф майданчику у розмірі 240,00 грн. та послуг евакуатора з транспортування у сумі 2500,00 гривень.
Позивачем не заперечується та обставина, що ним здійснено зупинку належного йому на праві власності автомобіля у місці, зазначеному у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки та стоянки транспортних засобів, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 144029 від 13 січня 2022 року. При цьому позивач зазначає, що автомобіль був зупинений на вимогу працівників поліції перед перехрестям, не порушуючи правил дорожнього руху, відстань до перехрестя працівниками поліції не вимірювалась, дорожніх знаків чи дорожньої розмітки, які забороняють зупинку та стоянку в місці, де зупинився позивач на вимогу працівників поліції, також встановлено не було. З огляду на викладене, оспорює факт вчинення адміністративного правопорушення, доказів чому не надано, а тому ОСОБА_1 вважає, що його права мають бути захищені шляхом скасування постанови про притягнення його до адмінвідповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 680гривень.
Положеннями ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Так, п.15.9 ґ Правил дорожнього руху (далі-ПДР), визначено, що зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Як зазначає позивач в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина 1 статті 71 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено обов`язок з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адмінправопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зокрема, порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), здійснюється безпосередньо на місці вчинення правопорушення та без складання протоколу.
Проте, відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення.
Так, оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ, на підставі якого вона винесена, зокрема, в постанові відсутнє посилання на те, що фіксування порушення ПДР здійснювалось будь-яким технічним засобом у режимі фотозйомки (відеозапису).
Крім того, в оскаржуваній постанові відсутня інформація щодо відстані на якій перебував транспортний засіб позивача від пішохідного переходу за зазначеною у постанові адресою, як відсутнє і посилання на відповідні докази.
Проте, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у Постанові від 18.07.2019 у справі №216/5226/16-а та Постанові від 08.02.2018 у справі 760/3696/16-а. належним доказом є дані про замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів до переходу. Без відомостей про замір в постанові правопорушення не є підтвердженим, а відеозапис з нагрудних камер поліцейських не замінює рулетки.
Разом з тим, не містять матеріали справи і відомості, що у позивача було відібрано пояснення щодо подій, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Жодного доказу вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, не долучено відповідачем і до матеріалів даної справи.
За таких обставин, наявні підстави вважати, що належні та допустимі докази порушення ОСОБА_1 підпункту «ґ» п. 15.9 ПДР відсутні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, відповідно до положень ст. 247 КУпАП, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ч. 3 ст. 286 КАС України з наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на обставини, встановлені судом, приписи ст. 286 КАС України, вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 144029 від 13.01.2022, підлягають задоволенню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП слід закрити.
Керуючись ст. ст. 122, 255, 258, 279, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задоволити.
Скасувати постанову інспектора СРПП Могилів-Подільського РВП старшим лейтенантом поліції Розмаріца І.М. серії БАБ №144029 від 13.01.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 680,00 грн., та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Чернівецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 26.04.2004, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, ЄДРПОУ 40108672, адреса: вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050 .
Суддя Б.Б. Кушнір
The court decision No. 103853433, Chernivtsi District Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 05.04.2022. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 150/64/22. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: