Decision № 103783821, 23.03.2022, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 201/11641/21

Провадження № 2/201/991/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 березня 2022р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Алпенідзе К.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2021р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Центрального управління соціального захисту населення ДМР до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 17.12.2021р. було відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України (а.с. № 22).

В обґрунтування позовних вимог начальник Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради Кожемякіна О.М. зазначила, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 06.10.2014р. рішенням суб`єкта владних повноважень від 08.12.2015р., відповідачці за період з листопада 2015р. по жовтень 2016р. була призначена житлова субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. У декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, була зазначена зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , одна особа - відповідачка ОСОБА_1 . В подальшому, житлова субсидія була автоматично перерахована відповідачці без її звернення на нові опалювальні та неопалювальні періоди. Кабінетом Міністрів України була винесена постанова «Про внесення змін до деяких постанову КМУ та визнання такою, що втратила чинність, постанови КМУ від 28.12.2016р. № 1022» від 27.04.2018р. № 329 було встановлено, що з 01.05.2018р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подачі нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства. При перевірці особової справи відповідачки було встановлено, що з 03.03.2016р. у вказаному житловому приміщенні зареєстрований ОСОБА_2 , проте відповідачкою відомості щодо даного факту подані не були, в результаті чого їй надмірно виплатили житлову субсидію за період з квітня 2016р. по липень 2020р. Начальник управління просила стягнути з відповідачки надмірно нараховану субсидію у розмірі 43 833грн. 51коп. разом із судовими витратами у розмірі 2 270грн.

28.02.2022р. представник позивача - Сергієнко Н.С. (повноваження підтверджені довіреністю від 04.01.2022р. - а.с. № 37) надала суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. № 36).

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання, які були призначені на 10.02.2022р. та 23.03.2022р. повторно не з`явилася, про дату та час слухання справи повідомлялася належним чином, а саме за адресою, наданою ВОМІ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.с. № 21). Конверти з судовими повістками, які були направлені відповідачці, були повернуті за зворотньою адресою з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. № 26, 34). Про причини своєї неявки відповідачка суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернулася, а також не скористалася правом надання заперечень проти позову.

Крім того, про дату судового засідання 23.03.2022р. відповідачка повідомлялася шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України» (а.с. № 35).

З урахуванням положень п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідачка вважається такою, що належним чином повідомлена про дату та час слухання справи.

Таким чином, враховуючи заяву представника позивача про розгляд справи за відсутністю представника управління, неявку відповідачки, суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч.1 ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні 23.03.2022р. за відсутності обох сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 06.10.2014р. Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради відповідачці була призначена житлова субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.№9-10).

Подаючи заяву, відповідачкою надані декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, довідка про склад сім`ї, або зареєстрованих у житловому приміщенні / будинку осіб №17833 від 02.10.2014р. (а.с.№7, 8, 11).

В заяві від 06.10.2014р. відповідачку було ознайомлено з тим, що у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, зокрема, зміни складу осіб, які зареєстровані (фактично проживають) придбання майна, товарів або оплата послуг на суму, що перевищує 50 000 грн., вона зобов`язана протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення.

На виконання рішення Соборної районної у місті Дніпрі ради від 15.02.2019р. № 206 «Про припинення юридичної особи - Управління соціального захисту Соборної районної у місті Дніпрі ради», враховуючи рішення Дніпровської міської ради від 23.01.2019р. № 40/40 «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» Управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради припинило свою діяльність як юридична особа шляхом приєднання до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (а.с.№17-19).

Позивачем була автоматично перерахована субсидія без звернення відповідачки на новий строк, що підтверджується наданим позивачем розрахунками субсидії (а.с.№14).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018р. № 329 (постанова втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 807 від 14.08.2019р.) встановлено, що з 01.05.2018р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є: особи, які відповідають вимогам, визначеним в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 Положення про порядок призначення житлових субсидій; внутрішньо переміщені особи; особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства; особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.

Доказів звернення відповідачки з новою заяву з 01.05.2018р. про призначення житлової субсидії на виконання вищевказаної Постанови КМУ № 329 позивачем суду не надано. Представник позивача в позовній заяві зазначає, що перерахування житлової субсидії за період з 01.05.2018р. по квітень 2021р. відбулося автоматично, без звернення відповідачки (а.с. № 5, абз. 1).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила, якщо виплата відповідних грошових сум є добровільною та є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату та у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014р. у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019р. у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011р. Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнішний спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000р, «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002р., «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» від 08.04.2008р., «Москаль проти Польщі» від 15.09.2009р.).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010р. і «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» від 18.06.2002р. та «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000р.).

Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що після 01.05.2018р. і до квітня 2021р. (а.с.№ 5, абз. № 1) нарахування житлової субсидії проводилось відповідачці автоматично, без подачі нею відповідної заяви та необхідних документів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018р. № 329 та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів проведення перевірки інформації, необхідної для призначення житлової субсидії та проведення перевірки достовірності даних, отриманих від відповідачки, що передбачено Положенням про порядок призначення житлової субсидії.

Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позивачем не наведено обов`язкових умов повернення надмірно нарахованих сум субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, не доведено навмисного подання відповідачкою недостовірних відомостей або їх приховування, що в свою чергу могло би вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, а отже не доведена недобросовісність відповідачки.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог Центрального управління соціального захисту населення ДМР до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у розмірі 43 833грн. 51коп. за період з квітня 2016р. по липень 2020р. (включно), який охоплено довідкою від 26.10.2021р. № 8/4 - 1971 (а.с. № 6),

Обговорюючи питання розподілу судових витрат у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати по справі по оплаті судового збору при подачі позову (а.с.№3) покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1212, 1215 ЦК України, Положенням про порядок призначення житлової субсидії, затвердженого Постановою КМУ від. 21.10.1995р. № 848, постановою Верховного Суду від 13.11.2019р. у справі № 332/2805/18, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постановою Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18), ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум житлової субсидії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі з а результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.