Court ruling № 103780997, 29.03.2022, Zaliznychnyi District Court of Lviv City

Справа № 460/3289/19

Провадження 1-кп/462/130/22

У Х В А Л А

29 березня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Галайко Н. М.,

за участю секретаря Любінець В. Ю.,

прокурора Жука Б. С.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисників Меркулова С. А., Назаркевича С. М.,

перекладача Маркелова Л. П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22019180000000003 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 311 КК України, -

встановив:

У провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження провадженні № 22019180000000003 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 - ч. 3 ст. 311 КК України.

Прокурор Жук Б. С. у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою.

Своє клопотання обґрунтовує зокрема тим, що ризики переховування обвинувачених від органів досудового слідства та суду існують та носять цілком ймовірний характер, а інший більш м`який запобіжний захід надасть можливість обвинуваченим доступу до телекомунікаційних засобів зв`язку, через які вони будуть мати можливість вчиняти тиск на свідків та підтримувати зв`язки з кримінальним середовищем, відтак просить суд задовольнити дане клопотання.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх захисники проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просили суд змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

У рішенні Конституційного Суду України від 23.11.2017 року № 1-р/2017 суд зазначив, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01.02.2022року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених на строк 60 (шістдесят) днів до 01.04.2022 року включно із збереженням визначеного раніше розміру застави.

Із системного аналізу норм ст. 183 КПК України та ст. 199 КПК України випливає, що підставою для продовження строку тримання особи під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку.

Прокурор у своєму клопотанні зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків.

Надаючи оцінку аргументам сторони обвинувачення суд зазначає, що наведені прокурором у судовому засіданні (та у письмовому клопотанні) підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані.

Крім цього, суд зважає на відсутність будь-яких фактичних даних, які б свідчили про зміну обставин, що стали підставою для обрання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також свідчили про зміну обстановки, що, у своїй сукупності, давало б суду підстави вважати, що обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу зможе забезпечити їх належну процесуальну поведінку.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, суд враховує вимоги п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року № 33977/96 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки заявлені при обранні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинувачених не зменшилися, що виправдовує подальше їх тримання під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із раніше визначеним розміром застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на них обов`язків.

Керуючись ст. 176-178, 331 КПК України, суд-

постановив:

Клопотання прокурора Жука Богдана Сергійовича про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вулканешти, Республіки Молдова на строк 60 (шістдесят) днів до 27.05.2022 року включно із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 1 344 700 (один мільйон триста сорок чотири тисячі сімсот) грн.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ковель на строк 60 (шістдесят) днів до 27.05.2022 року включно із збереженням визначеного раніше розміру застави у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 1 536 800 (один мільйон п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн.

Ухвала про продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Залізничний районний суд м. Львова протягом 5 (п`яти) днів після її оголошення.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Н. М. Галайко