Court ruling № 103674823, 11.03.2022, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.03.2022 Справа № 334/5588/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову у справі

за первісним позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк», вул. Велика Васильківська 100, м. Київ, Україна, 03150

до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за зустрічним позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк», вул. Велика Васильківська 100, м. Київ, Україна, 03150

про визнання іпотеки припиненою, виключення записів про обтяження та про відчуження предмету іпотеки

без виклику представників сторін

установив

09.03.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Альфа-Банк», державному реєстратору, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчиняти дії щодо відчуження, міни, дарування, передачі в оренду, користування внесення до статутних капіталів, розпорядження, тощо, вчиняти реєстраційні дії, пов`язані із державною реєстрацією та перереєстрацією права власності та інших речових прав щодо нерухомого майна: квартири, загальною площею 41,12 кв.м., житловою площею 26,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

09.03.2022 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено про те, що 26.08.2021 ОСОБА_1 отримано повідомлення вих. № 44443 від 13.08.2021 від АТ «Альфа-Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Не зважаючи на наявність на той час рішення ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2021 у справі № 334/5588/19 та на теперішній час - спору щодо нерухомого майна, відповідач здійснює незаконні дії спрямовані на позбавлення права власності позивача за зустрічним позовом на нерухоме майно. Не вжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_1 буде позбавлена права власності на спірне майно.

Розглянувши заяву, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до приписів ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до приписів ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з приписами ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

При вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони третій особі здійснювати певні дії.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Заявник в якості протиправних дій банку посилається на повідомлення вих. № 44443 від 09.11.2021.

Зі змісту вказаного повідомлення вбачається, що Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неоновий світ» та ОСОБА_1 з вимогою усунути порушення кредитного договору № 130/08 від 10.07.2008, а саме сплатити борг за кредитним договором станом на 09.11.2021 у розмірі 1 147 315,46 грн.

Також було попереджено, що в порядку статей 35, 36 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцяти денного строку АТ «Альфа-Банк» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статі 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

До особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку, та є підставою для державної реєстрації переходу до іпотекодержателя права оренди земельної ділянки.

У разі якщо предметом іпотеки є право оренди земельної ділянки, яке відповідно до закону може бути відчужене, передано у заставу орендарем, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи для забудови (суперфіцій), договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід такого права до іпотекодержателя, заміну особи користувача земельної ділянки у договорі оренди землі, договорі про користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи для забудови (суперфіцій), а також підставою для державної реєстрації такого права.

Рішення про реєстрацію права оренди землі, емфітевзису, суперфіцію іпотекодержателя, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Вартість права оренди землі, емфітевзису, суперфіцію, що переходить до іпотекодержателя, визначається за вартістю, визначеною на момент набуття такого права на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

У разі переходу до іпотекодержателя права оренди землі, емфітевзису, суперфіцію іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

У разі якщо право оренди землі, емфітевзису, суперфіцію є предметом іпотеки, дострокове припинення такого права сторонами потребує згоди іпотекодержателя.

Таким чином, зі змісту вказаної норм вбачається, що іпотекодержатель - АТ «Альфа-Банк» може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки лише за умови підписання з іпотекодавцем - ОСОБА_1 договору про задоволення вимог іпотеко держателя або за наявності відповідного застереження в іпотечному договорі.

До заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявником не додано договору про задоволення вимог іпотеко держателя або іпотечного договору від 08.10.2008, який би містив посилання на відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати про те, що повідомлення банку вих. № 44443 від 13.08.2021 АТ «Альфа-банк» є незаконними діями спрямованими на позбавлення відповідачки за первісним позовом права власності на іпотечне майно.

Крім того, АТ «Альфа-банк» звернувся з позовом до суду про звернення стягнення на іпотечне майно про що свідчить справа № 334/5588/19. За відсутності рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно та документального підтвердження наявності умов визначених статтею 37 Закону України «Про іпотеку» позбавлення іпотекодавця права власності на квартиру є неможливим.

Заявницею не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову, призведе або може призвести до неможливості виконання рішення суду.

У зв`язку з вищевикладеним, заяву слід визнати такою, що не підлягає задоволенню через її безпідставність.

Керуючись ст. ст. 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Альфа-Банк», державному реєстратору, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчиняти дії щодо відчуження, міни, дарування, передачі в оренду, користування внесення до статутних капіталів, розпорядження, тощо, вчиняти реєстраційні дії, пов`язані із державною реєстрацією та перереєстрацією права власності та інших речових прав щодо нерухомого майна: квартири, загальною площею 41,12 кв.м., житловою площею 26,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

Ухвалу направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу підписано 14.03.2022.

Суддя І. С. Горохов