Decision № 103671998, 14.03.2022, Kirovohrad District Administrative Court

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/10140/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (також відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі №167 від 15.09.2021 у розмірі 1975,94 грн.;

- стягнути з відповідача грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 1975,94 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на день звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу військової частини відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно. Отже, позивач вважає зазначену бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про необґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення 1975,94 грн., оскільки позивач з відповідним рапортом не звертався. Також, на думку відповідач, позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом (а.с.22-27).

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 19.03.2016 та згідно до наказу від 18.08.2018 №209 був звільнений з військової служби у запас та виключений зі списків особового складу.

Жодних відомостей про виплату позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно такий наказ не містить.

Так, згідно довідки №167 від 15.09.2021 вартість речового майна, що належить до видачі позивачу становить 1975,94 грн. (а.с.11).

Факт невидачі речового майна та його вартість сторонами не оспорюється.

13.10.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати спірної грошової компенсації за неотримане речове майно (а.с.12).

Листом від 18.11.2021 №116/10/2/3/852 повідомлено про те, що оскільки під час звільнення позивач не писав рапорт про виплату компенсації за неотримане речове майно, тому законних підстав для виплати такої компенсації не має (а.с.13).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (також Закон № 2011) передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі Порядок № 178).

Пунктами 2, 3 Порядку № 178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

За унормуванням п. 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п. 5 Порядку).

З аналізу вищенаведеного вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у позивача виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Позивача з 18.08.2018 було виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, проте не було нараховано та виплачено компенсацію вартості неотриманого речового майна.

Відповідно до абзаців першого, третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

За приписами пункту 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді: г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до вимог пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відтак, системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що в разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку № 178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу). Відтак, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення саме громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.08.2019 в справі №2040/7697/18.

Крім того, грошова компенсація за неотримане речове майно, що підлягало видачі особі під час проходження військової служби, не є грошовим забезпеченням військовослужбовця (його складовою) і, за своєю правовою природою, не може вважатися оподатковуваним місячним/річним доходом такої особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №802/1677/16-а.

Отже, утримання з належної позивачу до виплати суми грошової компенсації за неотримане речове майно податку з доходів фізичних осіб та військового збору, фактично свідчитиме про позбавлення його частини цієї грошової компенсації, що не узгоджується з самим підходом законодавця до оподаткування доходів військовослужбовців (пункт 168.5 статті 168 Податкового кодексу України).

Подібна правова позиція також відображена у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 813/4138/17.

Як встановлено, позивачем подано заяву про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (а.с.12), що, зокрема, передбачено пунктом 4 Порядку № 178, та матеріали справи містять довідку №167 від 15.09.2021 про вартість речового майна, що належить до видачі, в якій вказана загальна сума вартості речового майна 1975,94 грн. (а.с.11).

Отже, позивачем дотримано порядок звернення за грошовою компенсацією вартості неотриманого речового майна. Однак, грошова компенсація позивачу виплачена не була.

Факт невидачі речового майна сторонами, які беруть участь у справі, не оспорюється.

Тому суд вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права та керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача компенсації за неотримане речове майно у розмірі 1975,94 грн., та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абз.1 ч.2 ст. 122 КАС України передбачено, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову є невиплата позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно, право на виплачу якої виникає у разі звільнення військовослужбовця з військової служби та яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Таким чином, оскільки виплата грошової компенсації за недоотримане речове майно здійснюється за заявою (рапортом), яку військовослужбовець може подати й після свого звільнення, строк звернення до суду починається із моменту ознайомлення особи з наслідками розгляду такої заяви (рапорту).

Як свідчать матеріали справи, право позивача на виплату компенсації порушене саме за наслідками розгляду його заяви від 13.10.2021, оскільки листом від 18.11.2021 №116/10/2/3/852 повідомлено про відсутність підстав її виплати.

З даним позовом представник позивача звернувся до суду 07.12.2021, а тому шестимісячний строк звернення до суду позивачем не пропущений.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 1975,94 грн. (одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 94 копійок), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько