Court ruling № 103565258, 14.02.2022, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у закритті провадження

14 лютого 2022 рокум. Київ№ 640/15216/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судових засідань Левкович А.С., розглянувши у судовому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) доНаціональної поліції України (01601, м.Київ, вулиця Академіка Богомольця, 10) Міністерства внутрішніх справ України (01601, м.Київ, вулиця Академіка Богомольця, 10)про визнання незаконною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії , за участю :

представник позивача: Васьків Я.Й.

представник відповідача-1: Отрода Т.Ю.

представник відповідача-2: Скригонюк І.В.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, в якому (з врахуванням уточнених позовних вимог) просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів, які полягають у не виключенні з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи «Розшук» органів внутрішніх справ України та до розділу «Особи, які переховуються від органів влади» розділу «Розшук» офіційного веб-сайту Міністерства внутрішніх справ України відомостей про розшук громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Євпаторійським МВ ГУ МВС України в Криму 06.12.2003р.), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та їх поширенні;

- зобов`язати відповідачів, виключити із складу Інтегрованої інформаційно- пошукової системи органів внутрішніх справ України «Розшук» та з розділу «Особи, які переховуються від органів влади» розділу «Розшук» офіційного веб сайту Міністерства внутрішніх справ України - https://wanted.mvs.gov.ua/, та з офіційного веб-сайту Міністерства внутрішніх справ України та/або будь-якого іншого веб-сайту та /або баз даних Міністерства внутрішніх справ України відомості про розшук стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Євпаторійським МВ ГУ МВС України в Криму 06.12.2003р.), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2020 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 призначено до розгляду у судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні 14.02.2022 представник Міністерства внутрішніх справ України клопотання підтримав та просив закрити провадження у справі з підстав що заявлені вимоги належить розглядати в межах кримінального провадження.

Представник Національної поліції України також просив суд закрити провадження у справі.

Представник позивача проти клопотання про закриття провадження заперечив, зазначивши, що дана справа підсудна адміністративному суду.

Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria2» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …».

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З огляду на вказане визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Стосовно терміну «публічно-владні управлінські функції», то у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, термін «публічно-правовий» означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Згідно з частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, що належить до загальних засад кримінального провадження, з огляду на положення частини першої статті 24 КПК України не є необмеженим, а гарантується кожному в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 303 КПК України встановлено правила оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.

У відповідності до частини 1 статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

В межах даного спору позивач не оскаржує бездіяльність ні слідчого, ні дізнавача, ні прокурора, а тому суд вважає доводи представника Міністерства внутрішніх справ України з приводу того, що даний спір належить розглядати в порядку, визначеному КПК України безпідставними та не обґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, вимогами частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у справі з підстав, зазначених у клопотанні та приходить до висновку про відмову у його задоволенні.

Керуючись ст. ст. 2, 238, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Національної поліції України про закриття провадження в справі №640/15216/20 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її підписання.

Суддя А.Б. Федорчук