Court ruling № 103459883, 31.01.2022, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

31 січня 2022 року м. Київ № 640/27776/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Громадянина республіки Узбекистан ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управлінні ДМС у м. Києві та

Київській області

про визнання протиправним і скасування рішення, та зобов`язання вчинити

певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадянином республіки Узбекистан ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - позивач або громадянин республіки Узбекистан ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Центрального міжрегіонального управлінні ДМС у м. Києві та Київській області (адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, ідентифікаційний код - 42552598, ел. пошта - kyiv@dmsu.gov.ua) (надалі - відповідач або ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземця та осіб без громадянства) від 15 вересня 2021 року № 80111300010418 про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання на території України громадянину республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (реквізити національного паспорту НОМЕР_1 );

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземця та осіб без громадянства) вчинити дії, визначені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого 25.04.2018 постановою Кабінету Міністрів України № 322, з оформлення та видачі громадянину республіки Узбекистан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (реквізити національного паспорту НОМЕР_1 ) посвідки на тимчасове проживання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 15 вересня 2021 року відповідачем прийнято рішення № 80111300010418, яким позивачу відмовлено в оформленні посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 9 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що порушує його права.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/27776/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

До системи «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача - адвоката Аваєвої Н.В. про витребування оригіналів письмових доказів, а саме: всіх без виключення матеріалів особової справи громадянина республіки Узбекистан ОСОБА_1 , які зберігаються в Центральному міжрегіональному управління ДМС у м. Києві та Київській області (Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземця та осіб без громадянства).

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Положеннями ч. 3 ст. 80 КАС України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Суд відмічає, що у матеріалах справи наявні належним чином завірені копії документів, що стосуються спірних правовідносин та підтверджують обставини, що є предметом доказування у цій справі.

Разом з тим, заявником в обґрунтування заяви про необхідність витребування саме оригіналів документів не зазначено обставин, що викликають сумнів в наявних у матеріалах справи копіях відповідних документів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.

Крім того, суд наділений правом витребувати такі докази у подальшому, якщо дійде висновку про їх необхідність для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 77, 80, 94, 241, 243, 248, 255, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Аваєвої Н.В. про витребування оригіналів письмових доказів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко