Decision № 103458556, 16.02.2022, Rozdilna District Court of Odesa Oblast

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2310/21

Номер провадження: 2-о/511/10/22

16 лютого 2022 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

при секретарі - Захаровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду в Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

за участю - заявника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вищевказана заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Вказана заява мотивована тим, що 01.06.2021 року заявник звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Управління пенсійного забезпечення) з заявою про призначення пенсії за віком, у відповідності до ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», у зв`язку з досягнення 60 річного віку. 07.06.2021 року заявник отримав рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки до його трудового стажу не було зараховано періоди з 09.1992 року по 09.1998 року, оскільки в архівній довідці від 18.12.2020 року №171/08-19 не зазначено по батькові заявника та рекомендовано звернутись до суду.

Відповідно до архівної довідки слідує, що у фонді №92-Т сільськогосподарський виробничий кооператив «Світанок» (радгосп «Комуніст», колективне сільськогосподарське підприємство «Комуніст») Роздільнянського району Одеської області, в книгах розрахунків по оплаті праці за період з 1992 по 2000 рік значиться громадянин « ОСОБА_2 », а відповідно до паспортних даних, свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, військового квитка, повне прізвище, ім`я та по-батькові на українській мові - « ОСОБА_1 », тобто у архівній довідці відсутнє по-батькові « ОСОБА_3 ».

У зв`язку з необхідністю призначення та правильного нарахування йому пенсії він просив суд встановити факт належності йому архівної довідки.

Заявник в судовому засіданні пояснив, що з вересня 1992 року працював у радгосп «Комуніст», колективне сільськогосподарське підприємство «Комуніст» до 2000 року механізатором – трактористом, трудова книжка за той період втрачена, повідомив, що разом з ним працювали ОСОБА_4 – на посаді тракториста, потім - головного інженера, ОСОБА_5 - трактористом, ОСОБА_6 – бригадиром. Зазначив, що вказані свідки можуть підтвердити факт,що він працював з 1992 року по 2000 рік у (радгосп «Комуніст», колективне сільськогосподарське підприємство «Комуніст»). Заяву підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не надавав.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що з 1992 по 1998 року працював у радгоспі «Комуніст», колективне сільськогосподарське підприємство «Комуніст» завідуючим майстернями, а з 1998 по 2003 рік – головним інженером. ОСОБА_1 весь цей час працював механізатором-трактористом. Свідок ОСОБА_6 зазначив, що іншого ОСОБА_1 у них в селі немає та не було.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що з 1977 по 2000 рік працював у радгоспі «Комуніст», колективне сільськогосподарське підприємство «Комуніст» на різних посадах. Повідомив, що ОСОБА_1 працював трактористом з 1992 року до 2000 року. Свідок ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_7 у них лише один. У ОСОБА_1 був брат ОСОБА_8 ,однак він уже давно помер.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що з 1998 року по 2003 рік працював у радгосп «Комуніст», колективне сільськогосподарське підприємство «Комуніст» на посаді механізатора. Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що заявник ОСОБА_1 працював у радгоспі «Комуніст», колективне сільськогосподарське підприємство «Комуніст» з 1998 року по 2000 рік.

Вислухавши доводи заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

ОСОБА_7 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його прізвище, ім`я та по батькові записано російською мовою як « ОСОБА_2 », що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 15.07.1996 року Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, а також копією військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 15.05.1979 року Роздільнянським районним військовим комісаріатом Одеської області. (а.с.6-8)

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09 липня 1976 року, виданої Роздільнянським РАЦС в Одеської області вбачається, що прізвище, ім`я та по батькові заявника записано російською мовою як « ОСОБА_2 » (а.с.22)

З копії архівної довідки № 171/08-19 від 18.12.2020 року, виданої Відділом «Трудовий архів при Роздільнянській раді», заявник значиться як « ОСОБА_2 » (інші працівники з вказаним ПІБ не знайдені).

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що архівна довідка № 171/08-19 від 18.12.2020 року, видана Відділом «Трудовий архів при Роздільнянській раді», дійсно належить заявнику, що підтверджується показами свідків та копіями документів, які містяться у матеріалах справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 263, 265, 293, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду в Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 архівної довідки № 171/08-19 від 18.12.2020 року, виданої Відділом «Трудовий архів при Роздільнянській раді» та відомостей, вказаних у ній.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 21.02.2021 року.

Суддя І. В. Бобровська