Court ruling № 103306182, 11.02.2022, Frankivskyi District Court of Lviv City

465/491/20

2-с/465/21/22

УХВАЛА

11.02.2022 року місто Львів

Франківський районний суд міста Львова у складі головуючої судді Мигаль Г.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу №465/491/20, виданого Франківським районним судом м. Львова 17.12.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги за централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.10.2018 по 01.10.2019 в розмірі 12 268,40 грн. та судового збору в розмірі 210,20 грн.

До розгляду заяви ОСОБА_1 заявив відвід головуючому судді.

Заявлений відвід мотивує, неправомірністю винесеного судового наказу, оскільки ухвалення такого рішення викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості суду.

Статтею 40 ЦПК України визначено, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Приймаючи до уваги, що відвід був заявлений шляхом подання заяви через канцелярію суду на дату розгляду справи, тому відповідно до абз.2 ч.3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Дослідивши заяву, суд доходить таких висновків.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За умовами ч.3 ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України).

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема у разі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантовано кожному право на справедливий суд.

Відповідно до п. 1 зазначеної статті, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З поданої заяви вбачається, що така мотивована непогодженням боржника з видачею судового наказу №465/491/20.

Однак, непогодження учасника справи з процесуальним рішенням суду не можна вважати обґрунтованою та законною підставою для відводу складу суду.

Доводи заявника ґрунтуються виключно на його припущеннях та суб`єктивній думці, яка фактично сформована на непогодженні з прийнятим процесуальним рішенням про видачу судового наказу №465/491/20.

Враховуючи наведене, суд вважає подану заяву про відвід необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мигаль Г.П.