Court ruling № 103209682, 17.01.2022, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/25896/21

УХВАЛА

17 січня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (площа Думська, 1, м. Одеса, 65026), Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (вул. Канатна, 134, м. Одеса, 65039), третя особа без самостійних вимог Одеська обласна прокуратура в особі Приморської окружної прокуратури м. Одеси (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання нечинним актів органів місцевого самоврядування, –

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду року надійшов позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа без самостійних вимог Одеська обласна прокуратура в особі Приморської окружної прокуратури м. Одеси, в якому позивач просить:

– визнати протиправним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси, за адресою: АДРЕСА_2 » від 09.12.2021 року №565;

– визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси» від 10.12.2020 року №38.

Разом з позовною заявою до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову. Також 29.12.2021 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення доказів.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29.12.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви.

Ухвалою суду від 17.01.2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів повернуто заявнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; - у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд вважає, що позивачем поданий позов, який не відповідає вказаним вимогам.

Позивач у позові просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси, за адресою: АДРЕСА_2 » від 09.12.2021 року №565 та визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси» від 10.12.2020 року №38.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Таким чином, зі змісту позовної заяви можна зробити висновок, що позивач у контексті формулювання позовних вимог та обрання способу судового захисту предметом розгляду визначив оскарження індивідуального акту та нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування.

За правилами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Водночас, стаття 264 КАС України закріплює особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо, зокрема, законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Частина 4 статті 264 КАС України передбачає, що у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 264 КАС України адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж для оскарження актів індивідуальної дії. Такий порядок, серед іншого, передбачає: обов`язкове оприлюднення інформації про розгляд справи для належного повідомлення усіх зацікавлених осіб, розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За таких обставин, дотримання порядку розгляду справ щодо оскарження нормативно-правового акту забезпечить дотримання прав усіх зацікавлених осіб на участь в розгляді цієї справи.

Таким чином позивач не обґрунтовує можливості розгляду в одному провадженні оскарження індивідуального акту та нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування.

Також, згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач, обґрунтовуючи вимоги щодо визнання протиправним та скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси, за адресою: АДРЕСА_2 » від 09.12.2021 року №565, посилається на відповідну технічну документацію, однак всупереч ч. 4 ст. 161 КАС України не додає відповідні докази до позовної заяви.

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем (у разі знаходження оригіналу у нього) із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього оригіналу письмового доказу.

Не відповідає вимогам ст. 94 КАС України засвідчення позивачем фотокопій документів.

Також не відповідає вказаним вимогам засвідчення копій документів, оригінали яких не знаходяться у позивача (розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси, за адресою: АДРЕСА_2 » від 09.12.2021 року №565 та рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси» від 10.12.2020 року №38).

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Однак позивач не вказує у позовній заяві інформацію з нього приводу.

Також позивач не надав копій жодних документів щодо посвідчення його особи та місця реєстрації (копія паспорта, посвідчення тощо) та РНОКПП.

Ухвалою суду від 21.12.2021 позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

До суду надійшла заява від представника позивача на виконання ухвали суду та позовна заява, у якій позивач зазначає щодо обґрунтування можливості розгляду в одному провадженні оскарження індивідуального акту та нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування, заявлені вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси, за адресою: АДРЕСА_2 » від 09.12.2021 року №565 та визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси» від 10.12.2020 року №38, пов`язані між собою однією підставою їх виникнення, а саме незаконним знесенням частини належного позивачу нерухомого майна.

Таким чином, позивач вказує, що заявлені вимоги пов`язані й одними й тими ж самими доказами.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Частиною другою цієї статті передбачено, що срощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 4 КАСУ України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема, щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Водночас, стаття 264 КАС України закріплює особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень.

При цьому, відповідно до п. 5 ст. 4 КАС України адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про організацію заходів з демонтажу незаконно розміщених об`єктів, споруд та елементів на території міста Одеси» від 10.12.2020 року №38 суд повинен розглянути справу виключно за правилами загального позовного провадження з особливостями, передбаченими ст. 264 КАС України, що виключає можливість об`єднання вказаних вимог з будь-якими іншими позовними вимогами.

Крім того, позивачем не виконано ст. 161 КАС України та не подано до суду належним чином засвідчених копій оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому позивач зазначає, що оригінали оскаржуваних рішень знаходяться у відповідача, однак ОСОБА_1 не надано пояснень з приводу звернення до відповідача для отримання належним чином засвідчених копій відповідних документів на виконання ч. 4 ст. 161 КАС України.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним залишити позов без руху, продовживши позивачу строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 04.01.2022 року позовну заяву залишено без руху та продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.01.2022 року до суду надійшла заява від позивача на виконання ухвали суду, відповідно до якої позивачем надано пояснення з приводу того, що оскарження індивідуального акту та нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування, пов`язані між собою однією підставою їх виникнення, а саме незаконним знесенням частини належного позивачу нерухомого майна тому мають розглядати в одному провадженні.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо, зокрема, законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж для оскарження актів індивідуальної дії. Такий порядок, серед іншого, передбачає: обов`язкове оприлюднення інформації про розгляд справи для належного повідомлення усіх зацікавлених осіб, розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

За таких обставин, дотримання порядку розгляду справ щодо оскарження нормативно-правового акту забезпечить дотримання прав усіх зацікавлених осіб на участь в розгляді цієї справи.

При цьому, суд зауважує, що стаття 264 КАС України не передбачає особливості провадження у справах щодо оскарження актів індивідуальної дії.

Таким чином для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж для оскарження актів індивідуальної дії.

Також позивачем у заяві на усунення недоліків позову зазначено, що ч. 4 ст. 161 КАС України не передбачає обов`язок позивача надати до суду пояснення з приводу звернення до відповідача для отримання належним чином засвідчених копій відповідних документів.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд вважає що позивачем недоліки позовної заяви не усунуто.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.

Керуючись ст.169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (площа Думська, 1, м. Одеса, 65026), Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (вул. Канатна, 134, м. Одеса, 65039), третя особа без самостійних вимог Одеська обласна прокуратура в особі Приморської окружної прокуратури м. Одеси (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання нечинним актів органів місцевого самоврядування – повернути позивачу без розгляду.

Роз`яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Суддя О.О. Хурса