Court ruling № 103178491, 31.01.2022, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

31 січня 2022 року Справа № 520/1914/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 3 м. Харків" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірним наказ директора Комунального підприємства «Тролейбусне депо №3 м. Харків» Курочки О.В. № 82 від 28 травня 2020 року про скасування наказу № 13 від 21 січня 2020 року та встановлення в бік зменшення з 1 серпня 2020 року мінімального розміру часової тарифної ставки робітника 1-го розряду основного виробництва у розмірі 17,64 гривні та зобов`язати керівництво Комунального підприємства «Тролейбусне депо №3 м. Харків» поновити працівникам попередні умови праці, що врегульовувались наказами № 13 та № 14 від 21 січня 2020 року;

- зобов`язати керівництво Комунального підприємства «Тролейбусне депо №3 м. Харків» сплатити компенсацію в якості втраченої частини заробітної плати внаслідок неправомірно виданого наказу № 82 від 28.05.2020 року за період з 1 серпня 2020 року працівникам Комунального підприємства «Тролейбусне депо №3 м. Харків»: водію тролейбуса 2 класу Комунального підприємства «Тролейбусне депо №3 м. Харків» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати керівництво Комунального підприємства «Тролейбусне депо №3 м. Харків» сплатити компенсацію в якості оплати праці при суміщенні професій і виконанні обов`язків кондуктора тролейбуса в період з 8 грудня 2018 року: водію тролейбуса 2 класу Комунального підприємства «Тролейбусне депо №3 м. Харків» ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 3 м. Харків".

При цьому позивач, шляхом викладення позовних вимог, просить суд: визнати неправомірним наказ директора Комунального підприємства «Тролейбусне депо №3 м. Харків» Курочки О.В. № 82 від 28 травня 2020 року про скасування наказу № 13 від 21 січня 2020 року та встановлення в бік зменшення з 1 серпня 2020 року мінімального розміру часової тарифної ставки робітника 1-го розряду основного виробництва у розмірі 17,64 гривні та зобов`язати керівництво Комунального підприємства «Тролейбусне депо №3 м. Харків» поновити працівникам попередні умови праці, що врегульовувались наказами № 13 та № 14 від 21 січня 2020 року.

Таким чином у даному випадку, позивачем в якості відповідача визначено Комунальне підприємство "Тролейбусне депо № 3 м. Харків", яке не є суб`єктом владних повноважень, а спір стосується вирішення трудових відносин, але при цьому позивач не перебуває на посадах публічної служби, а відтак між сторонами у даному випадку відсутній публічно-правовий спір.

При цьому, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен бути пред`явлений до розгляду в порядку цивільного судочинства до місцевого суду загальної юрисдикції.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч. ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 3 м. Харків" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що він має право звернутись із відповідним позовом до місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.