
Справа № 466/1084/22
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2022 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м.Львова Невойт П.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Служби безпеки України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, діловода групи секретного документального забезпечення 63 інформаційно- телекомунікаційного вузла (військова частина А2122), юридична адреса: м. Львів, вул. Батуринська,2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді діловода групи секретного документального забезпечення 63 інформаційно-телекомунікаційного вузла (військова частина А2122), яка відповідає за забезпечення режиму секретності у вказаній установі, не вжила заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за станом охорони державної таємниці, чим своїми діями вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, у протоколі здійснено запис, що ОСОБА_1 просить слухати справу у її відсутності, свою вину визнала, щиро кається. Зауважень до протоколу немає.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.
Пунктом 6 ч.1 ст.212-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення №62/26/365 від 20.01.2022, витяг з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею в 63 інформаційно-телекомунікаційному вузлі (військова частина А2122) від 26.10.2021 №62/26/8597дск, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, так як вона не вжила заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечила контроль за охороною державної таємниці.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу, в межах санкції частини 1 ст. 212-2 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: 1190 (одна тисяча сто дев`яносто гривень 00 копійок) в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь державного бюджету України (Отримувач коштів ГУК Львiв/Шевченківський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA888999980313181206000013955, Код класифікації доходів бюджету 22030101 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя П. С. Невойт
The court decision No. 103100172, Shevchenkivskyi District Court of Lviv City was adopted on 10.02.2022. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 466/1084/22. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: