Court ruling № 10300136, 17.06.2010, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2010 р.Справа № 2-а-5746/09/1570 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого Косцової І.П.

суддів Турецької І.О.

Стас Л.В.

при секретарі Мкртичян З.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 17.12.2008 року № 0001622300/0, яким товариству визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції, та визнати протиправними дії співробітників ДПА в Одеській області та ДПІ у Біляївському районі Одеської області, що полягали у відображенні в акті перевірки безпідставних та необгрунтованих висновків про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року позов задоволено частково визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, решту позовних вимог залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.06.2008 року співробітниками ДПІ у Біляївському районі Одеської області виявлені порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4; п.п.7.2.6, 7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 84450 грн. Зокрема, посадовцями відповідача було встановлено, що підприємством віднесено до складу податкового кредиту за перевіряємий період суми податку на додану вартість, за податковими накладними, отриманими від постачальника, які виписані до 01.10.2006 року та повязані з придбанням товарів, робіт, послуг у 1-3 кварталі 2006 року, тобто у попередньому перевіреному періоді.

За результатами перевірки складено акт № 992/23/33176796 від 05 грудня 2008 року, та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001622300 від 17.12.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання в розмірі 84450 грн. та нараховано 42225 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до п. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до наведеного колегія суддів вважає, що якщо на момент здійснення перевірки податковим органом у платника податку відсутні податкові накладні, вантажні митні декларації, які підтверджують правомірність віднесення певних сум до податкового кредиту, то судом не може братися до уваги їх надання при розгляді справи в суді.

Разом з тим, якщо після проведення перевірки платник податку одержує, виявляє ці документи, він має право в наступному податковому періоді сформувати податковий кредит з урахуванням таких податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з податкових накладних, які надавалися позивачем під час проведення перевірки, ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»здійснило купівлю товарів (робіт,послуг) у 1-3 кварталі 2006 року та відобразило дані пізніше отриманих податкових накладних в звітних деклараціях за жовтень, листопад, грудень 2006 року, що не заборонено чинним законодавством України.

Згідно до п. 7.2.8. Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом. При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законом. Платник податку повинен використовувати будь-яку з найбільш поширених операційних комп'ютерних систем в Україні за власним вибором, які будуть запропоновані центральним податковим органом.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем фактично були сплачені кошти за купівлю товару (робіт,послуг) у 1-3 кварталі 2006 року, отже він мав право в наступному податковому періоді сформувати податковий кредит з урахуванням отриманих пізніше податкових накладних.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ході проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення - рішення відповідачем - Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області та Державною податковою адміністрацією в Одеській області, були дотримані всі норми чинного законодавства, які регламентують процедуру проведення таких перевірок та складання акту по результатам такої перевірки.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись: ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення повного тексту рішення.

Головуючий: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В. Стас