Court ruling № 10299720, 29.06.2010, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3687/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" червня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.,

суддів: Маслія В.І., Василенко Я.М.

при секретарі: Олешко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5.08.2009 року по адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»до ДПІ у Печерському районі м. Києва

- про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.09.2008 року №0007592303/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 684620 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5.08.2009 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 22.08.2008 року по 4.09.2008 року працівниками податкового органу була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року.

За результатами проведення вказаної перевірки складено акт від 12.09.2008 року №457/23-3/25394566, згідно висновків якого податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: платником безпідставно віднесено до складу податкового кредиту в травні 2008 року суму ПДВ у розмірі 684620 грн., що підлягає зменшенню.

На підставі даного акту та виявленого в ході проведення перевірки порушення податковий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 24.09.2008 року №0007592303/0, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року на суму 684620 грн.

Висновки податкового органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ґрунтуються на тому, що позивач здійснював реалізацію продукції (рафінована олія бутильована) тільки регіональним дилерам, в перевіряємому періоді не здійснював роздрібної торгівлі, тому безпідставно відносив до складу податкового кредиту вартість послуг мерчандайзингу по товару, який згідно договору купівлі-продажу регіональним дилерам, не є його власністю.

Колегія суддів не погоджується з висновками акту щодо встановленого завищення позивачем суми бюджетного відшкодування та вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були укладені вистриб»ют орські угоди, зокрема від 1.01.2008 року №ТКО 800014, згідно умов якої, з метою збільшення обсягів продажу, утримання та завоювання ринкових позицій продукції останній доручив, а дистриб»ютор взяв на себе зобов»язання надати послуги з просування продукції на ринку. Позивач взяв на себе зобов»язання оплатити такі послуги відповідно до ціни та умов оплати, визначених Додатком №4 цієї угоди.

Дистриб»ютор бере на себе зобов»язання надати позивачу послуги з просування продукції на ринку шляхом виконання обсягів продажу згідно замовлень торгівельних точок; інтенсифікації стимулювання збуту продукції через механізм ланцюгу продаж шляхом виконання відповідних завдань, наданих регіональним менеджерам з продажів ДП «Сантрейд». (п.6 Угоди)

Дистриб»ютор має право на отримання винагороди за надані послуги у разі високоякісного надання таких послуг, що підтверджується засвідченими представниками сторін цієї угоди актами про дотримання умов цієї угоди. (пп.6.7 п.6 Угоди). Ціна послуг узгоджується сторонами в додатку №4.

Згідно п.6.9 п.6 Угоди послуга вважається наданою на дату підписання обома сторонами акту, що підтверджує здачу-приймання результатів наданих послуг. Вартість наданих послуг за відповідний період перераховується ДП «Сантрейд»протягом 15 банківських днів від дати отримання рахунку від вистриб»ютора, за умови наявності підписаного акта.

Позивач включив до складу податкового кредиту суму у розмірі 684620 грн., відображеної в декларації по ПДВ за травень, червень 2008 року, на підставі актів виконаних робіт згідно укладених угод та податкових накладних, виписаних дистриб»юторами за результатами надання відповідних послуг за договорами.

Право позивача на включення вказаної суми до податкового кредиту підтверджуються належними доказами, у спосіб визначений Законом.

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про залежність права позивача на нарахування податкового кредиту за придбані послуги від переходу права власності на продану ним партію продукції необґрунтовані та спростовуються змістом укладених угод, згідно яких, послуги з просування продукції позивача надавалися стосовно усієї продукції останнього.

Суд першої інстанції дав належну оцінку вказаним обставинам та ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, висновки щодо яких аргументовано та об»єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Висновки податкового органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу спростовуються зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, на які посилається позивач.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, його позиція не узгоджується з нормами матеріального права та фактичними обставинами справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5.08.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 2.07.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді:

<Текст >