Court ruling № 102983604, 02.02.2022, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа №203/1425/20

Провадження №6/0203/11/2022

УХВАЛА

02 лютого 2022 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про зміну способу виконання рішення від 20 листопада 2020 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

1. 24 квітня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування морально шкоди (т. 1 а.с.а.с. 1 – 4, 76).

2. 20 листопада 2020 року суд ухвалив у справі рішення, яким задовольнив позов частково, стягнувши з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку на користь ОСОБА_1 компенсацію заподіяної моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн, компенсацію судових витрат у сумі 3 840,80 грн, разом – 23 840,80 грн. Рішення набрало законної сили 20.05.2021 (т. 1 а.с.а.с. 188 – 190, 232 – 235).

3. 19 листопада 2021 року боржник звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення від 20.11.2020 шляхом стягнення грошових коштів з Державного бюджету України. При цьому боржник послався на практику Верховного Суду, викладену у справах №№910/23967/16, 199/6713/14-ц (т. 2 а.с.а.с. 1 – 5).

4. У судовому засіданні представник боржника підтримав подану заяву у повному обсязі.

5. Стягувач, представник Дніпровської митниці Держмитслужби до суду не з`явилися, були повідомлені належним чином.

6. Заслухавши пояснення представника боржника, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подана заява підлягає задоволенню з таких підстав.

7. Судом встановлено, що 20.11.2020 суд ухвалив у справі рішення, яким задовольнив позов частково, стягнувши з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку на користь ОСОБА_1 компенсацію заподіяної моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн, компенсацію судових витрат у сумі 3 840,80 грн, разом – 23 840,80 грн. Рішення набрало законної сили 20.05.2021 (т. 1 а.с.а.с. 188 – 190, 232 – 235).

8. 02 липня 2021 року у справі було видано виконавчий лист (т. 2 а.с. 7).

9. Відповідно до частин 1, 3 статті 435 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

10. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження». Порядок виконання судового рішення – це порядок (механізм, послідовність дій) реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 Цивільного кодексу України.

11. Під встановленням порядку виконання рішення суду необхідно розуміти вжиття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у визначеному законом порядку.

12. Для встановлення порядку виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе це до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів.

13. Згідно зі статтею 2 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174 ЦК України є держава Україна.

14. За правилами, встановленими пунктом 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

15. Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 ЦК).

16. Частиною 1 статті 170 ЦК встановлено, що держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

17. Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Такими органами у цій справі є Дніпровська митниця Держмитслужби (дії посадових осіб якої призвели до заподіяння позивачеві шкоди) та Головне управління Державної казначейської служби України (яке відповідно до законодавства є органом, що здійснює повернення коштів з державного бюджету). Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів.

18. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 №75004222 (справа №910/23967/16), а також Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 №79879639 (справа №199/6713/14-ц), які за приписами статті 263 Цивільного процесуального кодексу України підлягають урахуванню судом.

19. З огляду на викладене суд вважає за необхідне задовольнити подану боржником заяву.

20. При цьому суд зважає на те, що задоволення заяви боржника не призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Керуючись статтями 258 – 260, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Змінити спосіб виконання рішення від 20 листопада 2020 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку на користь ОСОБА_1 компенсацію заподіяної моральної шкоди в сумі 20 000,00 гривень, компенсацію судових витрат у сумі 3 840,80 гривень, разом – 23 840,80 гривень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 261 ЦПК.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадця ти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК.

Повна ухвала складена 04 лютого 2022 року.

Суддя М.О. Католікян