Court ruling № 102766813, 25.01.2022, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 127/26302/21

Провадження № 2/127/4403/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.10.2021 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини були залишені без руху та надано строк для усунення недоліків даної заяви - не більше ніж 5 днів з дня отримання ухвали.

Позовна заява була подана з порушенням вимог ЦПК України, а саме позовна заява не містить:

-відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

-зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

-попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав4

-зазначення доказів щодо обставин викладених в позовній заяві, а саме з приводу втрати роботи позивачем.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Також, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено розмір судового збору за звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн., та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 11350,00 грн.

З огляду на вказане позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн., за реквізитами: «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», Отримувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA318999980313181206000002856, Код кваліфікації доходів бюджету: 22030101 (для сплати судового збору за розгляд справ до Вінницького міського суду Вінницької області).

До матеріалів позовної заяви позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що розмір судового збору є для нього занадто обтяжливим, оскільки інформація про доходи відсутня, в центрі зайнятості не зареєстрований та доходів в період з 2020 року – по 2021 рік він не отримував. Просив звільнити його від сплати судового збору за позовною заявою про розірвання шлюбу.

За змістом ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Зі змісту наведених норм слідує, що суд може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору. Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути майновий стан сторони, який має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що розмір судового збору є для нього занадто обтяжливим, так як дохід не отримував, в зв`язку з відсутністю роботи.

На підтвердження цих доводів позивач надав лише Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за період з 1 кварталу 2021 року по 2 квартал 2021 року, довідку з центру зайнятості про не перебування на обліку та Форму ОК-5 ПФУ.

Звертаючись до суду з даним клопотанням, ОСОБА_1 не надано суду доказів, які б підтверджували його неспроможність сплатити судовий збір на момент подання позову. Законом України «Про судовий збір» визначено, що особу може бути звільнено від сплати судового збору за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Разом з тим, позивачем не надано письмових доказів з приводу його доходів за попередній календарний рік – 2020 року.

Враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов`язком суду, зазначення у заяві про тяжкий майновий стан без надання відповідних доказів, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, тому клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Копію ухвали суду від 20.10.2021 року про залишення матеріалів позовної заяви без руху позивач отримав 22.12.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зв`язку з тим, що позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду від 20.10.2021 року, у встановлений судом строк не усунуто, слід вважати таку позовну заяву неподаною та повернути її позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя