Court ruling № 102758269, 14.12.2021, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/44388/21

Провадження № 1-кс/761/24197/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді Дунаєвської Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Вознюк Д.М.,

прокурора Борисенка О.В.,

захисника Чемериса І.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Тишкун С.В., погоджене прокурором Київської міської прокуратури Борисенком О.В., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Косарі Кам`янського району Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, працює барменом (зі слів), без місця реєстрації та місця постійного проживання, раніше не судимий

у кримінальному провадженні №12021100020003080, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Тишкун С.В., погоджене прокурором Київської міської прокуратури Борисенком О.В., у кримінальному провадженні № 12021100020003080, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 із визначенням розміру застави в сумі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 681 000 грн.

Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100020003080 від 22.10.2021 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена на цей час особа на прізвисько « ОСОБА_3 », з метою вчинення умисного злочину, спрямованого на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме приватного будинку АДРЕСА_1 , та вчинення хуліганства, організувала злочинну групу, до складу якої у різний час увійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В подальшому, вищевказані особи, реалізуючи заздалегідь обумовлений злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, придбали та підготували предмети, за допомогою яких повинні були вчинити злочин проти власності, зокрема нафтопродукти, на основі яких виготовили саморобний вибуховий пристрій для умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, 22.10.2021 ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 прибули до парку «Партизанської слави», в якому згідно розподілених ролей ОСОБА_1 як співвиконавець, утримуючи при собі три скляні пляшки, в яких містилася легкозаймиста суміш, підійшов до паркану буд. АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 залишився неподалік від місця вчинення злочину та став спостерігати за оточуючою обстановкою.

Того ж дня, а саме 22.10.2021, близько 04 год. 45 хв., ОСОБА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, оскільки за оточуючою обстановкою з метою уникнення викриття та затримання його на місці вчинення злочину спостерігав ОСОБА_2 , підпалив ганчірку, якою була закупорена скляна пляшка з легкозаймистою сумішшю, та кинув її через паркан на територію буд. АДРЕСА_1 , після чого під час спроби підпалити іншу пляшку з легкозаймистою сумішшю був помічений працівниками поліції. З метою уникнення викриття та подальшого затримання, ОСОБА_1 вжив заходів до втечі з місця вчинення злочину, але згодом був затриманий працівниками поліції разом з ОСОБА_2 .

Також досудовим розслідуванням встановлено, що з метою реалізації свого злочинного умислу у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 придбали фарбу зеленого кольору, підготувавши тим самим засіб для вчинення хуліганський дій.

В подальшому, 22.10.2021 ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 прибули до парку «Партизанської Слави» та попрямували в бік будинку АДРЕСА_1 .

Того ж дня, перебуваючи в парку «Партизанської слави», ОСОБА_1 як співвиконавець, утримуючи при собі фарбу зеленого кольору, підійшов до паркану будинку за вказаною адресою, а ОСОБА_2 , виконуючи відведену йому роль, залишився неподалік від місця вчинення злочину та став спостерігати за оточуючою обстановкою.

Перебуваючи біля паркану будинку за вказаною адресою, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою на цей час особою на прізвисько « ОСОБА_3 », грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, явно ігноруючи існуючі в суспільстві правила та норми поведінки, безпричинно, діючи з особливою зухвалістю, наніс вказаною фарбою на паркані даного будинку образливі написи та символи, що містять формулювання нецензурного характеру.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296 КК України.

В обґрунтування свого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_1 інкримінуються діяння, одне з яких, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, ризики, які враховувались судом раніше, не змінились та не зменшились, а застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам щодо можливості переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав та продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою із визначенням застави у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник Чемерис І.В. заперечував щодо задоволення клопотання та продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою із вказаним розміром застави, оскільки такий розмір застави є непомірним для підозрюваного, а тому просив визначити розмір застави у межах, передбачених ст. 182 КПК України. Крім того, адвокат просив врахувати, що ОСОБА_1 щиро розкаюється у вчинених кримінальних правопорушеннях, є сиротою, працевлаштований, наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також здійснювати будь який вплив на свідків не має, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді застави у межах, передбачених ст. 182 КПК України, або особисте зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Так, слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100020003080 від 22.10.2021 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296 КК України.

22.10.2021 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296 КК України.

22.10.2021 ОСОБА_1 відповідно до вимог КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296 КК України.

23.10.2021 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва застосовано відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у вигляді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 000 грн., строком до 20.12.2021 включно.

13.12.2021 постановою заступника керівника Київської міської прокуратури Вдовиченко М.С. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 22.01.2022.

Двомісячний строк тримання під ватрою підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 20.12.2021, однак завершити розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не виявляється за можливе, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно забезпечити повноту встановлення обставин, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим необхідно провести відповідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, без яких неможливо завершити досудове розслідування.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно вимог до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування та продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Так, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: повідомленням про злочин від 22.10.2021 заявника ОСОБА_4 ; оглядом місця події та фото таблицю до нього від 22.10.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено: скляна пляшка з надписом «Монд Гей 1703», в середині якої рідина та шматок тканини, запальничка «Крікет», балон червоного кольору, поліетиленовий пакет АТБ, скляна пляшка з наклейкою, в горловині якої знаходиться рідина та шматок тканини, зішкріб лако-фарбового покриття, зішкріб фарби з рол лету, скляна пляшка з надписом «вілд туркай 101» в середині з рідиною, змив з місця горіння; речовими доказами, а саме речі, які були вилучені під час огляду місця події від 22.10.2021; показаннями свідка ОСОБА_5 , який був присутній під час огляду місця події за АДРЕСА_1. як понятий; показаннями свідка ОСОБА_6 , яка була присутня під час огляду місця події за АДРЕСА_1. як понята; диск з відеозаписом 21.10.2021 за адресою: АДРЕСА_1, який надав потерпілий ОСОБА_4 ; оглядом відеозапису з СД Диску з фото таблицею 21.10.2021 за адресою: АДРЕСА_1 ; речовими доказами, а саме СД диск з відеозаписом 21.10.2021 за адресою: АДРЕСА_1; показаннями потерпілого ОСОБА_4 ; показаннями свідка оперуповноваженого УКР ОСОБА_7 , який затримав ОСОБА_1 на місці події; показаннями свідка оперуповноваженого ОПВ УКР ОСОБА_8 , який затримав ОСОБА_1 на місці події; показаннями свідка оперуповноваженого ОПВ УКР ОСОБА_9 , який затримав ОСОБА_1 на місці події; показаннями свідка оперуповноваженого ОПВ УКР ОСОБА_10 , який затримав ОСОБА_1 на місці події; показаннями свідка ОСОБА_11 , який підвозив підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_12 до місця вчинення злочину; пред`явленням для впізнання свідку ОСОБА_11 особи, серед яких він впізнав ОСОБА_2 , як особу, що підвозив на місце вчинення злочину; пред`явлення для впізнання свідку ОСОБА_11 особи, серед яких він впізнав ОСОБА_1 , як особу, що підвозив на місце вчинення злочину; оглядом місця події автомобіля «Део Ланос» днз НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_11 , під час якого вилучено сім карту оператора Київстар; визнанням речовим доказом сім карту оператора Київстар; проведенням обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , під час якого вилучено наступні речі: мобільний телефон «Самсунг», в середині якого сім карта оператора «Водафон», мобільний телефон «Мікрософт», пластмасова каністра з рідиною та лійка до неї, мобільний телефон «Айфон», зі стартовим пакетом оператора «Водафон», три флеш накопичувачі, водійські посвідчення, паспорт, студентський квиток на ім`я ОСОБА_2 , зв`язка ключів, ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_13 , дві банківські карти «Приват Банк» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , дві сім карти «Водафон, поліетиленовий пакет «епіцентр», товарний чек з магазину епіцентр, ноутбук фірми «Леново», ноутбук фірми «Асус», дві пляшки з надписом «Керасин», пара медичних печаток, біла в`язана балаклава, вісім балонів з краскою, фрагмент коричневого простирадла, дві пари кросівок «Найк», куртка темно зеленого кольору, поліетиленовий пакет з сушеними грибами, два поліетиленові пакети з сухою речовиною зеленого кольору; речовими доказами, а саме речі, що вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 ; показаннями свідка ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , що були присутні як поняті під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; проведеним обшуком за адресою: АДРЕСА_3 (офісне приміщення), під час якого було вилучено:рюкзак в якому знаходяться речі, наушники, записник, упаковка від банківської карти «Монобанк», мобільний телефон «хюавей», мобільний телефон «Самсунг», мобільний телефон «Нокіа» з сім картою «Київстар»; речовими доказами, а саме речі, що були вилучені під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 31 (офісне приміщення); показаннями підозрюваного ОСОБА_2 , який повністю визнав свою вину та розповів про обставини злочину; проведенням слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_2 , під час якого останній надав доступ до свого персонального комп`ютера та через електронну пошту показав історію проведених транзакцій по електронному гаманцю, куди він отримував гроші від замовника для вчинення підпалів; показаннями свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані йому правопорушення.

З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованих йому злочинів.

Крім того, обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень встановлена слідчим суддею в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 23.10.2021.

Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що згідно ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 23.10.2021 та матеріалів клопотання ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_1 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Так, одне з інкримінованих ОСОБА_1 діянь відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, відповідальність за одне з яких передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.

Також на переконання слідчого судді про наявність існування вказаного ризику свідчить і те, що ОСОБА_1 після викриття його дій працівниками поліції вжив заходів для уникнення відповідальності та намагався втекти з місця злочину, водночас вказані дії були припинені працівниками міліції.

Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».

При цьому, слідчий суддя відзначає, що підозрюваний постійного місця реєстрації та проживання не має, неодружений, працевлаштований не офіційно, що вказує на відсутність стримуючих факторів щодо ненастання даного ризику та відсутність міцних соціальних зв`язків, а також слідчим суддею враховано його вік, майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, характер вчинення яких свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі, до норм закону та до права особи мирно володіти своїм їй майном.

Крім того, обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх характер свідчать про можливість вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні, завдяки показанням яких він обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину.

Також з вказаних підстав на переконання слідчого судді Васильченко О.І. може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність раніше заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

При цьому, будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров`я або існування інших обставин, що виключали би можливість тримання під вартою останнього, слідчому судді не надано.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також слідчий суддя вважає доведеними і об`єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки у вказаному кримінальному провадженні необхідно витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки експертів з експертної установи НДЕКЦ по призначеним судовим експертизам, які були призначені по об`єктам, вилученим під час обшуків за місцем проживання підозрюваних; провести слідчі експерименти з підозрюваними; долучити до матеріалів кримінального провадження, доручення, клопотання слідчого та ухвали Київського апеляційного суду про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатки до них, попередньо знявши гриф таємності; за результатами отриманих експертиз додатково допитати підозрюваних з приводу обставин вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень; витребувати матеріали, що характеризують підозрюваних; з урахуванням здобутих доказів повідомити про підозру підозрюваним у кінцевій редакції; провести інші слідчі (розшукові дії), в проведені яких виникне необхідність; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в рамках даного кримінального провадження необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.

Водночас, продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , слідчий суддя виходить з того, що перебіг строку досудового розслідування постановою заступника керівника Київської міської прокуратури Вдовиченко М.С. продовжено до трьох місяців, тобто до 22.01.2022, а тому, враховуючи викладене, строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити з урахуванням зазначеного терміну, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, слідчий суддя враховує не лише обсяг повідомленої підозри, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).

Відтак, з однієї сторони розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншої - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини справи, а також особу підозрюваного, який є сиротою, працює барменом, є особою молодого віку, раніше не судимий, свою вину визнає та щиро розкаюється у вчинених кримінальних правопорушеннях, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 136 200 гривень, є співмірною з існуючими ризиками її втрати та в достатній мірі, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень та майнового стану підозрюваного, на даний час буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не суперечитиме положенням ст. 182 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 196, 199, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Тишкун С.В., погоджене прокурором Київської міської прокуратури Борисенком О.В., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100020003080, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 296 КК України - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити у межах строку досудового розслідування, тобто до 21.01.2022 включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 (шістдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 136 200 грн. (сто тридцять шість тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14.12.2021 у справі № 761/44388/21.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя Д.Л. Дунаєвська