Court ruling № 102490219, 10.01.2022, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

10 січня 2022 року м. Київ № 826/18587/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України №2158-о від 28 жовтня 2014 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Визнано протиправним та скасовано накази Головного управління Міндоходів у м. Києві №754-о від 29 жовтня 2014 року «По особовому складу податкової міліції» та №770-о від 11 листопада 2014 року «По особовому складу» щодо звільнення ОСОБА_1 з посади та податкової міліції та зміни дати звільнення.

Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у м. Києві або на рівнозначній посаді з 02 листопада 2014 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2014 року по 14 травня 2021 року у розмірі 723 340,73 грн (сімсот двадцять три тисячі триста сорок грн 73 коп.).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 по 2 500,00 грн з кожного у відшкодування моральної шкоди.

Зобов`язано Державну податкову службу України надати до Міністерства юстиції України відомості про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у м. Києві або на рівнозначній посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

29 червня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий листи по адміністративній справі № 826/18587/14, в частині рішення, що допущено до негайного виконання.

04 жовтня 2021 року до суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві подано заяву про роз`яснення судового рішення щодо суми присудженої виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В даному випадку, суд вважає за необхідне вирішити питання про роз`яснення рішення суду від 14.05.2021 року в спрощеному позовному проваджені без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши подану заяву про роз`яснення рішення та матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Порядок роз`яснення судового рішення визначений статтею 254 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 вищезазначеної статті КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Так, суд приходить до висновку, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без його виправлення.

Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства роз`ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року у справі №К/800/14105/15, від 30 червня 2015 року у справі №К/9991/63961/11.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, однак зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 02 травня 2019 року у справі №9901/162/19.

Так, суд ухвалюючи рішення дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2014 року по 14 травня 2021 року у розмірі 723 340,73 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, у відповідності до положень процесуального закону, судом допущено до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Водночас, судом не визначено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача за один місяць, оскільки ухвалюючи рішення суд виходив з того, що визначення розміру середнього заробітку за однин конкретний місяць із періоду вимушеного прогулу має здійснювати самостійно боржник.

Однак, враховуючи звернення органу примусового виконання рішення суду із заявою про роз`яснення судового рішення та наявність перешкод у виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2021 року, суд вважає за можливе роз`яснити його зміст, в частині, що звернута до негайного виконання.

Як визначено у судовому рішенні, середньоденний заробіток ОСОБА_1 станом на день звільнення 01 листопада 2014 року складав: 165,08 грн.

Позивача згідно рішення суду від 14.05.2021 року у цій справі поновлено на посаді з 02 листопада 2014 року, відтак допущено вказане рішення суду до негайного виконання в частині виплати заробітної плати у межах суми стягнення саме за листопад місяць 2014 року.

Відповідно до листа Мінсоцполітики України в листопаді 2014 року кількість робочих днів склала 20 днів.

Отже, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача за листопад місяць 2014 року має складати: 3301,60 грн. = 20 робочих днів х 165,08 грн.(середньоденний заробіток).

Враховуючи викладене, слід роз`яснити, що сума стягнення на користь позивача заробітної плати за вимушений прогул у листопаді 2014 року складає 3301,60 грн., що є частиною всього середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2014 року по 14 травня 2021 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви, та необхідність задоволення заяви про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2021 року.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про роз`яснення судового рішення.

2. Роз`яснити Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві, що рішення суду допущено до негайного виконання в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць (листопад 2014 року) у сумі 3301,60 грн (три тисячі триста одна гривня 60 коп.).

3. Копію ухвали направити учасникам справи та заявнику .

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда