Court ruling № 102479080, 10.01.2022, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 січня 2022 року Справа 160/21/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно п. «е» ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 року № 2-р/2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оформлене листом від 20.09.2021 року № 046350008393, про відмову в призначенні пенсії за вислугою років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період навчання в Павлоградському медичному училищі з 01.09.1990 року по 05.07.1993 року та період перебування ОСОБА_1 по догляду за малолітньої дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , період роботи з 05.07.1993 року по 30.09.1995 року на посаді медичної сестри анестезиста палати реанімаційного хірургічного відділення у Спеціалізованій медико-санітарній частині № 7 відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у подвійному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 року № 2-р/2019 відповідно до заяви про призначення пенсії від 13.09.2021 року.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/21/22 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов ОСОБА_1 подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно із приписами ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Водночас, позовні вимоги, звернуті до відповідача-1 - Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, заявлені без дотримання вимог ч.1 ст.5 КАС України.

Так, прохаючи суд (пункти 3-5 позовних вимог), зобов`язати відповідача-1 зарахувати до страхового та спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період навчання в Павлоградському медичному училищі з 01.09.1990 року по 05.07.1993 року та період перебування ОСОБА_1 по догляду за малолітньої дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року; зобов`язати відповідача-1 зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , період роботи з 05.07.1993 року по 30.09.1995 року на посаді медичної сестри анестезиста палати реанімаційного хірургічного відділення у Спеціалізованій медико-санітарній частині № 7 відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у подвійному розмірі; та зобов`язати відповідача-1 призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 року № 2-р/2019 відповідно до заяви про призначення пенсії від 13.09.2021 року, позивачем взагалі не зазначено дій (рішення) Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з якими (яким) не погоджується, або бездіяльності, яку вважає протиправною, отже такі вимоги є неконкретизованими. Наведене унеможливлює чітко ідентифікувати, яких саме дій (рішення, бездіяльності) відповідача-1 стосуються заявлені до нььго позовні вимоги, що, в свою чергу, свідчить про абстрактність та невизначеність цих позовних вимог, тому є необхідність в їх конкретизації.

Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

За наведених обставин, позивачеві слід подати уточнену позовну заяву, в якій викласти позовні вимоги до відповідача-1 у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, а також подати копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.

Також, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Відповідно до пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Також, у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163:2020, реквізити 21 (відмітка про наявність додатків), 22 (підпис), 23 (відбиток печатки), 24 (віза документа), 25 (гриф погодження (схвалення) документа), 26 (відмітка про засвідчення копії документа), 27 (відомості про виконавця документа) - проставляють після тексту документа (20), а реквізити 29 (відмітка про виконання документа), 30 (відмітка про надходження документа до юридичної особи) – на нижньому полі першої сторінки документа.

Однак, позивачем не в повному обсязі дотримано вищевказаних вимог при засвідчені копій документів, оскільки до позовної заяви для суду та до примірника позовної заяви для відповідача долучено документи, згідно із переліком, частково (вибірково) засвідчених належним чином, а саме: не всі сторінки трудової книжки, диплома, витягу форми ОК-5 містять відмітку про засвідчення.

Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданої в копії документу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст.94 КАС України та Вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020, чинного з 01 вересня 2021 року.

Також, ч. 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України» на 2021 рік встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.

За змістом приписів п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 6 цього Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як слідує з позовної заяви, позивачем заявлені позовні вимоги до відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Так, позовні вимоги до відповідача-2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області: визнати протиправними дії відповідача-2 щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно п. «е» ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 року № 2-р/2019; та визнати протиправним і скасувати рішення відповідача-2, оформлене листом від 20.09.2021 року № 046350008393 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років, є вимогою немайновою вимогою, судовий збір становить 908,00 грн.

Позовні вимоги до відповідача-1 – Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: зобов`язати відповідача-1 зарахувати до страхового та спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період навчання в Павлоградському медичному училищі з 01.09.1990 року по 05.07.1993 року та період перебування ОСОБА_1 по догляду за малолітньої дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року; зобов`язати відповідача-1 зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , період роботи з 05.07.1993 року по 30.09.1995 року на посаді медичної сестри анестезиста палати реанімаційного хірургічного відділення у Спеціалізованій медико-санітарній частині № 7 відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у подвійному розмірі; зобов`язати відповідача-1 призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 року № 2-р/2019 відповідно до заяви про призначення пенсії від 13.09.2021 року, є вимогою немайновою вимогою, судовий збір складає 908,00 грн.

На підтвердження сплати судового збору у даній справі позивачем до заяви долучено квитанцію № 41160 від 13.10.2021 на суму 908,00грн.

З огляду на викладене, судовий збір у цій справі сплачено не у повному обсязі.

За таких обставин, позивачеві слід доплатити судовий збір у даній справі та надати суду документ про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви на суму 908,00грн. в установленому порядку.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, в якій викласти позовні вимоги, звернуті до відповідача-1, у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, а також подати копію цієї позовної заяви відповідно до кількості учасників справи;

- належним чином засвідчених копії всіх сторінок наступних документів: трудової книжки, диплома, витягу форми ОК-5 відповідно до кількості учасників справи;

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 908,00грн. за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова