№ 10244634, 25.06.2010, Odesa District Administrative Court

Справа № 2а-166/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року                                                                                                     Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

при секретарі Чиженко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агротехніка» про зобов’язання відшкодувати борг, -

ВСТАНОВИВ:

          Управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області звернулось з позовом до суду до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агротехніка», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках, фінансових санкціях та нарахованій пені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 9354,66 на користь Управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області.

Представник позивача неодноразово збільшував позовні вимоги та остаточно в заяві вхід.№14165 від 05.05.2010р. просив суд стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках, фінансових санкціях та нарахованій пені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 24224,22 на користь Управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області, яка виникла за період з 20.10.2009р. по 01.04.2010р..

Відповідно ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»управлінням Одеського спеціального конструкторського бюро алмазно-розточувальних та радіально-свердлильних верстатів було надіслано вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій, які відповідачем отримано. Однак по теперішній час відповідачем у добровільному порядку заборгованість не сплачено, у зв’язку з чим і було подано даний позов.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, проте подав до суду заяву (вхід.№20079 від 21.06.2010р.) в якій просить суд розглянути справу у його відсутності та зазначено, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

          Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, причини не явки суду не відомі, заперечення не надав.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III, передбачено, що установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які здійснюють перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України, отже, спір за участю управління Пенсійного фонду та суб'єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агротехніка», як платник страхових внесків знаходиться на обліку у УПФ України у Великомихайлівському районі Одеської області з 06.02.2001р.

Станом на 01.04.2010р. з попередніх періодів за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 24224,22грн., зі сплати внесків (недоїмка) 24224,22грн., фінансові санкції у розмірі 00,00грн. та пеня 00,00грн.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»за ставкою 33,2 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Заявлена до стягнення позивачем сума недоїмки підтверджується наявними в матеріалах справи картками особового рахунку відповідача за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., які відповідають положенням пенсійного законодавства, підтверджуються фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.15 ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Ст.17 Закону України «Про державне загальнообов’язкове пенсійне страхування»вказує, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають право директор виконавчої дирекції Пенсійного фонду, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - заступники начальників цих управлінь, на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.

03.12.2009 року позивачем, було виставлено відповідачу: вимогу №Ю-28 на суму зростання боргу 9354,66грн. (а.с.11).

05.03.2010 року позивачем, було виставлено відповідачу: вимогу №Ю-62 на суму зростання боргу 20339,82грн.(а.с.48).

06.04.2010 року позивачем, було виставлено відповідачу: вимогу №Ю-62 на суму зростання боргу 24224,22грн.(а.с.52).

Вказані вимоги відповідачем не оскаржувались та є узгодженими.

Пункт 15. статті 106 Закону №1058 встановлює, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Стаття 5 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» та ст..20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюють, що збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюється у пропорційних розмірах.

Беручи до уваги те, що суму заборгованості по страховим внескам відповідач у встановлені законодавством строки до Пенсійного фонду України не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується копією облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України; розрахунками суми страхових внесків, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.7-9,158,160,163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агротехніка»задовольнити.

Зобов’язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агротехніка»( місцезнаходження: Одеська обл., В-Михайлівський р-н с.Великоплоске вул.Центральна садиба код 31206692) відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області заборгованості в сумі 24224,22грн.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 25 червня 2010 року.

          Суддя Е.А. Іванов

Позов Управління Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агротехніка»задовольнити.

Зобов’язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Агротехніка»( місцезнаходження: Одеська обл., В-Михайлівський р-н с.Великоплоске вул.Центральна садиба код 31206692) відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України у Великомихайлівському районі Одеської області заборгованості в сумі 24224,22грн.

25 червня 2010 року