Court ruling № 102445549, 04.01.2022, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

04 січня 2022 р. справа №520/28609/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" про1) визнання протиправною відмови у видачі дубліката лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; 2) зобов`язання видати ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ) дублікат лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3) відповідно до довідки про смерть №48 від 30.06.2021р.,-

встановив:

За доводами позову, заявник як непрямий родич померлої людини (двоюрідна бабка) прагне до отримання дубліката свідоцтва про смерть людини у цілях подальшого одержання у спадщину квартири померлого.

Суд зауважує, що за змістом положень Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма N 106/о) (затверджено наказом Міністерства охорони здоров”я України від 08.08.2006р. №545, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2006р. за №1152/13026; далі за текстом – Інструкція №545) лікарське свідоцтво про смерть за правовою природою, суттю та призначенням є виключно медичним письмовим документом про фізіологічний стан функціонування організму людини.

Відтак, відсутні підстави для кваліфікації лікарського свідоцтва про смерть у якості правового акту індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України.

Підпунктом 2.2 Інструкції №545 передбачено, що лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

Відтак, відсутні підстави для кваліфікації лікаря під час видачі свідоцтва про смерть людини у якості суб"єкта владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України.

У розумінні ч.1 ст.1 Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Проте, відомості лікарського свідоцтва про смерть не містять жодної публічної інформації.

Згідно з ст.11 Закону України від 10.07.2003р. №1102-IV "Про поховання та похоронну справу" виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України.

За приписами ст.39 Закону України від 19.11.1992р. №2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров`я" у разі смерті пацієнта члени його сім`ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.

Звідси слідує, що лікарське свідоцтво про смерть є виключно медичним документом, котрий видається лікарем у результаті виконання медичної послуги, призначене для засвідчення обставини біологічної смерті людини, не впливає на стан публічних суб"єктивних прав та обов`язків жодного із учасників суспільних відносин.

Тому спір про спонукання до примусової видачі лікарського свідоцтва про смерть у фізичне розпорядження зацікавленої особи не може бути розглянутий та вирішений за правилами адміністративного судочинства.

До того ж і позов умотивований виключно доводами про створення перепон/перешкод в набутті у власність спадкового майна.

Відтак, з огляду на п.1 ч.1 ст.170 КАС України у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом належить відмовити.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 171, 173, 175, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ухвалив:

1.Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2.Роз"яснити, що спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

3.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.

Суддя А.В. Сліденко