Court ruling № 102097849, 21.12.2021, Aidar District Court of Luhansk Oblast (until 25.04.2025 - Novopskov District Court of Luhansk Oblast)

Дата документу 21.12.2021

ЄУ № 942/1824/21

Провадження №2/942/668/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 грудня 2021 року смт. Новопсков

Новопсковський районний суд Луганської області у складі судді Чалого А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Луганського обласного центра з гідрометеорології (адреса: вул. ім. В. Сосюри, 166, м. Лисичанськ, Луганська область) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з вказаним вище позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ відповідача про відсторонення позивача від роботи та поновити її на роботі; зобов`язати відповідача виплатити позивачу заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

За змістом цієї норми Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, за вимогами, які випливають із трудових відносин, позивачі не звільняються від сплати судового збору, за винятком двох категорій справ: за вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У позовній заяві позивач фактично заявляє такі вимоги: 1) визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи; 2) поновлення на роботі; 3) зобов`язання виплатити заробітну плату за час відсторонення від роботи.

За змістом норм КЗпП України поновлення на роботі має місце у випадку припинення трудового договору з працівником з передбачених трудовим законодавством підстав, тобто фактичним звільненням працівника з роботи.

Відсторонення ж від роботи по своїй суті є лише призупиненням виконання працівником своїх трудових обов`язків з відповідними наслідками по оплаті праці та інших трудових гарантій, а не звільнення з роботи, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника.

Відтак, поняття відсторонення від роботи не є тотожним поняттю звільнення з роботи, тому вимога про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення позивача від роботи повинна бути оплачена судовим збором на загальних підставах, якщо позивач не має інших, передбачених ст.5 Закону України "Про судовий збір", пільг.

Відповідно до п.п.1, 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 гривень.

Таким чином, за вимогу про скасування наказу про відсторонення від роботи, яка є вимогою немайнового характеру, позивачу належить сплатити 908,00 гривень судового збору.

Окрім цього, згідно із ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте всупереч наведеним вимогам та з урахуванням вищенаведених роз`яснень щодо понять відсторонення від роботи і звільнення з роботи позовна заява стосовно вимоги про поновлення позивача на роботі не містить належного обґрунтування існування обставин, з якими закон пов`язує заявлення цієї вимоги.

Отже, на підставі вище викладеного судом встановлено не дотримання позивачем вимог п.5 ч.3 ст.175, ч.4 ст.177 ЦПК України.

При цьому, всупереч положенням ч.3 п. 3 ст. 175 ЦПК України позивачу слід зазначити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у позовній заяві.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганського обласного центра з гідрометеорології про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: А.В. Чалий