№ 10202022, 19.04.2010, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.04.2010 р.Справа № 2а-488/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., при секретарі судового засідання Крикливенко І.С., за участю:

прокурора: Дзюбан О.В., посвідчення № 263 від 26.03.10 р.,

представника позивача: Могутова А.М., довіреність № 3/9/10-011 від 11.01.10 р.,

представника відповідача: не з'явився,

за позовомпрокурора м. Миколаєва, вул. Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54015 в інтересах держави в особіДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030 доПП "РубенСтройТрейд", пр. Леніна, 179, кв. 12, м. Миколаїв, 54008 простягнення податкового боргу у сумі 17205,21 грн. В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся прокурор м. Миколаєва в інтересах ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва до ПП "РубенСтройТрейд" про стягнення заборгованості з орендної плати за червень-грудень 2009 р. у сумі 17205,21 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена сума орендної плати за земельну ділянку за червень-грудень 2009 р. у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 27.01.09 р.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали адміністративний позов і просять суд його задовольнити з вищенаведених підстав.

Відповідач про судове засідання повідомлений належним чином, відповідно до ст. 107 ч. 5 КАС України, але своїх заперечень проти позову не надав, представник у судове засідання не зявився.

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 19.04.10 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вирішуючи адміністративну справу, судом взято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 10 п. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби мають право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами.

Відповідач перебуває на обліку у ДПІ, як платник податків з 02.12.02 р. (а. с. 6).

Відповідно до відомостей із договору оренди землі, між відповідачем та Миколаївської міською радою 16.12.05 р. укладено договір оренди земельної ділянки, з установленою орендною платою у сумі 26912,28 грн.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності з вказаною нормою Закону, відповідач, подав до ДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 27.01.09 р., що підтверджується штампом позивача про її одержання, в якій самостійно визначив суму орендної плати за 2009 р. до сплати - 26912,28 грн. (а. с. 7).

Відповідачем вчасно сума з орендної плати за червень-грудень 2009 р. не сплачена. Але, позивачем за рахунок попередніх переплат, сума податкового боргу за червень 2009 р. за податковою декларацією № 566 від 28.01.09 р. зменшена до 1506,38 грн., у звязку з чим узгоджена сума податкового боргу складає 17205,21 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а. с. 9).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 5 ч. 1 п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Таким чином, за відповідачем рахується несплачений податковий борг у сумі 17205,21 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "РубенСтройТрейд" (54008, м. Миколаїв, пр. Леніна, 179, кв. 12, ЄДРПОУ 32283118, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь держави в особі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (р/р 35223002003074, банк УДК України у Миколаївській області, МФО 826013) податковий борг у сумі 17205,21 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги встановлені ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі складена

11 травня 2010 р.

СуддяА. О. Мороз