№ 10201732, 25.06.2010, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 р.                                                                                 № 2а-4422/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Хоми О.П.,

при секретарі           Кунинець А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Приватного підприємства «ПЛ Лізинг»про стягнення штрафу,

в с т а н о в и в :

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України звернулася до судуз позовом до Приватного підприємства «ПЛ Лізинг»про стягнення 850 грн.штрафу. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що запорушення відповідачем вимог частини другої статі 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» на підставі акту від 11.12.2009 року № 1472/42/9 винесена постанова № 1472/42/9/2-ЛК від 12.01.2010 року про накладення штрафу. Постанова відповідачем не оскаржена, у встановлений законом термін штраф не сплачений, тому такий підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з’явився, надіслав клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до положень ст.128 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Суд, з’ясувавши обставини справи та оцінивши зібрані та досліджені докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України закріпила обов’язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»№ 249-ІV від 28.11.2002 року (з наступними змінами і доповненнями) система фінансового моніторингу складається з двох рівнів –первинного та державного.

Суб’єктами первинного фінансового моніторингу, є, зокрема, банки, страхові та інші фінансові установи.

Суб’єктами державного фінансового моніторингу є центральні органи виконавчої влади, які відповідно до закону виконують функції регулювання та нагляду за діяльністю юридичних осіб, що забезпечують здійснення фінансових операцій.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року № 157, Держфінпослуг є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Приватне підприємство «ПЛ Лізинг»зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, узяте на облік як юридична особа, що має право надавати послуги з фінансового лізингу та внесене до Державного реєстру фінансових установ.

Судом встановлено, що на підставі результатів проведеної Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України з 09.12.2009 року по 11.12.2009 року позапланової інспекції Приватного підприємства «ПЛ Лізинг», складено акт від 11.12.2009 року № 1472/42/9, у якому зафіксовані порушення вимог чинного законодавства, а саме:

- частини другої статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», підпункту 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 25 від 05.08.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2003 року за № 715/8036, пункту 2.4 розділу 2 наказу Державного комітету фінансового моніторингу України № 40 від 24.04.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2003 року за № 337/7658, у частині неповідомлення Державного комітету фінансового моніторингу України про призначення або звільнення відповідального працівника (або особи, що тимчасово виконує його обов’язки) протягом трьох робочих днів з моменту призначення, тимчасового призначення або звільнення;

- пункту 5 Положення про проходження навчання працівників та керівників підрозділів фінансових установ, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг України № 55 від 16.09.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.10.2003 року за № 965/8286 у частині не проходження обов’язкового навчання новопризначеними працівниками фінансової установи, відповідальними за проведення внутрішнього фінансового моніторингу після призначення їх на посаду або надання відповідних повноважень.

Згідно частини другої статті 5 Закону № 249-ІV від 28.11.2002 року суб’єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно –правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону № 249-ІV від 28.11.2002 року у разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в порядку, встановленому законодавством.

Порядок застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»затверджений розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 року № 120, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.11.2003 року за № 1087/8408.

Як вбачається з постанови № 1472/42/9/2-ЛК від 12.01.2010 року на ПП «ПЛ Лізинг»за порушення частини другої статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», підпункту 2.1.5 пункту 2.1 розділу 2 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 25 від 05.08.2003 року, пункту 2.4 розділу 2 наказу Державного комітету фінансового моніторингу України № 40 від 24.04.2003 року накладено штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, застосував до відповідача штрафні санкції у встановленому законодавством порядку та розмірі.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Приватним підприємством «ПЛ Лізинг» накладеного на нього штрафу, тому такий підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ПЛ Лізинг» (вул. Некрасова, буд. 45, м. Львів, 79014, код ЄДРПОУ 31526117) до Державного бюджету України 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 29 червня 2010 року.

Суддя                                                                                           Хома О.П.