№ 10201032, 29.06.2010, Luhansk District Administrative Court

Категорія № 6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2010 року Справа № 2а-4395/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Кірян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Брянківський завод бурового устаткування» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2010 позивач УПФУ в м. Брянка Луганської області звернувся до суду з позовом, в якому послався на наступне. ВАТ «Брянківський завод бурового устаткування» є платником страхових внесків та зборів до УПФУ в м. Брянка Луганської області. Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування виплачених пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 25.02.2010 по 01.05.2010 в сумі 12940,59 грн. У добровільному порядку сума боргу не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій у сумі 12940,59 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, до його початку надав суду письмовий відгук, в якому визнав позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 12940,59 грн. у повному обсязі, посилаючись, що заборгованість виникла у звязку з важким фінансовим станом підприємства, просив розглянути справу без його участі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції,- фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобовязане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що відповідач ВАТ «Брянківський завод бурового устаткування» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками (а.с. 8-9, 11, 13). Заборгованість ВАТ «Брянківський завод бурового устаткування» перед УПФУ в м. Брянка Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що виникла за період з 25.02.2010 по 01.05.2010 склала 12940,59 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с. 6).

Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Брянківський завод бурового устаткування» (94100, Луганська область, м. Брянка, вул. Мічуріна, б. 1, код ЄДРПОУ 01423122, р/р 2600530420033 ПІБ м. Стаханов, МФО 304353) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка Луганської області (94105, Луганська область, м. Брянка, вул. Котовського, б. 6, код ЄДРПОУ 21792364, р/р 25603301729 ЛОУ «Ощадбанк» м. Луганськ, МФО 304665) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 25.02.2010 по 01.05.2010 в розмірі 12940 грн. 59 коп. (дванадцять тисяч девятсот сорок грн. 59 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено 29 червня 2010 року.

СуддяОстровська О.П.