Court ruling № 101937270, 16.12.2021, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/9846/21

1-кп/212/867/21

У Х В А Л А

про запобіжний захід

16 грудня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н. М., секретаря судового засідання Кушнарьової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041730000791 від 14.10.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники провадження: прокурор Унжаков Б.М., потерпіла ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 , захисник- адвокат Бондаренко С.О.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказане вище кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 посилаючись на ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, а саме переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили обрати інший запобіжний захід.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.331 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи заперечення сторони захисту щодо продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, викрадення майна поєднаного з проникненням у сховище, а також обставини пред`явленого обвинувачення, відсутність належних гарантій, які б переважали ризику ухилення від суду, а також те, що судовий розгляд справи триває, не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі.

Прокурором доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Суд враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , а також те, що він до затримання за місцем реєстрації не проживав, не працював, соціальних зв`язків не має, раніше судимий, обвинувачується у вчинені злочину у період іспитового строку.

Будь-яких належних та допустимих доводів на підтвердження неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою або на підтвердження наявності місця роботи чи навчання суду не надано.

Суд вважає, що існують ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від суду, а тому інший більш м`який запобіжний захід не може в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження.

При цьому, суд зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07. 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд, дійшовши висновку про продовження існування вказаних вище ризиків, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог статті 199 КПК України, та вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діянь, яке інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, тому суд приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим строком на 60 днів з визначення розміру застави на підставі ст. 182,183 КПК України, двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 45400,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 372 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до 14.02.2022 року, включно.

Одночасно визначити заставу ОСОБА_1 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45400,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Дніпропетровській області протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, не відлучатись із населеного пункту, де він мешкає.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14.02.2022 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі установи виконання покарання.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, вважається такими, що до останнього застосовано запобіжний захід у виді застави, та він зобов`язаний виконувати покладені обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя Н. М. Ваврушак