Court ruling № 101908021, 14.12.2021, Industrialnyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 202/1709/21

Провадження № 1-кс/202/6667/2021

УХВАЛА

Іменем України

14 грудня 2021 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42020040000000659 від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна.

В своєму клопотанні прокурор, з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації, просить накласти арешт на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон Nokia білого кольору у чохлі блакитного кольору з сім картками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Прокурор та власник майна в судове засідання не прибули, в матеріалах клопотання наявна заява прокурора про розгляд клопотання без його участі.

У відповідності до ч. 1ст. 172 КПК Українинеприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020040000000659 від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, 30 листопада 2021 року о 13 годині 52 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, під час чого у останньої вилучено мобільний телефон Nokia білого кольору у чохлі блакитного кольору з сім картками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Як визначено у ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 2ст. 167 КПК Українитимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11ст. 170 КПК Українивстановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , майно, вилучене 30.11.2021 року під час затримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42020040000000659 від 21.09.2020 року.

На даній стадії досудового розслідування є наявність достатніх підстав вважати, що майно, вилучене під час затримання підозрюваної ОСОБА_4 , відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України, та його визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

В рамках даного кримінального провадження, 30 листопада 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.

Встановлено,щовилучений мобільний телефон з сім-картками є власністю ОСОБА_4 , яка в ході проведення її обшуку під час затримання не оспорювала належність їй вилученого майна.

Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, та з урахуванням обставин кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування існує достатньо підстав вважати, що вилучений 30.11.2021 року під час затримання останньої, мобільний телефон з сім-картками, могли бути пристосовані або використані як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, існує достатньо підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно, підлягатиме спеціальній конфіскації.

У даному випадку, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні.

За таких обставин, застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилученого 30 листопада 2021 року під час затримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде розумним та співрозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ч. 2ст.171КПК України та з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, підлягає задоволенню, оскільки зазначене у клопотанні майно, має важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, а не застосування цього заходу створить перешкоди встановленню істини у кримінальному провадженні № 42020040000000659.

Керуючись ст. ст.98,110,131,132,167-168,170-175,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42020040000000659від 21вересня 2020року заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.255,ч.2ст.255,ч.1ст.307,ч.3ст.307,ч.2ст.310 ККУкраїни - задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони права відчуження, розпорядження та користування, на майно, вилучене під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон Nokia білого кольору у чохлі блакитного кольору з сім картками НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання слідчому судді, про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1