
Номер справи 623/4857/21
Номер провадження 3/623/1031/2021
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2021 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки міста Ізюма, Харківської області, громадянки України, українки, не є особою з інвалідністю, заміжньої, має двох малолітніх дітей, не працюючої, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 184 КУпАП,
правопорушниця з вимогами статті 268 КУпАП ознайомлена,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №470334 від 26 листопада 2021 року громадянка ОСОБА_1 не виконувала свої обов`язки щодо виховання своїх малолітніх дітей, чим скоїла правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнала себе винною у скоєні правопорушення, пояснила, що вона бачила, що її дитина взяла телефон і забрала з собою додому, телефон в них був три дні, вона казала доньці, щоб вона його не брала.
Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення та заслухавши пояснення ОСОБА_1 , надані нею у судовому засіданні, суддею встановлено наступне.
Громадянка ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки щодо догляду за своїми дітьми, а саме 20 листопада 2021 року, о 19 годині 00 хвилин, знаходилась по провулку Куйбишева в місті Ізюм разом з малолітніми дітьми і вживала спиртні напої, в цей час її малолітня дитина забрала собі мобільний телефон гр. ОСОБА_2 .
Факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ №470334 від 26 листопада 2021 року, копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23 листопада 2021 року, поясненнями правопорушниці ОСОБА_1 , даними в судовому засіданні, довідкою АРМОР.
Аналізуючи досліджені докази, пояснення ОСОБА_1 та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що дії правопорушниці правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 184 КУпАП, оскільки вона дійсно не виконувала обов`язки щодо виховання своїх малолітніх дітей.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно частини 1 статті 184 КУпАП України ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушниці ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне піддати правопорушницю адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави.
Керуючись статтями 27, 33-35, 40-1, частиною 1 статті 184, статтями 221, 282, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок, на користь держави (отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Ізюм, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, рахунок UA508999980313010106000020575, код класифікації доходів: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 гривні 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджет 22030106).
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.П. Одарюк
The court decision No. 101877103, Izium City and District Court of Kharkiv Oblast was adopted on 14.12.2021. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 623/4857/21. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: