Court ruling № 101787237, 10.12.2021, Lysychansk City Court of Luhansk Oblast

415/9189/21

2-в/415/62/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.21 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Малахова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська Луганської області у порядку спрощеного позовного провадження ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Лисичанського міського суду від 29 листопада 2021 року ініційовано відновлення втраченого судового провадження Алчевського міського суду Луганської області у цивільній справі № 406/3019/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що зібраних матеріалів достатньо для відновлення втраченого провадження в частині рішення Алчевського міського суду Луганської області від 10 липня 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що суд ініціював розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 406/3019/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

З відповіді керівника апарату Лисичанського міського суду Луганської області вбачається, що 10.07.2013 Алчевським міським судом ухвалено рішення, яким позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. В обліково – статистичній картці зазначені дати розгляду апеляційної скарги по суті – 19.08.2013 та 29.10.2013, але результату апеляційного оскарження не зазначено. Відповідно до розпорядження ВССУ № 27/0/38-14 від 02.09.2014 про визначення територіальної підсудності справ за період з 02.09.2014 і по теперішній час запитувана цивільна справа Алчевського міського суду Луганської області до Лисичанського міського суду Луганської області не надходила, тому надати належним чином засвідчені копії процесуальних документів не має можливості.

З копії рішення Алчевського міського суду Луганської області від 10 липня 2013 року, вбачається, позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 9185 грн. та судові витрати в розмірі 87,38 грн.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Статтею 493 ЦПК України передбачено, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги, зокрема, документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до статті 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку на його думку необхідно відновити.

Згідно Листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-524/0/4-15 від 02.04.2015 судам надано роз`яснення, що у разі якщо є необхідність у вирішенні процесуальних питань, які виникають після ухвалення судового рішення у справі, матеріали якої не передано до суду відповідно до встановленої підсудності, зазначені питання можуть бути вирішені шляхом застосування механізму відновлення втраченого провадження в порядку, передбаченому Розділом ІХ ЦПК.

На думку суду, загальновідомим є той факт, що будівля Алчевського міського суду Луганської області знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється органам влади України, що дає суду підстави вважати втраченим судове провадження по цивільній справі № 406/3018/13.

Також, в такій категорії справ суд має сприяти встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження, у тому числі шляхом отримання інформації зі статистичної картки у справі, реєстру відправлення кореспонденції, копій документів, які збереглись в суді, а також інформації, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3» (АСДС).

Враховуючи те, що судом роздрукована копія повного тексту рішення Алчевського міського суду Луганської області від 10 липня 2013 року по цивільній справі № 406/3019/13 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а також враховуючи те, що вказане рішення міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень і відомості про його оскарження або скасування (зміну) у вищевказаному Реєстрі відсутні, то суд вважає що є підстави для часткового відновлення втраченого провадження.

Керуючись ст. ст. 247, 258, 260, 261, 353-354, 488, 489, 493, 494 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Частково відновити втрачене судове провадження в цивільній справі № 406/3019/13 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у частині повного тексту рішення Алчевського міського суду Луганської області від 10 липня 2013 року по справі № 406/3019/13, яке складається з наступного:

406/3019/13

2/406/1286/13 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.13 року Алчевський міський суд Луганської області

В складі: головуючого- судді Ткач О.В.

При секретарі: Шалуновій І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач посилається на те, що 17.04.2008 року між Банком та відповідачкою був укладений договір № Ск-451-000582/4-2008, згідно до якого позивач відкрив картковий рахунок відповідачці з оформленням платіжної картки та надав їй споживчий кредит у розмірі 5 454,50 грн. Оскільки свої зобов*язання відповідачка не виконує, то станом на 29.03.2013 року заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 51 402,20 грн і складається з :

- простроченого кредиту – 4 319,04 грн;

-прострочених процентів за користування кредитом-463,19 грн;

-простроченої платні за обслуговування кредиту- 2 446 ,26 грн;

Пені за прострочення кредиту-25 223,19 грн;

Пеня за прострочення процентів:- 2 705,03 грн;

Пеня за прострочення плати за обслуговування кредиту -14 286,15 грн;

3%річних за прострочення кредиту- 471,40 грн;

3%річних за прострочення процентів - 50,09 грн;

3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту- 257,34 грн;

Інфляційні витрати за прострочення кредиту - 727,32 грн;

Інфляційні витрати за прострочення процентів - 75,72 грн;

Інфляційні витрати за прострочення плати за обслуговування кредиту -377,47 грн.

Посилаючись на вимоги ст.ст.525,526,629,610,1050 ч 2,549-552 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором 51 402,20 грн, судові витрати 514,02 грн.

В судове засідання представник позивача не з*явився, надав листа( а.с. 45) , в котрому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити, розглянувши справу у відсутність позивача.

Відповідачка позовні вимоги визнала частково, просила врахувати строк позовної давності щодо основного зобов*язання, не визнає суму пені.

Суд, вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за слідуючих підстав:

Факт укладання кредитного договору між сторонами підтверджується Договором № Ск-451-000582/4-2008р. від 17.04.2008 року( а.с.15-19), підписання якого не оспорює відповідачка ОСОБА_1 .

За п.п. 1.1.5;2.5;2.14;4.1.9;4.1.23;4.1.24;4.1.25;5.2.16 Кредитного договору відповідачка зобов*язалась повернути споживчий кредит до 17.04.2010 року. Щомісяця, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, частково погашати суму заборгованості за споживчим кредитом,сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 7 процентів річних та плату за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2.65 процентів від суми наданого споживчого кредиту згідно з встановленим графіком( Додаток № 1 до кредитного Договору).

У разі порушення строків(термінів) погашення споживчого кредиту та сплати процентів за користування кредитом або плати за обслуговування споживчого кредиту- виплачувати Банку пеню за кожний день прострочки в розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов*язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимога про стягнення суми простроченого кредиту в 4 319,04 грн ,прострочених процентів за користування кредитом 463,19 грн та прострочена заборгованість за обслуговування кредиту є законною і обґрунтованою, такою що відповідає умовам договору та вимогам ст.. 629 ЦК України. Вимога позивача про стягнення 3% річних за прострочення кредиту в 471,40 грн; 3%річних за прострочення процентів в 50,09 грн; 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту 257,24 та інфляційні витрат и в 727,32 грн;75,72 грн та 377,47 грн є обґрунтованими , та такими, що відповідають вимогам ст. 625 ЦК України.

Щодо стягнення суми пені за прострочення кредиту у 25 223,19 грн, пені за прострочення плати за обслуговування кредиту 14 286,15 грн, суд вважає такі вимоги позивача необґрунтованими та такими ,що не підлягають задоволенню за слідуючих обставин:

За ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законодавством може встановлюватись спеціальна позовна давність:скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність 1 рік встановлюється, зокрема, до вимог про стягнення неустойки( штрафу, пені).

За ст. 551 ЦК України: « Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду,якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.»

Згідно до роз*ясень Вищого Господарського суду України: » Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського Кодексу України» від 07.04.08 року № 01-8/211 : »При застосуванні частини 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, слід мати на увазі, що поняття`Значно» та «Надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагачення кредитора за рахунок боржника…».

З обставин справи вбачається, що строк погашення основного зобов*язання за кредитним договором сплив 17.04.2010 року. З цього часу позивач не приймав заходів щодо вимоги про стягнення з відповідачки суми заборгованості за кредитним договором шляхом направлення боржниці претензій або звернення до суду .З обставин справи не вбачається, що відповідачка протягом всього строку дії договору сплачувала пеню та штрафи. Таким чином, неможна вважати, що відповідачка визнавала суму боргу в цій частині. Строк позовної давності на стягнення пені за договором сплив 17.04.2011 року( 1 рік з дати виконання зобов*язання за кредитним договором). Таким чином, позивач втратив правове підґрунтя до стягнення пені за прострочення кредиту в 25 223,19 грн,пені за прострочення плати за обслуговування кредиту в 14 286,15 грн. При цьому суд вважає дії позивача щодо вимог про стягнення цих сум наміром збагатитися за рахунок відповідачки, приймаючі до уваги, що тіло кредиту дорівнює за договором -5 454,50 грн, а нарахована пеня - 39 454,50 грн, що в 7 разів перевищує суму наданого споживчого кредиту.

Таким чином у стягненні з відповідачки суми пені за прострочення кредиту у 25 223,19 грн та пені за прострочення плати за обслуговування кредиту у 14 286,15 грн необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Таким чином,з відповідачки підлягає стягненню :

сума простроченого кредиту в 4 319,04 грн;

Прострочені проценти за користування кредитом 463,19 грн;

Пеня за прострочення процентів 2 705,03 грн;

3% річних за прострочення кредиту 471,40 грн;

3%річних за прострочення процентів 50,09 грн;

3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту 257,34 грн,

Інфляційні витрати за прострочення кредиту 727,32 грн;

Інфляційні витрати за прострочення процентів 75,72 грн;

Інфляційні витрати за прострочення плати за обслуговування кредиту 377,47 грн, всього 9 185 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру позовних вимог з урахуванням їх задоволення на 17%, що складає 87,38 грн.

Керуючись ст.ст. 15,30,60,62,213-215 ЦПК України, ст.. 625,626,258,551 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» код ЄДРПОУ 14349442, п/р НОМЕР_2 в АТ «Родовід Банк», МФО 3211712, ІПН 143494426659 свідоцство платника ПДВ 200104533( 91031 м.Луганськ, вул.Оборонна,10/59) заборгованість за кредитом в сумі 9 185 грн та судові витрати в 87,38 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

На рішення може бути внесена апеляція до Апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ткач О.В.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя М.М. Старікова