
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2021 року, м. Херсон, справа № 923/1428/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк»
до фізичної особи-підприємця Угренчук Ольги Володимирівни
про стягнення 73712,72 грн,
у с т а н о в и в:
Дії та аргументи Позивача
02.11.2021 Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Угренчук Ольги Володимирівни про стягнення 73712,72грн, з яких: 62779,69 грн заборгованості за кредитом, 6234,60 грн заборгованості по відсоткам та 4698,43 грн пені.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:
- на підставі договору № ID7625516 від 24.01.2020 про відкриття відновлювальної кредитної лінії та заяви на видання траншу № 1 надав Відповідачу кредит у сумі 66000 грн та розраховував на повернення коштів,
- не дивлячись на умови договору Відповідач, отримавши кредит, взяті на себе зобов`язання з його повернення виконала не у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгувала62779,69 грн за кредитом, 6234,60 грн по відсоткам та 4698,43 грн пені.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 03.11.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін та установив Відповідачу та Позивачу строки для подачі процесуальних заяв. У даному контексті суд зазначає, що Відповідач відзив на позов не подала.
Установлені судом обставини
24.01.2020 Акціонерне товариство «Таскомбанк», як Банк, та фізична особа-підприємець Угренчук Ольга Володимирівна, як Позичальник, уклали в електронній формі договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № ID7625516 (а.с. 10-13), за умовами якого:
- Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості і надає в рамках відкритої кредитної лінії коти в розмірі та на умовах, передбачених договором, а Позичальник зобов`язується повернути Банку отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в розмірі, у строки та на умовах договору. Кредитні кошти надаються Банком окремими частинами - траншами (пункт 1.1);
- надання кредиту здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника на підставі заяви Позичальника (пункт 2.1);
- кредитна лінія відкривається для Позичальника від дати укладення договору в розмірі 66000 грн (пункт 2.4);
- кредитна лінія відкривається на термін 12 місяців з дати укладення договору (пункт 2.5);
- кожен транш надається Позичальнику на підставі поданої ним заяви за формою додатку № 1 до договору; сторони погодились, що Позичальник подає заяву до Банку у формі електронного документу з накладенням електронних цифрових підписів через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (пункт 3.1);
- при формуванні заяв або вчиненні інших дій за цим договором Банк і Позичальник використовують підписи Позичальника у вигляді електронно-цифрового підпису, Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі (пункт 3.3);
- транш надається Банком Позичальнику на строк, зазначений в заяві, шляхом перерахування суми кредитного траншу на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку (пункт 3.5);
- Позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за отриманим траншем в дату, зазначену у заяві (пункт 3.7);
- процентна ставка за користування кредитними траншами строком до 180 днів складає 25% річних (пункт 4.1);
- нарахування процентів Банком здійснюється на суму фактичної заборгованості за кредитом на кінець кожного операційного дня; проценти розраховуються за фактичну кількість днів користування кредитними коштами методом «факт/360», де 360 - це умовна кількість календарних днів у році; при цьому враховується перший день та не враховується останній день користування кредитною лінією; нарахування процентів банком та їх сплата Позичальником здійснюється до моменту повного повернення кредиту (до дня остаточного розрахунку за кредитом включно) (пункт 4.2);
- у разі непогашення або несвоєчасного погашення Позичальником всієї суми заборгованості по основному боргу після закінчення терміну користування кредитом в цілому або кредитним траншем окремо, та/або після закінчення терміну погашення заборгованості або порушення терміну сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування за кожен календарний день прострочення (пункт 8.2);
- цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до дати повного погашення заборгованості за цим договором, але в будь-якому випадку до повного виконання Позичальником своїх боргових зобов`язань за цим договором (пункт 10.1);
У Додатку 1 до договору сторони визначили суму кредиту - 66000 грн, дати його видачі - 21.09.2020 та погашення - 20.03.2021.
Відповідно до виписки по рахунку (а.с. 23) Позивач надав Відповідачу кредит у сумі 66000 грн, а саме перерахував на його рахунок зазначену суму 21.09.2021.
Натомість, за обліковими даними Позивача Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим заборгував 62779,69 грн за кредитом, 6234,60 грн по відсоткам та 4698,43 грн пені, що вбачається з наданого Позивачем розрахунку заборгованості.
Як слідує з повідомлення-вимоги Позивача, адресованого Відповідачу, за вих. № 12717/70.1.1 від 09.08.2021 ним висловлена вимога про сплату простроченої заборгованості.
Проте, за твердженнями Позивача, Відповідачем кредит, заборгованість за відсотками та пеня не сплачені.
Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства
Щодо правової природи кредитного договору та договірних відносин
Встановлені судом обставини наявності укладеного між Позивачем та Відповідачем договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений кредитний договір.
Зокрема, згідно до приписів статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит.
Отже, у даному випадку Відповідач зобов`язаний повернути отриману суму кредиту в обумовлений договором строк.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов`язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов`язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, несплата Відповідачем 62779,69 грн заборгованості за кредитом є порушенням взятих на себе зобов`язань за договором та вказаних правових положень.
Разом з цим, як слідує з висновків про правильне застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
З огляду на викладене, право Позивача нараховувати проценти, передбачені договором № ID 7625516 від 24.01.2021, припинилось 20.03.2021, що є визначеною заявою на видачу траншу № 1 (а.с. 14) датою погашення кредиту, отже останнім днем нарахування процентів за кредитом є 20.03.2021, а сума процентів за користування кредитом становить 1307,96 грн, що є різницею між нарахованою та сплаченою сумою процентів станом на 01.08.2021 та сумою процентів, нарахованих за період з 21.03.2021 по 01.08.2021(а.с. 6).
Щодо відповідальності за невиконання зобов`язань
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 6234,60грн, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 3 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
При цьому за частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У даному випадку умовами пункту 8.2.заяви-договору № ID 7625516 сторонами обумовлено сплату Відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування за кожен календарний день прострочення.
Водночас, згідно з пунктом 8 Розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 09.12.2020 № 1236, від 17.21.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855 та від 22.09.2021 № 981 за назвами: «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у період з 12.03.2020 по 31.12.2021 в Україні встановлений карантин.
Отже, зважаючи на період дії карантину Позивачем неправомірно нарахована пеня за період з 09.02.2021 по 05.08.2021 у сумі 4698,43 грн, оскільки її нарахування заборонене законом.
Висновки суду з предмету судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів суд приходить до висновку, що Відповідач допустив порушення кредитного договору щодо повернення суми кредиту, у зв`язку з чим заборгував 62779,69 грн за кредитом та 1307,96 грн відсотків за користування ним, а тому зобов`язаний сплатити наявну заборгованість.
Натомість позовні вимоги про стягнення 4698,43 грн пені та 4926,64 грн відсотків за користування кредитом задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до меморіального ордеру № 767287128 від 16.09.2021 у сумі 2270 грн які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 1973,54 грн, що складає 86,94% (процентного співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом).
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Угренчук Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; ідентифікаційний код 09806443) - 62779,69 грн заборгованості за кредитом,1307,96 грн відсотків за користування кредитом та 1973,54 грн компенсації по сплаті судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.К. Закурін
The court decision No. 101736719, Commercial Court of Kherson Oblast was adopted on 07.12.2021. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 923/1428/21. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: