Court ruling № 101680966, 02.12.2021, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26293/19-к

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

02 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Смик С.І.,

при секретарях - Пузирі В.Р., Стриж І.С.,

за участю прокурорів - Рижук В.П., Блажко М.І., Бойчук І.В.,

захисника - адвоката - Поповича В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо закриття кримінального провадження,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва на стадії підготовчого судового засідання перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 266 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК України у зв`язку з набранням чинності рішення Конституційного Суду України від 11.06.2020року, відповідно до якого статтю 375 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) та втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Захисник - адвокат Попович В.М. не заперечував щодо задоволення заявленого клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, а тому вважає, що обвинувальний акт повинен бути повернутий прокурору і за цим обвинуваченням.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК України на підставі рішення Конституційного Суду України від 11.06.2020 року та ст. 284 КПК України.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.06.2020року № 7-р/2020 у справі № 1-305/2019 (7162/19), положення статті 375 КК України визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто положення ст. 375 КК України втратили чинність з 11.12.2020року.

Відповідно до п. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Положеннями ст. 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно зі ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2000 № 15-рп/2000 у справі № 1-31/2000 зазначив, що додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, а згідно з ч. 1 ст. 5 Кримінального Кодексу України, Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12 зазначено, що визнання Конституційним Судом України неконституційними законів, інших актів або їх окремих положень відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України, ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» тягне втрату цими нормативними актами чинності з дня ухвалення рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, офіційна констатація невідповідності правової норми Конституції України анулює її юридичну силу, що за змістом є рівнозначним виключенню такої норми на законодавчому рівні. Відтак дія чи бездіяльність перестають вважатися злочином як на підставі закону про скасування кримінальної відповідальності, так і у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення про неконституційність норми КК України, що встановлювала цю відповідальність.

Верховний Суд у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 01.03.2021 у справі № 66/3090/18 зазначив, що за змістом п. 4 ч. 1 ст. 28 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. Хоча буквальний зміст цієї норми не вказує на необхідність закриття кримінального провадження внаслідок визнання неконституційним закону, який встановлював кримінальну караність діяння, однак така необхідність вбачається з наведених вище висновків про юридичні наслідки ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, що є аналогічними наслідкам набрання чинності законом, яким скасовується кримінальна караність діяння.

Судом встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні в червні 2014року кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст. 375 КК України, яка втратила чинність з підстав взнання її положень неконституційними.

Таким чином на день розгляду вказаного питання про закриття провадження у справі, вже набрало чинності рішення Конституційного Суду України від 11.06.2020року, яким положення статті 375 КК України визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та яким фактично скасована кримінальна відповідальність за діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_1 .

За таких обставин суд вважає необхідним закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 по пред`явленому йому обвинуваченню за ч.5 ст.27 ч.2 ст. 375 КК України на підставі п. 4 ст. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратило чинність положення ст. 375 КК України, тобто кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Суд не приймає заперечення ОСОБА_1 , який вважає за необхідно повернути обвинувальний акт прокурору і за цим обвинуваченням, оскільки в даному випадку його згода на закриття кримінального провадження не потрібна, оскільки положення закону про кримінальну відповідальність за злочин, в якому він обвинувачується втратило чинність та таке рішення вважається здійсненим з реабілітуючих підстав.

Так, відповідно до положення п. 7 ст. 284 КПК України суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок тільки у разі обставин, передбачених п.п. 1,2 частини першої цієї статті. Водночас, закриття кримінального провадження у разі якщо обвинувачений проти цього заперечує не допускається тільки з підстав, передбачених п. 1 частини другої ст. 284 КПК України - у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, що передбачено ч. 8 ст. 284 КПК України. У зв`язку з тим, що закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 здійснюється не з підстав звільнення його від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України), а у зв`язку з втратою чинності закону, яким передбачена кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою (п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України), то згода обвинуваченого в цьому випадку не потрібна, оскільки не передбачена діючим законодавством.

На підставі викладеного, керуючись рішенням Конституційного Суду України від 11.06.2020року № 7-р/2020, п.4 ч.1 ст. 284 КПК України,

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК України - закрити у зв`язку з набранням чинності рішення Конституційного Суду України від 11.06.2020року, яким положення ст. 375 КК України визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя С.І. Смик