Court ruling № 10159000, 25.06.2010, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2010 р.Справа № 2-а-565/09/1570 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Димерлія О.О.

суддів Шляхтицького О.І., Єщенка О.В.

за участю секретаря Коєвої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року за адміністративним позовом спільного українсько-англійського підприємства «Панком-юн»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив: визнати недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 12 грудня 2008 року за № 00011023050/0; стягнути з державного бюджету судові витрати по справі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року позов задоволено. Судовим рішенням визнано недійсним податкове повідомлення рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 12 грудня 2008 року за № 00011023050/0.

У поданій апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Спільне українсько англійське підприємство «Панком юн»у вигляді ТОВ перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси та є платником податку на додану вартість.

Судом першої інстанції встановлено, що з 14.11.2008 року по 27.11.2008 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку обґрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість спільного українсько англійського підприємства «Панком юн»у вигляді ТОВ за вересень 2008 року.

За наслідками проведеної перевірки був складений акт від 04.12.2008 року № 12298/23-5/22447150/85. З висновків якого вбачається, що позивачем неправомірно заявлено суму податку на додану вартість до відшкодування в вересні 2008 року: за червень 2008 року на суму ПДВ 1122 515 грн., в зв'язку з тим що дана сума ПДВ не була сплачена у червні 2008 року та за липень 2008 року на суму ПДВ 692 980 грн., в зв'язку з тим що дана сума ПДВ не була сплачена у липні 2008 року.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси 12.12.2008 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001102350/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1815 495 грн. за порушення вимог п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону Закону України «Про податок на додану вартість».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що суми податку що є частиною від'ємного значення, сплачені спільним українсько англійським підприємством «Панком юн»у вигляді ТОВ постачальникам товарів в серпні 2008 року повинні підлягати бюджетному відшкодуванню, а висновок відповідача, про те що бюджетному відшкодуванню підлягають лише суми ПДВ, сплачені в періоді, в якому виникло від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду є помилковим.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На підставі п.п. 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документамми.

Отже, оскільки розрахунки за договорами, що були укладені спільним українсько англійським підприємством «Панком юн»у вигляді ТОВ в червні 2008 року та липні 2008 року на момент подання податкових декларацій за червень 2008 року та за липень 2008 року не були проведені, а відбулися в серпні 2008 року, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями за серпень 2008 року (а. с. 69-162), то позивачем правомірно заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1122 515 грн. за червень 2008 року та у розмірі 692 980 грн. за липень 2008 року лише в декларації за вересень 2008 року.

Посилання ДПІ у Приморському районі м. Одеси в апеляційній скарзі на те, що факт сплати позивачем ПДВ у розмірі 1122 515 грн. за червень 2008 року та у розмірі 692 980 грн. за липень 2008 року була здійснена постачальникам у серпні 2008 року, не підтверджувався при проведенні перевірки ніякими документальними доказами не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи наявні платіжні доручення за серпень 2008 року, що підтверджують сплату позивачем постачальникам оплату товарів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги спільного українсько англійського підприємства «Панком юн» у вигляді ТОВ є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст.185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2009 року за адміністративним позовом спільного українсько-англійського підприємства «Панком-юн» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя:

Судді: