
31.08.2017
Справа № 522/14805/17
Провадження № 2/522/8780/17
У Х В А Л А
31 cерпня 2017 року Суддя Приморського районного суду м. Одеси Свячена Ю.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства « Сетам», Лиманського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів, акту про реалізацію предмету про право власності на квартиру, скасування запису в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, поновлення реєстраційного запису -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства « Сетам», Лиманського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів, акту про реалізацію предмету про право власності на квартиру, скасування запису в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, поновлення реєстраційного запису.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , ; заборони виселення, вселення, здачу у лізинг, оренду, розірвання та укладання договорів про надання комунальних послуг відносно чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 ,
Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
При цьому, відповідно до ч. 9 ст.153 ЦПК України, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконаннясудових рішень.
Відповідно до роз`яснень, що надані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернула з такою заявою позовним вимогам.
Оскільки позовними вимогами ОСОБА_1 по вищевказаній цивільній справі є визнання недійсними результатів прилюдних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності на квартиру, скасування запису в Державному реєстрі прав на нерухоме майно поновлення реєстраційного запису то суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню частково, в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
У той же час, суд вважає безпідставними вимоги позивача в частині заборони виселення, вселення, здачу у лізинг, оренду, розірвання та укладання договорів про надання комунальних послуг відносно чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , оскільки позивачем не доведено, що існує реальна загроза того, що відповідачі мають намір відчужити вказане майно для уникнення виконання своїх зобов`язань.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, а тому вбачає доцільним задовольнити подану позивачем заяву про забезпечення позову частково шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 ..
Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення позову суд також виходив із співмірності з заявленими позовними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 151, п. 1, 3 ч.1, 9 ст. 152, ч. 9 ст. 153, ст.ст. 208-210 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства « Сетам», Лиманського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів, акту про реалізацію предмету про право власності на квартиру, скасування запису в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, поновлення реєстраційного запису, - задовольнити частково.
Накласти арешт на на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 до вирішення справи по суті.
В задоволенні решти вимог заяви, - відмовити.
Копію ухвали суду для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, та сторонам для відома.
Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку,встановленому законом для виконання судових рішень.
Ухвала з питань забезпечення позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.Б.Свячена
The court decision No. 101504562, Prymorskyi District Court of Odesa City was adopted on 31.08.2017. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 522/14805/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: