Court ruling № 101497571, 29.11.2021, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

29 листопада 2021 року м. Київ № 640/18514/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

за участі:

представника позивача - Попова М.Г.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №640/18514/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . А саме, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, виражену у невиплаті пенсії громадянці України, пенсіонерці, ОСОБА_1 у сумі 34 656,00 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити невиплачену за минулий період часу пенсію громадянці України, пенсіонерці, ОСОБА_1 у сумі 34 656,00 грн., шляхом перерахування сум коштів на поточні рахунки пенсіонерки в ПАТ «Ощадбанк», на які здійснюється нарахування та виплата поточної пенсії цій особі.

На виконання цього судового рішення у справі №640/18514/19 в частині зобов`язання суб`єкта владних повноважень (відповідача) виконати певні дії Окружний адміністративний суд міста Києва 11.12.2020 видав виконавчий лист.

В подальшому вказаний виконавчий лист №640/18514/19 від 11.12.2020 був пред`явлений позивачкою до примусового виконання. У зв`язку з чим постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаврилівим А.В. від 04.06.2021 відкрито виконавче провадження №65502676 з примусового виконання цього виконавчого листа.

16.11.2021 від представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборського А.В. через канцелярію суду надійшло подання про зміну порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості пенсії у сумі 34 656 грн.

Дане подання обґрунтовано тим, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №640/18514/19 самостійно боржником (Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві) не виконано. Натомість у своєму листі від 11.06.2021 Головне управління повідомило державного виконавця про те, що виплата стягувачу ( ОСОБА_1 ,) заборгованості у сумі 39 386,28 грн. буде здійснена відповідно до Порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365. У контексті з наведеним представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зазначив, що відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у наведеному випадку державний виконавець має звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

У призначене судове засідання 29.11.2021 з`явився представник позивача та просив суд задовольнити подання державного виконавця повністю. Відповідач та державний виконавець явку своїх уповноважених представників не забезпечили. Натомість державний виконавець у тексті свого подання просив суд розглянути питання про зміну порядку і способу виконання рішення суду за відсутності представника органу державної виконавчої служби.

В силу ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зміни порядку і способу виконання рішення суду у цій справі, суд виходив з наступного.

За змістом норм ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно із ч. 1 і 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, в розумінні наведених норм ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні заяв зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, наведена норма пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналіз наведених процесуальних норм дає суду підстави для висновків, що під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Так, саме поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в тексті свого листа від 11.06.202 вих. №2600-0903-5/96656 за наслідками отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2021 ВП №65502676 повідомило орган державної виконавчої служби про наступне: з метою виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії в порядку, встановленому судовим рішенням. Відповідно до розпорядження нарахований борг за період з 01.02.2016 в сумі 39 386,28 грн. При цьому, як стверджувало Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вказана сума заборгованості підлягає виплаті в Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз викладеного дає підстави дійти до висновку про наявність двох строкових обмежень стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

При цьому, зазначені положення Закону не надають Кабінету Міністрів України права встановлення окремих вимог щодо виплат пенсій за минулий час або делегування таких прав Кабінету Міністрів України.

У контексті з наведеним суд звертає увагу сторін на те що постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою був затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, в частині п. 1 і 2 такої визнана протиправною та нечинною рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 (в редакції постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020.

Таким чином, Головне управління продовжує безпідставно бездіяти у випадку вирішення питання щодо виплати ОСОБА_1 невиплаченої за минулий період часу пенсії у сумі, необхідність виплати та конкретний розмір якої були встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №640/18514/19.

В даному випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборського А.В. про зміну порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №640/18514/19.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 229, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборського А.В. про зміну порядку і способу виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №640/18514/19 задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 у справі №640/18514/19, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості пенсії у сумі 34 656,00 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок