Decision № 101406646, 27.09.2021, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/12592/21

Провадження № 2/761/7783/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Пономаренко Н.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києва державної адміністрації про скасування боргу та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и:

У квітні 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києва державної адміністрації про скасування боргу та зобов`язання вчинити дії, згідно якого просив суд: - стягнути з відповідача на користь позивача борг(недоплату) у сумі 6121 грн. Вказану суму перевести на його особистий пільговий рахунок в «Ощадбанку», яки використовується для сплати комунальних платежів. За для погашення боргу КП «Київтеплоенго»; - зобов`язати відповідача своєчасно та у повному обсязі перераховувати кошти, які через них надає йому держава, за для сплати комунальних послуг на його рахунок в « Ощадбанку ».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з членами його сім`ї, а саме з непрацездатною матір`ю, яка є особою похилого віку, на яку поширюються його пільги.

Позивач вказує, що згідно Закону України « Про статус ветеранів війни та їх гарантії їх соціального захисту» ст. 13, п.5, позивач має 100% пільгу на послуги централізованого опалення. Так позивача, зазначає, що встановлена соціальна норма на час звернення до суду становить 52,5 метри, а його оселя становить площу всього 49 метрів, тобто на 3.5 метра менше, а тому він не повинен платити за опалення взагалі.

В позовній заяві вказано, що з 01.10.2019 року згідно постанови КМУ, був здійсненний перехід до монетизованої сплати пільг, а саме держава через Управління соціального захисту населення перераховує кошти на рахунок КП «Київтеплоенерго», за опалення у розмірі 100% у межах соціальних норм.

Позивач зазначає, що йому протизаконно начислено борг за опалення, від КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у сумі 6 121 грн., який сформований з 02.2020 року.

Так позивач, вказує, що у період з 02.2020 року по 03.2021 рік КП «КИЇВТЕПЛОЕНРЕГО» нарахувало йому суму 13 294 грн., за опалення житла, у 49 кв.м., 100% пільгової площі, натомість відповідач у вказаний період сплатив суму 5661 грн.

У зв`язку з зазначеним, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва 12.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про скасування боргу та зобов`язання вчинити дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без виклику сторін

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.06.2021 року виправлено описку в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про скасування боргу та зобов`язання вчинити дії, вказавши вірно найменування відповідача «Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києва державної адміністрації», замість невірного - «Комунальне підприємство «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» у відповідних відмінках.

16.09.2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву у якому він просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, так як позовні вимоги до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації є безпідставними, оскільки відповідач прав позивача не порушував. Окрім цього, просив продовжити строк для подання відзиву.

Суд, ухвалив визнати обставини пропуску строку поважними та продовжити відповідачу строку для подання відзиву.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи письмові докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. 2-4 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що з метою реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах, держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів, а також надає певній категорії громадян пільги і субсидії, зокрема, у сфері житлово-комунального обслуговування.

Як встановлено судом, та не заперечувалось сторонами позивач з 28.08.2006 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги за категорією «Особа з інвалідністю II групи внаслідок війни». Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право та користується 100% знижкою на житлово-комунальні послуги в межах середніх норм споживання на двох осіб.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 з опалювальною площею - 49,10 кв.м, що підтверджується рахунком повідомлення КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» станом на 01.03.2021 року.

В картці пільговика внесена інформація про поточну характеристику житлового приміщення: тип житла - будівлі на 5 і більше поверхів, загальна площа житла - 49,80 кв.м., опалювальна - 49,10 кв.м.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» установлені соціальні норми житла та соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, а саме для:

1) оплати житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; витрат на управління багатоквартирним будинком - 21 кв. метр загальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю;

2) оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю;

У разі використання теплової енергії для централізованого або автономного опалення - 0,0383 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період;

Залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування комунальними послугами визначаються з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів для розрахунку розміру витрат теплової енергії для централізованого або автономного опалення: м. Київ, 1-4-поверхові будівлі -0,608; будівлі на 5 і більше поверхів - 0,41.

У будинку, в якому знаходиться квартира Позивача, встановлено загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії. Розрахунок послуг за централізоване опалення для мешканців вказаного будинку проводиться за фактично спожиту теплоенергію (Гкал) відповідно показників будинкового лічильника та затверджених тарифів.

Облік теплової енергії, та розрахунок послуг за централізоване опалення для мешканців будинку в якому проживає Позивач, повинен проводитись з урахуванням фактично спожитої теплоенергії (Гкал) відповідно показників будинкового лічильника та затверджених тарифів.

Передбачена законодавством пільга Позивача, як інваліда війни II групи у розмірі 100 відсотків соціальної норми житла не може компенсувати повністю нарахування за надані послуги теплопостачання, так як розраховується з урахуванням коефіцієнтів та соціальних нормативів.

Згідно з пунктом 6 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 373 (далі - Порядок), з 01.10.2019 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на підставі даних ЄДАРП, та інформації, отриманої від управителів, виконавців комунальних послуг, розраховують щомісяця до 25 числа суму пільги виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування.

Як вбачається з повідомлень про нараховані позивачу відповідачем пільги на оплату всіх житлово- комунальних послуг за період з жовтня 2019 по липень 2021, позивачу нарахована:

1.Житлово-комунальні послуги, різновид, тариф - централізоване опалення, в опалювальний сезон з лічильником, 1654,41 грн. за 1 Гкал; розрахунок - лютий 2020: 49,10 м2 х 0,0383 Гкал х 0,41 х 1654,41грн. - сума нарахованих пільг 1275,58 грн.;

2.Житлово-комунальні послуги, різновид, тариф централізоване опалення, в опалювальний сезон з лічильником, 1654,41 грн. за 1 Гкал; розрахунок - березень 2020: 49,10 м2 х 0,0383 Гкал х 0,41 х 1654,41грн. - сума нарахованих пільг 1275,58 грн.;

3.Житлово-комунальні послуги, різновид, тариф - централізоване опалення, в опалювальний сезон з лічильником, 1654,41 грн. за 1 Гкал.; розрахунок - квітень 2020: 49.10 м2 х 0.0383 Гкал х 0,41 х 1654,41грн / 30 днів, х 15 днів - сума нарахованих піль 637,79 грн.;

4.Житлово-комунальні послуги, різновид, тариф - централізоване опалення, в опалювальний сезон з лічильником, 1654,41 грн. за 1 Гкал. - розрахунок - жовтень 2020: 49.10 м2 х 0,0383 Гкал х 0,41 х 1654,41 грн /31 днів, х 16 днів - сума нарахованих пільг 658,36 грн.

5.Житлово-комунальні послуги, різновид, тариф - централізоване опалення, в опалювальний сезон з лічильником 1654,41 грн. за 1 Гкал.; розрахунок - стопад 2020: 49.10 м2 х 0,0383 Гкал х 0,41 х1654,41грн.; - сума нарахованих пільг 1275,58 грн.

6.Житлово-комунальні послуги, різновид, тариф - централізоване опалення, в опалювальний сезон з лічильником 1654,41 грн. за 1 Гкал.; розрахунок - грудень: 2020: 49,10 м2 х 0,0383 Гкал х 0,41 х 1654,41грн.; - сума нарахованих пільг 1275,58 грн.

7.Житлово-комунальні послуги, різновид, тариф - централізоване опалення, в опалювальний сезон з лічильником 1654,41 грн. за 1 Гкал.; розрахунок - січень :2021:49,10 м2 х 0,0383 Гкал х 0,41 х 1654,41грн.; - сума нарахованих пільг 1275,58 грн.

8.Житлово-комунальні послуги, різновид, тариф - централізоване опалення, в опалювальний сезон з лічильником 1654,41 грн. за 1 Гкал; розрахунок - лютий 2021: 49,10 м2 х 0,0383 Гкал х 0,41 х 1654,41грн. - сума нарахованих пільг 1 275,58 грн.

9.Житлово-комунальні послуги, різновид, тариф - централізоване опалення, в опалювальний сезон з лічильником 1654,41 грн. за 1 Гкал; розрахунок -березень 2021: 49,10 м2 х 0,0383 Гкал х 0,41 х 1654,41грн.; - сума нарахованих пільг 1275,58 грн.

Всього за період 02.2020-03.2021 нараховані пільги на суму 10225,21 грн.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 4 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію).

Відповідно до змісту статей 68, 162 ЖК України, статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживачі зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті послуги.

Згідно з частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 76 ЦПК України, визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено належність доказів належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсність обставини справи.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають знач для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому відповідно до частини 1 та 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що відповідачем Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києва державної адміністрації розрахунок соціальної пільги за період жовтня 2019 по липень 2021 зараховано відповідно до чинного законодавства, Відповідачем виконано всі зобов`язання перед Позивачем.

Виходячи з встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, якими регламентовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що з вищевикладених підстав позов задоволенню не підлягає, у зв`язку з його безпідставністю.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Законом України « Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», Порядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.04.2019 №373, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 206, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києва державної адміністрації про скасування боргу та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: