Court ruling № 101403907, 26.11.2021, Kholodnohirskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Kharkiv City)

26.11.2021

Справа № 642/8013/21

Провадження №2/642/2634/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профбудкомпані» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроарт ЛТД» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки, пеню, інфляційні втрати та збитки у вигляді зайво сплаченого ПДВ, у загальній сумі 454 390.57 грн.

Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Разом з тим, статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно, насамперед, з`ясувати характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15 травня 2019 року в справі № 125/1267/16-ц (провадження № 14-160цс19).

Згідно з частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України) громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 ЦК України.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Так, з наданих матеріалів до позовної заяви, а саме договору поставки №10-09 від 10.09.2021, вбачається, що його сторонами є ТОВ «Профбудкомпані» та ТОВ «Євроарт ЛТД». Предметом договору є поставка (передача) Продавцем у власність Покупця товар, який покупець зобов`зується прийняти та оплатити в порядку, згідно умов договору.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, суд дійшов висновку про належність спору до господарської юрисдикції.

Відповідно до статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного та приймаючи до уваги, що між сторонами фактично виник спір під час здійсненнями ними господарської діяльності, суддя приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5ст. 186 ЦПК України, слід роз`яснити позивачу, що він має право звернутись із даним позовом до відповідного господарського суду за правилами положень ГПК України, в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст.7 ч.1 п.2 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви.

Керуючись ст.ст. 19, 186, 258,260-261, 353 ЦПК України, ст. 20 ГК України, суддя, -

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профбудкомпані» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроарт ЛТД» про стягнення заборгованості.

Позовну заяву з додатками повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу його право на звернення до Господарського суду Харківської області за правилами положень ГПК України в порядку господарського судочинства.

Зобов`язати ГУК Харків обл/мХар Холодног/22030101, повернути ТОВ "Профбудкомпані", код ЄДРПОУ 42764661, сплачений судовий збір згідно платіжного доручення №567 від 17.11.2021 у розмірі 6815.86 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя