Court ruling № 101403776, 26.11.2021, Slobidskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Kominternivskyi District Court of Kharkiv City)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/1972/2021 Справа № 641/7348/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

26 листопада 2021 року Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Богдан М.В., за участю секретаря – Архипової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова заяву слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Воробйової В.Я. про роз`яснення ухвали слідчого судді, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся із заявою, в якій просить роз`яснити ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харків від 04.11.2021 року (справа № 641/7348/21, 1-кс/641/1944/2021), якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, в частині порядку виконання ухвали, а саме: вказати особу або орган, який зобов`язаний виконати ухвалу та особу, якій необхідно повернути майно.

Слідчий, власники майна, їх представники в судове засідання не з`явилися. Відповідно ч. 2 ст. 380 КПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали заяви, дійшов наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Так, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, в тому числі можливістю різного їх тлумачення, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.

Виходячи з аналізу вказаної норми, роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. При цьому, суд не має права змінювати зміст судового рішення та відомостей, викладених у ньому.

Звертаючись з клопотанням прокурор просив накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку 29.10.2021 року майно, на ділянці місцевості біля буд. 160Д по вул. Академіка Павлова, а саме - автомобіль чорного кольору «Toyota Rav4» д.н.з. НОМЕР_1 , vin-код НОМЕР_2 та два державних номерних знака НОМЕР_3 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження.

Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.11.2021 р. в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовлено.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Згідно з ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що тимчасово вилучене майно має бути повернуто особі, у якої воно було вилучено органом, який вилучив таке майно.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно до ч. 2 ст. 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Таким чином, вимога про роз`яснення слідчому законодавства та порядку виконання судового рішення задоволенню не підлягає, оскільки не ґрунтується на положеннях ст. 380 КПК України.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ухвала слідчого судді від 04.11.2021 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відповідає критерію зрозумілості та обґрунтованості судового рішення у розумінні ст. 380 КПК України, а тому заява слідчого про роз`яснення судового рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 380 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Воробйової В.Я. про роз`яснення ухвали слідчого судді - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя- М . В . Богдан