Decision № 101367751, 15.11.2021, Zviahel City and District Court of Zhytomyr Oblast (until 25.04.2025 - Novohrad-Volynskyi City and District Court of Zhytomyr Oblast)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3444/21

провадження у справі № 2/0285/861/21

15 листопада 2021 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді…………………Літвин О. О.,

секретаря………………….……......Клечковської М. М.,

розглянувши відкритому у судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за правилами загального позовного провадження

за позовом ОСОБА_1

до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області

про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у червні 2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що є єдиним спадкоємцем померлої, яка, в свою чергу, успадкувала Будинок після смерті їх матері, однак за життя майно оформлене не було. У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом було відмовлено.

Сторони в судове засідання не прибули, надіслали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, проти чого представник відповідача не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Встановлено, що спірне майно — Будинок, який не був зареєстрований у встановленому законом порядку, згідно погосподарської книги №8 за 2004 рік, особовий рахунок № НОМЕР_1 , належав ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою Великомолодьківської сільської ради від 13.02.2020. Останній на момент смерті проживав з дружиною ОСОБА_4 (матір`ю позивача), сином (позивачем) та донькою ОСОБА_2 (сестрою позивача), які після його смерті у 2004 році в рівних частках (тобто в 1/3 кожний) успадкували все його майно, в тому числі і Будинок.

У 2006 році помирає мати та дружина спадкодавця і власника будинку ОСОБА_4 , після смерті якої спадщину фактично приймають її діти (позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), проживаючи разом з нею на момент смерті. Тобто, і позивач, і його сестра з цього часу спадкують по 1/2 частці Будинку.

ОСОБА_2 померла у 2018 році. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом померлоїсестри, яка успадкувала частину будинку від батьків, які померли раніше за неї.

Сім`я ОСОБА_5 , родинні стосунки між якими підтверджені матеріалами справи, постійно проживала разом та кожен із них фактично приймав спадщину після смерті спершу батька, потім матері, а далі сестри.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.05.2021 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Будиноку зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст.328 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст.1217 ЦК України, є спадкування майна, в тому числі за законом. Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.1, 2 ст.331, ч.1 ст.182 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) право власності на нерухоме майно підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Цивільно-правовий інститут набуття та виникнення права власності на нерухоме майно в різні періоди по різному був урегульований на законодавчому рівні. У зв`язку з цим держава задекларувала визнання дійсними прав на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності Законом (тобто до 03.08.2004), у разі відсутності їх державної реєстрації за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до чинного на час будівництва Будинку законодавства, яке не пов`язувало виникнення права власності на житловий будинок у сільській місцевості із проведенням його реєстрації, підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку та прийняття його в експлуатацію. Натомість облік особистих селянських господарств здійснювали сільські, селищні ради за місцем розташування нерухомого майна шляхом його реєстрації в погосподарських книгах.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом (3.08.2004) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому Законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з ч.ч.1, 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Як слідує з матеріалів справи, право власності на Будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном.

Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та враховуючи неможливість оформлення позивачем своїх спадкових прав у нотаріальній конторі, суд приходить до висновку про можливість визнання права власності в порядку спадкування за законом на Будинок, який залишився після смерті батьків та сестри.

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

право власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , успадкований після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Дата виготовлення повного тексту рішення – 25 листопада 2021 року.

Головуючий суддя О.О.Літвин