Справа №2-270/2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
5 травня 2010 року смт. Володарськ-Волинський
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді: Криницького Л.В.
при секретарі: Свиридок А.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Володарсько - Волинського районного суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
стягнення аліментів ,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом в обґрунтування якого зазначає, що вона з відповідачем 1 серпня 1992 року уклали шлюб.
Від даного шлюбу мають дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вона знаходиться в тяжкому матеріальному становищі. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, вона сама займається вихованням дитини та утримує її за свої кошти.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.
Позивачка в попередньому судовому засіданні позов підтримала.
Відповідач до попереднього судового засідання надіслав до суду листа в якому просить справу розглянути у його відсутності , що заявлений позов він визнає .
Враховуючи, що позивачка позов підтримала, відповідач позов визнав і визнання ним позову не порушуються права, свободи та інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню і рішення належить ухвалити в попередньому судовому засіданні, відповідно до ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174 ЦПК України, про що позивачка не заперечує з наступних підстав.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, а при ухиленні їх від своїх обовязків кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.
В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб 1 серпня 1992 року. Під час спільного проживання у них народився син ОСОБА_3, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, що стверджується матеріалами цивільної справи дослідженими в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України,
-2-
ст.ст. 180, 182, 183,СК України, суд ,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, не працюючого, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 16 квітня 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_2, на користь УДК у Володарсько-Волинському районі р/р 31211259700110 МФО 811039 ідентифікаційний код 22062355 БАНК УДК м. Житомир витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до Володарськ-Волинського районного суду в сумі 120 (сто двадцять) гривень та судовий збір на користь держави в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Житомирської області через Володарсько-Волинський районний суд.
Головуючий: Криницький Л.В.
The court decision No. 10125549, Khoroshiv District Court of Zhytomyr Oblast (until 25.04.2025 - Volodarsk-Volynskyi District Court of Zhytomyr Oblast) was adopted on 05.05.2010. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 2-270. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: