Decision № 101227484, 18.11.2021, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 127/26605/21

Провадження № 2-а/127/279/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2021 р.м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді - Ковбаси Ю.П.

секретар судового засідання: Предан А.А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Кашпрук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Кашпрук Ольги Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції та третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції Кріт Артура Петровича, про скасування постанови серії ЕАО № 4805630 від 22.09.2021, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до УПП у Вінницькій області ДПП, ДПП та третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору інспектора 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області лейтенанта поліції Кріт А.П., про скасування постанови серії ЕАО № 4805630 від 22.09.2021, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Позивач мотивував адміністративний позов наступним.

22.09.2021 інспектором 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Кріт А.П. винесено постанову серії ЕАО № 4805630, згідно якої 22.09.2021 р. о 16:23 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «NISSAN ROGUE», р/н НОМЕР_1 , в м. Вінниця по вул. Привокзальна, 1, здійснив стоянку ближче 10 метрів до пішохідного переходу чим створював перешкоджання руху, чим порушив п. 15.10(а) ПДР України - порушення стоянки, стоянка у місцях, де заборонена зупинка.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне:

Так, 22.09.2021 позивач, керуючи автомобілем NISSAN ROGUE, р/н НОМЕР_2 та рухаючись на кільці по вул. Привокзальній в напрямку до залізничного вокзалу, близько 11.00 години відчув різке погіршення здоров`я, що полягало у тиснучому болю в області грудини, шумі у вухах та мерехтінні мушок перед очима.

У зв`язку з виконанням вимог п. 2.9 «б» ПДР та з метою не створювати аварійну ситуацію ОСОБА_2 негайно звернув з кільця в напрямку вокзалу, щоб зупинитись, але так як не було вільних місць для паркування, а позаду рухався тролейбус, був змушений здійснити зупинку приблизно за 1м від пішохідного переходу по вул. Привокзальній, 1 у м. Вінниці. До ОСОБА_3 підійшли працівники патрульної поліції, та представившись, повідомили про порушення ПДР.

ОСОБА_2 повідомив інспектору поліції ОСОБА_4 , що є інвалідом 2 групи, має різке погіршення самопочуття та попросив викликати швидку та повідомив, що придбає в аптеці медичні препарати, щоб негайно прийняти від високого артеріального тиску.

Інспектор поліції ОСОБА_4 здійснив виклик карети швидкої медичної допомоги. ОСОБА_2 придбав в «Соціальній аптеці» по вул. Привокзальній, 1 корвалмент та прийняв його.

По приїзду карети швидкої медичної допомоги ОСОБА_1 пройшов обстеження та отримав невідкладну медичну допомогу.

Згідно Карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги № 182412 об 11:08 год. 22.09.2021 надійшов виклик та об 11:19 бригада ШМД прибула до ОСОБА_3 . На момент огляду бригадою ШМД пацієнт мав погіршення загального самопочуття, шум у вухах, мерехтіння мушок перед очима. Подібні симптоми відмічає не вперше в житті, пов`язував з підвищеним артеріальним тиском, до приїзду ШМД прийняв корвалмент. Встановлений попередній діагноз: підвищений артеріальний тиск 180x100. Після обстежень, отримав медичну допомогу, від госпіталізації відмовився.

Лікар бригади ШМД повідомив працівникам патрульної поліції, що ОСОБА_5 не можна сідати за кермо.

Вийшовши з карети ШМД, ОСОБА_2 побачив, що біля його автомобіля стоїть евакуатор та готується забирати автомобіль. До ОСОБА_3 підійшов знайомий ОСОБА_6 та поцікавився подією. ОСОБА_2 спитав, чи він може відігнати автомобіль від пішохідного переходу та припаркувати у дозволеному місці, ОСОБА_6 погодився. Про це ОСОБА_2 повідомив інспектора поліції Кріт А.П. Проте інспектор поліції пояснив, що евакуатор вже викликаний та буде здійснюватися евакуація автомобіля.

Також, позивач стверджує, що на місці події не складався протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.

Прибувши на штрафний майданчик ОСОБА_5 повідомили, щоб забрати автомобіль з майданчику спершу слід оплатити послуги евакуатора та отримати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, поки цього не буде зроблено, автомобіль буде перебувати на штрафному майданчику та власник/користувач буде сплачувати щоденну вартість перебування автомобіля на майданчику.

Таким чином, через відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, а саме вини у вчиненні правопорушення, оскільки дії з порушення правил зупинки були пов`язані з погіршенням стану здоров`я позивача та здійснювалися з метою уникнення можливого спричинення аварійної ситуації через втрату контролю над керуванням автомобіля, були вимушеною (екстреною) зупинкою. Отже є крайньою необхідністю (ст. 18 КУпАП).

А тому на думку позивача вищевказана постанова є незаконною, винесеною з порушенням його прав та чинного законодавства України, у відсутність жодного належного доказута такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.

До того ж, позивач в поданому до суду позові вказував, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, визначеному ч. 2 ст. 268 КАС України.

Представник позивача адвокат Кашпрук О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, також просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі. Крім того, надіслав відзив на адміністративний позов з диском відеофіксацією скоєного правопорушення.

З тексту відзиву вбачається, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, тому просить відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача як на підставу своїх заперечень зазначав наступне. Під час патрулювання 22.09.2021 по вул. Привокзальна, 1 в місті Вінниця, інспектором роти №2 БУПП у Вінницькій області ДПП Кріт А.С. було помічено автомобіль «NISSAN ROGUE», р/н НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом здійснив зупинку ТЗ стоянку ближче 10 метрів до пішохідного переходу чим створював перешкоджання руху та порушив п. 15.10(а) ПДР України.

Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст. 33, 248 КУпАП поліцейським було прийняте рішення притягти водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАО № 4805630 за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Факт правопорушення та порядок винесення постанови зафіксовано нагрудною камерою інспектора. Винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення відповідає вимогам ч. 4 ст. 258 КУпАП. Отже, підстави для скасування постанови відсутні.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22.09.2021 о 16:40 год. інспектором 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Кріт А.П., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4805630, згідно якої 22.09.2021 о 16:23 год. в м. Вінниця по вул. Привокзальна, 1, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом здійснив стоянку ближче 10 метрів до пішохідного переходу чим створював перешкоджання руху, чим порушив п. 15.10(а) ПДР України - Порушення стоянки, стоянка у місцях де заборонена зупинка та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень.

Статтею 1 ЗУ «Про дорожній рух» зазначено, що закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до п. 15.1 ПДР України, зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Згідно п. 15.10 (а) ПДР України, стоянка забороняється, зокрема у місцях, де заборонена зупинка;

Частиною 3 статті 122 КУпАП встановлено, за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Позивач звертаючись до суду з позовом, зазначав, що його незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки дії з порушення правил зупинки були пов`язані з погіршенням стану здоров`я та здійснювалися з метою уникнення можливого спричинення аварійної ситуації через втрату контролю над керуванням автомобіля, а тому виконував вимоги п. 2.9 «б» ПДР. Тобто, позивач стверджує, що такі дії не містять складу адміністративного правопорушення, а є станом крайньої необхідності.

На підтвердження своїх доводів позивач надав відповідь на адвокатський запит від 30.09.2021 р. КНП «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної Ради» відповідно якого 22.09.2021 р. о 11 год. 03 хв. в диспетчерську службу надійшов виклик (абонент представився перехожим) до невідомого, яким виявився ОСОБА_2 , за адресою: вул. Привокзальна, 1 з приводу проблем з серцем.

Згідно Карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги № 182412 відповідно якої 22.09.2021 об 11:08 год. надійшов виклик та об 11:19 бригада ШМД прибула до ОСОБА_3 . На момент огляду бригадою ШМД пацієнт мав погіршення загального самопочуття, шум у вухах, мерехтіння мушок перед очима. Подібні симптоми відмічає не вперше в житті, пов`язував з підвищеним артеріальним тиском, до приїзду ШМД прийняв корвалмент. Встановлений попередній діагноз: підвищений артеріальний тиск 180x100. Після обстежень, отримав медичну допомогу, від госпіталізації відмовився.

Разом з цим, представник відповідача заперечуючи проти позову, жодним чином не спростовує факт виклику швидкої допомоги самим інспектором поліції ОСОБА_4 позивачу, встановлення бригадою ШМД стану тяжкості у позивача та надання медичної допомоги через високий тиск.

Разом із тим, представник відповідача стверджує, що відповідач мав всі законні підстави винести Постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Оскільки у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Однак, як вбачається з відеозапису з портативної камери інспектора поліції, відповідної постанови про адміністративне правопорушення на місці його вчинення не було зроблено, що також підтверджується наданим відеозаписом позивачем.

Згідно п. 2.9(б) ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.

Згідно з пунктом 1.10 ПДР України вимушена зупинка - це припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

«Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Отже, Суд вважає цілком обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що здійснена позивачем зупинка транспортного засобу, яким він керував, була екстреною, вчиненою у стані крайньої необхідності, а, отже особа не може нести адміністративну відповідальність за це».

Відповідна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 545/3654/16-а (Фабула справи: Водій зупинився в недозволенному місці, а саме біля аптеки і був виявлений інспектором поліції, який здійснив відеозапис. Водій не заперечував проти порушення правил зупинки, проте наполягав на тому, що внаслідок поганого самопочуття, а саме головокружіння та білю у серці змушений був зупинитися).

Враховуючи те, що під час судового розгляду відповідачем не були надані належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення позивачем, тому суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, не була доведена відповідачем в повному обсязі.

Отже суд вважає, що рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушенням вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для його скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а саме комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У відповідності до статті 1 КУпАП, його завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

За таких підстав позов підлягає задоволенню, а рішення суб`єкта владних повноважень - визнанню протиправним зі скасуванням оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КпАП України

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наслідки розгляду справи, суд вважає за необхідне застосувати ст. 139 КАС України й судовий збір понесений позивачем стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача в сумі 454 грн. 00 коп.

Так, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Позивач стверджує, що витрати на правову допомогу становлять 5123 грн.

На підтвердження розміру таких витрат позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 28.09.2021 року; квитанція №б/н від 28.09.2021; квитанція №б/н від 29.10.2021; розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу по справі № 127/26605/21, понесених ОСОБА_1 від 29.10.2021 року.

Вирішуючи питання розподілу витрат на правничу допомогу, судом ураховано наступне.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити співмірність їх розміру. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи задоволення позову, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5123 грн. витрат на правничу допомогу.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у справі №826/2689/15 від 09.04.2019 року.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 90, 94, 132, 134, 139, 242 - 245, 286 КАС України на підставі ст. 7, 9, 122, 222, 251, 252, 258, 268, 280 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов адвоката Кашпрук Ольги Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ЕАО № 4805630 від 22.09.2021 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646) на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5123 (п`ять тисяч сто двадцять три) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646).

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса місця проживання: ( АДРЕСА_2 );

Відповідач 1: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції (21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24);

Відповідач 2: Департамент патрульної поліції (03048, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646);

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , місце роботи: інспектор 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції (21010, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24).

Суддя: