Decision № 101211693, 11.11.2021, Lutsk City and District Court of Volyn Oblast

Справа № 161/11887/21

Провадження № 2/161/3243/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

секретаря – Демчук Т.В.,

з участю представника відповідача – Татарин В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Свій позов мотивує тим, що 29.11.2019 року в м. Луцьку по вул. Львівській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вказує, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.08.2020 року провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. При цьому, встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Водночас, постановою Волинського апеляційного суду від 01.12.2020 року змінено постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області та ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до заяви власника пошкодженого автомобіля «Renault Kangoo», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 про відшкодування страхового відшкодування, йому було виплачено кошти в розмірі 88000 грн.

У зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача на користь товариства в порядку регресу 88000 грн. сплаченого страхового відшкодування, оскільки останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 7500 грн. та судові витрати у справі.

Представник позивача до початку розгляду справи по суті подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_1 була забезпечені в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АМ/001669053 (а.с. 8).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.08.2020 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1, 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 38 КУпАП у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с. 4).

Водночас, постановю Волинського апеляційного суду від 01.12.2020 року вказану постанову змінено та ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. В іншій частині, постанова суду залишена без змін (а.с. 5-6).

Згідно із ст. 82 ч. 6 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від вини.

Таким чином, невідповідність дій ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та вбачається вина останнього.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма передбачена в ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При цьому, відповідно до ст. 38 ч. 1 п. «а» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду , якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається із платіжного доручення № 38289 від 23.12.2019 року страховою компанією було виплачено на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 88000,00 грн. (а.с. 13).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» – 88000,00 грн. понесених витрат на виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

Крім того, відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1921,00 грн. судових витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, оскільки, позивачем не надані належні докази, передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України для підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката, то вони не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 82, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 993, 1191, 1193 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_3 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» (ЄРДПОУ 32638319) – 88000 (вісімдесят вісім тисяч) грн.. сплачених в якості страхового відшкодування та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 19 листопада 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк