Decision № 100998482, 10.11.2021, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/15868/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про:

визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо ненадання публічної інформації за запитом від 20.07.2021 року;

визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;

зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути запит від 20.07.2021 року про надання публічної інформації щодо наявності на території Одеського району вільних земельних ділянок для садівництва і городництва з місцями їх розташування.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 зазначила, що звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з запитом про отримання публічної інформації. Однак, у встановлений законодавством строк, відповіді від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на запит – не надійшло.

ОСОБА_1 наголошувала, що бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо розгляду її запиту є протиправною та порушує право позивача на інформацію.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідачем надано відзив (вх.№ЕП/26320/21 від 28.09.2021р.) на позовну заяву (а.с.14-15).

Відзив Головного управління Держгеокадастру в Одеській області обґрунтований наступним.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області зазначило, що на запит про отримання публічної інформації ОСОБА_1 , управлінням було надано вичерпну відповідь, що підтверджується реєстрацією у службовій програмі та реєстром вихідної кореспонденції.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області наголошувало, що протиправної бездіяльності допущено не було, а запит ОСОБА_1 був розглянутий у порядку чинного законодавства та відповідь надіслана у встановлений законом строк.

Станом на 10 листопада 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

20.07.2021 року, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з запитом про отримання публічної інформації (а.с.4).

У запиті про отримання публічної інформації від 20.07.2021 року, ОСОБА_1 просила Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати інформацію про наявність на території Одеського району вільних земельних ділянок, для ведення садівництва і городництва з місцями їх розташування.

Запит про отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 20.07.2021 року був доставлений на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - 23.07.2021 року (а.с.5).

Однак, у встановлений законодавством п`ятиденний (робочих днів) строк, відповіді на запит про отримання публічної інформації на адресу ОСОБА_1 - не надішло.

Вважаючи бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо не надання запитуваної інформації протиправною, а своє право на доступ до публічної інформації – порушеним, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України «Про інформацію» №2657-ХІI від 02.10.1992 року (далі – Закон України «Про інформацію»).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина 2 статті 6 Закону України «Про інформацію»).

Частинами 1, 2 статті 7 Закону України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13.01.2011 року (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Статтею 13 Закону №2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

У відповідності до частини 1 статті 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.07.2021 року, ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з запитом про отримання публічної інформації (а.с.4).

Запит про отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 20.07.2021 року був доставлений на адресу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - 23.07.2021 року (а.с.5).

У свою чергу, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у відзиві на позовну заяву вказувало, що відповідь на запит про отримання публічної інформації ОСОБА_1 була надіслана позивачеві у встановлений законодавством строк – 28.07.2021 року, що підтверджується реєстрацією у «Докпроф» та копію реєстру вихідної кореспонденції №139 від 28.07.2021 року (а.с.19-20,22).

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що відповідно до частини 1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05 березня 2009 року (далі – Правила №270), вказані правила визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Згідно частини 2 Правил №270, відправник - фізична або юридична особа, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці, яка безпосередньо або через уповноважену особу подає оператору поштового зв`язку для пересилання поштове відправлення, поштовий переказ; вручення поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення, виплаті коштів за поштовим переказом одержувачу.

Крім того, відповідно до частини 2 Правил №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» № 2759-III від 04 жовтня 2001 року передбачено порядок надання поштового зв`язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а не копія внутрішнього реєстру вихідної кореспонденції управління.

Враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює надані відповідачем докази надіслання відповіді на запит ОСОБА_1 , оскільки вони не підтверджують факт направлення та отримання вказаної відповіді позивачем, а є лише фактом фіксування наявності відповіді в установі.

Серед іншого, суд зауважує, що з наданої Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області копії відповіді №ПІ-518/0-582/0/63-21 від 28.07.2021 року вбачається, що остання не відповідає вимогам частини 3-4 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Також, розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо ненадання відповіді на запит про отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 20.07.2021 року; щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку (робочих днів) надання відповіді на запит про отримання публічної інформації, та наявність підстав для зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути запит про отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 20.07.2021 року щодо наявності на території Одеського району вільних земельних ділянок, для садівництва і городництва з місцями їх розташувань.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено надсилання ОСОБА_1 відповідь на запит про отримання публічної інформації та відповідність вказаної відповіді вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні витрати на виклик свідків та призначення експертизи, жодні витрати не належать до компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 39765871) про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо ненадання публічної інформації за запитом від 20.07.2021 року; зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області розглянути запит від 20.07.2021 року про надання публічної інформації щодо наявності на території Одеського району вільних земельних ділянок для садівництва і городництва з місцями їх розташування – задовольнити.

Бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо не надання відповіді на запит про отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 20.07.2021 року – визнати протиправною.

Бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо не надання відповіді на запит про отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 20.07.2021 року у строк не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту – визнати протиправною.

Зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) розглянути запит ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.07.2021 року про надання публічної інформації, щодо наявності на території Одеського району вільних земельних ділянок для садівництва і городництва, з місцями їх розташування.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Ярослава БАЛАН