Decision № 100799753, 02.11.2021, Kalmiuskyi District Court of Mariupol City (until 25.04.2025 - Illichivskyi District Court of Mariupol City)

264/4914/21

2/264/1279/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Мирошниченка Ю.М., за участю секретаря судового засідання Іванової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги наступним. У 2012 році померла мати позивача – ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельних ділянок № 1423683500:05:000:0256 та № 1423683500:05:000:0257. У передбачений законом строк позивач звернувся до Новоазовської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не встиг. Наразі м. Новоазовськ є тимчасово окупованою територію, та документи з нотаріальної контори зберігаються на території, що не підконтрольна Україні. Просить визнати за ним право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті матері.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про можливість слухання справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі, надав відзиву, в якому заперечував проти задоволення позову. Стверджував, що позивач не навів доказів звернення до Новоазовської нотаріальної контори у встановлений шестимісячний строк, а тому не має права на отримання спадщини.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (а.с. 7, 8), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лебединське Новоазовського району Донецької області (а.с.9).

Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

ОСОБА_2 є власницею земельних ділянок площею 4, 15 га та 4, 61 га, що розташовані на території Лебединської сільської ради Новоазовського району Донецької області на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯА №982505 та ЯА № 982504 (а.с.11, 12).

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, однак отримав відмову через те, що спадкова справа № 113/2013 року після смерті ОСОБА_2 зберігається у Новоазовській державній нотаріальній конторі або у Донецьокму державному нотаріальному архіві, до яких немає доступу, оскільки вони розташовані на території, яка є тимчасово окупованою (а.с.13).

З витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 66032716 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 22.12.2012 року заведено спадкову справу 10.06.2013 року Новоазовською державною нотаріальною конторою (а.с.39).

Згідно ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі змісту ч.1 ст.1222 ЦК України слідує, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно пункту 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 заведена Новоазовською державною нотаріальною конторою, доступ до якої на теперішній час відсутній, через проведення операції об`єднаних сил в м. Новоазовську та тимчасову окупацію вказаного міста, що позбавляє можливості, в тому числі і суд, витребувати будь-які докази.

Водночас суд зауважує, що на державу в цілому та її державні органи покладається обов`язок забезпечити збереження документів, які передані органами нотаріату та державними органами влади на зберігання та від яких залежить виникнення і реалізація майнових прав спадкоємців. Незабезпечення належного зберігання нотаріальних документів в державних архівах і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та як наслідок обмеження громадянам доступу до державних архівних установ не має нівелювати або обмежувати майнові права позивача на їх підтвердження документами.

Відповідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути - визнання права.

У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Доводи позивача щодо відсутності доказів звернення ОСОБА_4 до нотаріальної контори у встановлений законодавством шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини спростовується інформацією із витягу про заведення спадкової справи саме Новоазовською нотаріальною конторою у цей строк, а саме 10 червня 2013 року. Після початку тимчасової окупації м. Новоазовська позивач не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину.

Із урахуванням всіх обставин, суд вважає вимоги позивача законними та можливим їх задовольнити, визнавши за позивачем право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.16, 328, 1216, 1217, 1218, 1222, 1268, 1270 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Сартанської селищної військово-цивільної адміністрації про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельні ділянки загальною площею 4, 61 га, кадастровий номер 1423683500:05:000:0256 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт ЯА № 982504 від 23.12.2005року) та площею 4, 15 га, кадастровий номер 1423683500:05:000:0257 для ведення сільськогосподарського виробництва (Державний акт ЯА № 982505 від 23.12.2005року) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя: Ю. М. Мирошниченко