Court ruling № 100786513, 02.11.2021, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/10230/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі № 620/10230/21 за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Чернігівська виправна колонія (№ 44)" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії ,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до державної установи «Чернігівська виправна колонія №(44)», у якому просить:

визнати бездіяльність державної установи «Чернігівська виправна колонія (№44)» код ЄДРПОУ 08564943 протиправною;

зобов`язати державну установу «Чернігівську виправну колонію (№ 44)» код ЄДРПОУ 08564943 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку;

стягнути з державної установи «Чернігівської виправної колонії (№ 44)» код ЄДРПОУ 08564943 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 5000 грн 00 коп. (п`ять тисяч грн 00 коп.).

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2021 відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заявив клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

З приводу зазначеного клопотання суд вказує, що відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.

При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі “Ахеn v. Germany”, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Оскільки, матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи з повідомленням сторін та приходить до висновку про залишенняклопотання без задоволення.

Керуючись статтями 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання державної установи "Чернігівська виправна колонія (№ 44)" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження – відмовити.

Ухвалу направити сторонам до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Заяць