Sentence № 100744882, 01.11.2021, Chernivtsi District Court of Vinnytsia Oblast

"01" листопада 2021 р.

Справа №146/1638/17

Провадження по справі №1-кп/150/5/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Вітковській О.С.,

з участю:прокурора Гюмюшлю М.Г.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Семко В.М., Помаза А.П.,

потерпілого ОСОБА_3 та його представника Дунаєва І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у дистанційному режимі відеоконференції із Чернігівським районним судом Чернігівської області за участі адвоката Помаза А.П. кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017020290000254 від 29.07.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сліди Могилів - Подільського району Вінницької області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, із середньою освітою, непрацюючої, раніше не судимої

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , українця, громадянина України із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

- 24.04.2011 року Корюківським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, зі звільненням від відбуванням покарання відповідно до ст., ст.75, 104 КК України та встановленням іспитового строку 6 місяців;

- 08.11.2011 року Корюківським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 17.04.2013 року умовно-достроково, невідбутий термін покарання становить 1 рік 5 місяців 19 днів;

- 19.03.2014 року Корюківським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 України до трьох років двох місяців позбавлення волі

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2017 року, біля 02 години 00 хвилин ночі ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_2 , який взяв із собою заздалегідь заготовлене знаряддя для злочину, а саме ніж, який згідно висновку експерта № 563 від 27.11.2017 року є ножем загального господарсько - побутового призначення, виготовлений саморобним способом, перебуваючи на Привокзальній площі в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, підійшли до автомобіля таксі марки «Рено Логан», державний номерний знак НОМЕР_1 , належного ОСОБА_3 з метою приховати від останнього свій злочинний умисел домовились про те, що він їх за 130 гривень відвезе в с. Кислицьке Томашпільського району Вінницької області.

Після чого, сіли до вищевказаного автомобіля таксі та поїхали в с. Кислицьке Томашпільського району. При цьому, ОСОБА_2 сів на сидіння за спиною водія, а ОСОБА_4 сіла праворуч від ОСОБА_2 .

По приїзду в с. Кислицьке Томашпільського району Вінницької області ОСОБА_4 з метою виконання свого злочинного умислу, почала вказувати таксисту напрямок руху автомобіля. Коли автомобіль вказаного таксі рухався вулицею Некрасова в ділянці нежитлових будинків та незаселеної території села, ОСОБА_4 сказала таксисту ОСОБА_3 зупинити автомобіль в даній місцевості, що останній і зробив, зупинивши автомобіль біля будинку №28. Таким чином, не доїхавши до свого будинку, в якому тимчасово проживала разом із ОСОБА_2 та який розташований за адресою АДРЕСА_4 .

В подальшому ОСОБА_2 після слів ОСОБА_4 «давай ти», дочекавшись зручного моменту, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, здійснив напад на сидячого попереду водія ОСОБА_3 , який виразився в тому, що ОСОБА_2 несподівано для ОСОБА_5 взяв його своєю правою рукою за шию та почав її стискати. Після чого ОСОБА_2 , не зупиняючи стискати правою рукою шию ОСОБА_3 , своєю лівою рукою, в якій тримав ножа, якого заздалегідь взяв з собою з будинку ОСОБА_6 , наніс останньому декілька ударів ножем в область шиї, чим спричинив йому тілесні ушкодження.

Далі ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, спільно з ОСОБА_4 з метою швидкого придушення волі потерпілого до опору виконання їх вимог, діючи сумісно і узгоджено почали перетягувати потерпілого ОСОБА_3 на заднє пасажирське сидіння автомобіля. Після чого ОСОБА_2 намагався нанести потерпілому ОСОБА_3 удари ножем в область грудної клітки, а потерпілий ОСОБА_3 , сприймаючи його дії як такі, що становлять небезпеку для його життя і здоров`я, захищаючись, схопив долонею правої руки лезо ножа, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження.

В цей час ОСОБА_4 , допомагаючи ОСОБА_2 подолати опір потерпілого ОСОБА_3 , сидячи від нього з правої сторони, утримувала останнього в салоні автомобіля, не даючи можливості покинути автомобіль, тим самим придушуючи волю потерпілого до опору.

Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді садна правої завушної області і правого плеча; рани шиї зліва, в ділянці лівого променево-запястного суглобу; рани долонної поверхні 3,4 пальців в правої кисті з пошкодженням сухожилків пальців.

Тілесні ушкодження у вигляді рани долонної поверхні 3,4 пальців правої кисті згідно висновку експертів № 135-к від 04.12.2017 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Тілесні ушкодження у вигляді ран шиї зліва, в ділянці лівого променево- зап`ястного суглобу згідно висновку експертів №135-к від 04.12.2017 року належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Тілесні ушкодження у вигляді саден правої завушної області і правого плеча згідно висновку експертів №135-к від 04.12.2017 року належать до легких тілесних ушкоджень.

За вказівкою ОСОБА_2 , ОСОБА_4 відчинила задні праві пасажирські дверцята через, які вийшла та пересіла на водійське сидіння. З метою збагачення та заволодіння грошовими коштами остання відчинила бардачок, в якому знайшла документи на автомобіль серед яких було 3 долари США, які станом на 29.07.2017 року відповідно встановленого Національним банком України офіційному курсу гривні до іноземної валюти долара США еквівалентні - 77 гривням 73 копійкам, які остання забрала з бардачка автомобіля.

Оскільки, потерпілий ОСОБА_3 сприймав дії ОСОБА_2 та К ОСОБА_4 як такі, що становлять небезпеку для його життя і здоров`я, через що сам сказав що у нього є гроші. ОСОБА_2 , продовжуючи утримувати потерпілого ОСОБА_3 у вищевказаному положенні почав при цьому виказувати вимогу віддати йому грошові кошти, які запропонував йому надати потерпілий ОСОБА_3 . Після цього ОСОБА_3 виймав із лівої внутрішньої кишені своєї куртки грошові кошти в сумі 300 гривень та передав їх ОСОБА_2 .

В цей час потерпілий ОСОБА_3 , скориставшись тим, що задні праві дверцята автомобіля залишились відчиненими, вирвався від ОСОБА_2 та вибіг на вулицю, де гукаючи на допомогу, почав бігти в протилежному напрямку від автомобіля.

Заволодівши грошовими коштами, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишили автомобіль та з місця скоєння злочину втекли, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 377 гривень 73 копійки.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст.187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

На час розгляду кримінального провадження в суді прізвище обвинуваченої ОСОБА_4 було змінено на « ОСОБА_7 », що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 12.09.2019 Могилів - Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, з якого вбачається, що після реєстрації шлюбу із ОСОБА_8 . 12.09.2019 року ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_7 (том 5 а.к.п. 217).

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнала і суду показала, що 28.07.2017 разом з ОСОБА_2 зібрались на дискотеку з с. Кислицьке до смт. Вапнярка Томашпільського Вінницької області. На дискотеці пробули близько 10 хвилин, після чого пішли до залізничного вокзалу, де із таксистом ОСОБА_3 домовились поїхати в с. Кислицьке Томашпільского району Вінницької області. ОСОБА_2 сидів в транспортному засобі «Reno LOGAN» позаду таксиста, ОСОБА_1 поруч із ОСОБА_2 також на задньому сидінні. Зупинились в с. Кислицьке, в салоні автомобіля почалась бійка, щось блиснуло залізне, на даний час вона знає, що це був ніж. ОСОБА_2 тримав таксиста, бризнула кров, після чого ОСОБА_9 вийшла з машини, ОСОБА_2 сказав тікати. Разом із ОСОБА_2 вони прийшли до будинку ОСОБА_6 , де вмились і ОСОБА_1 перевдягнулась. Не дочекавшись ОСОБА_6 , поїхали в м. Могилів - Подільський до ОСОБА_10 - дядька ОСОБА_1 . Прибувши до будинку ОСОБА_10 , ОСОБА_2 переодягнувся в штани, які йому дав ОСОБА_10 . Зазначила, що на речах, які вона переодягала та на кофті і штанах ОСОБА_2 була кров.Винною себе визнає лише в тому,що побачивши рани та кров потерпілого, не надала допомоги ОСОБА_3 та втекла.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні відповідно до положень статті 63 Конституції України відмовився від дачі показів в судовому засіданні. Однак, в судових дебатах ОСОБА_2 зазначив, що винуватий, під час сварки з потерпілим ОСОБА_3 наносив йому удари рукою, а не ножем, просив пробачення у потерпілого.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:

- даними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 0 о2 год ночі 29.07.2017 він перебував на Привокзальній площі в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області. До нього підійшли хлопець з дівчиною, які попросили відвезти їх за 130 гривень в с. Кислицьке Томашпільського району Вінницької області, після чого, вони сіли до його автомобіля «Рено Логан», державний номерний знак НОМЕР_1 таксі та поїхали в с. Кислицьке Томашпільського району. При цьому, ОСОБА_2 сів на сидіння за спиною водія, а ОСОБА_1 сіла також на заднє сидіння праворуч від ОСОБА_2 . Приїхавши в с. Кислицьке Томашпільського району Вінницької області, ОСОБА_1 почала вказувати ОСОБА_3 напрямок руху автомобіля. Коли автомобіль вказаного таксі рухався вулицею Некрасова в ділянці нежитлових будинків та незаселеної території села, ОСОБА_1 сказала таксисту ОСОБА_3 зупинити автомобіль в даній місцевості, що останній і зробив, зупинивши автомобіль біля закинутого будинку. В подальшому ОСОБА_2 несподівано для ОСОБА_5 взяв його своєю рукою за шию та почав її стискати, після чого ОСОБА_2 , не зупиняючи стискати рукою шию ОСОБА_3 , іншою рукою, в якій тримав ножа, наніс останньому декілька ударів в область шиї, чим спричинив йому тілесні ушкодження. Далі ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 почали перетягувати ОСОБА_3 на заднє пасажирське сидіння автомобіля. ОСОБА_2 намагався нанести потерпілому ОСОБА_3 удари ножем в область грудної клітки, а ОСОБА_3 , сприймаючи його дії як такі, що становлять небезпеку для його життя і здоров`я, захищаючись, схопив долонею правої руки лезо ножа, внаслідок чого порізав долоню руки та отримав тілесні ушкодження.Вказав, що ОСОБА_9 також наносила удари по руці предметом схожим на пилочку чи заточку. В цей час ОСОБА_1 , допомагаючи ОСОБА_2 , сидячи від нього з правої сторони, утримувала останнього в салоні автомобіля, не даючи можливості покинути автомобіль. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді садна правої завушної області і правого плеча; рани шиї зліва; рани долонної поверхні з пошкодженням сухожилків пальців;

- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10 - дядька обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 прийшла до його будинку разом із ОСОБА_2 , у якого були подерті штани, тому він дав йому свої, щоб переодягнутися. Руки у ОСОБА_2 були в болоті, з кармана витягнув гроші і кинув їх в умивальник, які помив, гроші були купюрами по 20, 50 гривень та 1 і 2 долари США, точноі суми не пам`ятає,які розвішав на карнізі сушитись.

- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11 - сина потерпілого ОСОБА_3 , про те, що о 03 год. ночі 29.07.2017 йому повідомили, що його батька підрізали. Прибувши на місце вчинення злочину, побачив криміналістів, на сидінні автомобіля був ніж, сидіння залите кров'ю. Зі слів батька йому стало відомо, що на нього напали дівчина з хлопцем;

- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що був понятим під час огляду будинку ОСОБА_6 та вилучення речей, належних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (кофти, джинсів, сім - картки до мобільного телефону). Речі були закривавлені;

- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що був понятим під час огляду будинку ОСОБА_6 та вилучення речей, належних ОСОБА_2 (кофти, джинсових штанів, куртки, гольфу коричневого кольору, взуття синього кольору). На вказаних речах була кров. Крім того, був понятим під час слідчого експерименту з участю ОСОБА_1 , яка детально розповіла, що в с. Кислицьке разом із ОСОБА_2 скоїли напад на таксиста ОСОБА_3 ОСОБА_1 розповіла, що ОСОБА_2 душив ОСОБА_3 , шпигав ножем, ОСОБА_1 допомогла йому перетягнути ОСОБА_3 на заднє сидіння, сама при цьому пересіла на переднє водійське сидіння, побачила долари та гривні ,які забрала і хотіла завести машину.

- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_9 товаришують з її сином ОСОБА_14 ,проживали у неї вдома з 12.07.17.по 29.07.17 року.Від дільничного інспектора дізналась , що ОСОБА_15 та ОСОБА_16 порізали таксиста. Зазначила, що ОСОБА_1 зателефонувала їй із чужого номера і сказала, що побились із таксистом. В належному їй будинку працівники поліції знайшли та вилучили закривавлений одяг належний ОСОБА_4

- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_14 ,який допитаний в режимі відеоконференцзв'язку з установою, де він відбуває покарання, та повідомив про те, що знайомий із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Разом із ОСОБА_2 відбував покарання в одній установі. Зазначив, що за кілька днів до злочину ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживали у будинку його матері ОСОБА_6 . ОСОБА_1 по телефону повідомила йому про те, що разом із ОСОБА_2 вирішили скоїти злочин. 28.07.2017 у вечірню пору доби вона разом із ОСОБА_2 вийшли з дому із с Кислицьке та при цьому ОСОБА_1 взяла із собою ножа, який був виготовлений кустарним способом (саморобно),,який ОСОБА_17 бачив і добре знав який той ніж ззовні, ручка ножа була дерев'яною та округлої форми, а на кінці вказаної ручки були металеві наконечник спереду і ззаду із лезом, довжина якого складає від 10 см - 15 см. ОСОБА_2 взяв із собою іншого ножа, якого саме ОСОБА_14 невідомо, але як повідомила ОСОБА_18 він був меншим. До Привокзальної площі в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області вони пішли з метою здійснити напад на водія таксі, який керує автомобілем «Мерседес», але в зв`язку із тим, що його довгий час не було, вони вирішити скоїти напад на будь - якого іншого водія таксі та в той час вони побачили іншого таксиста, який керував автомобілем «Рено». Сівши в таксі, рухались до с. Кислицьке. ОСОБА_1 сказала таксисту зупинити автомобіль, подала сигнал ОСОБА_2 , щоб здійснити напад на таксиста, після чого обмінялись ножами та ОСОБА_2 однією рукою взяв таксиста за шию, а іншою наніс один удар ножем в область шиї, від чого із шиї таксиста потекла кров та краплі крові забруднили одяг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_14 окрім цього, що ОСОБА_2 продовжував розмахувати ножем з метою нанесення тілесних ушкоджень та продовжував тягнути до себе таксиста на заднє сидіння. ОСОБА_1 допомогла перетягнути таксиста на заднє сидіння. Таксист, перебуваючи на задньому сидінні, спіймав своєю рукою лезо ножа, яким в той час намагався вдарити його ОСОБА_2 в область грудей. ОСОБА_1 пересіла на переднє водійське сидіння, в бардачку знайшла 3 долари та близько 400 гривень,точно не пам`ятає, намагалася завести автомобіль, однак, цього не вдалося зробити. Таксист вирвався із автомобіля та почав тікати, при цьому кликав на допомогу. Після того, як ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомили ОСОБА_14 про злочин, він повідомив про це начальника карного розшуку. Повідомив, що побоюється за своє життя , оскільки йому неодноразово погрожували, якщо він буде давати свідчення в суді;

- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що о 01 годині ночі 29.07.2017 перебував в салоні свого автомобіля на залізничному вокзалі в смт. Вапнярка. Бачив, як дівчина та хлопець , як він пізніше дізнався їхні прізвища- ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сіли на заднє сидіння в автомобіль ОСОБА_3 і поїхали. Через 30-40 хвилин ОСОБА_3 повернувся автомобілем, був увесь в крові, на задньому сидінні автомобіля був зігнутий ніж, в салоні автомобіля була кров. ОСОБА_3 доставили в лікарню в м. Тульчин;

- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_20 - фельдшера Вапнярської станції екстренної медичної допомоги, про те, що о 02 годині ночі 29.07.2017 надійшов виклик, що підрізали таксиста. Потерпілий був у критичному стані, артеріальний тиск був низький, рани в ділянці сонної артерії і щитовидної залози. Потерпілий повідомив, що на вокзалі до його автомобіля сіли чоловік та жінка, щоб підвезти їх в с. Кислицьке. По дорозі вони напали на нього, вимагали гроші, чоловік ззаду наніс ножові поранення. У них була спроба заволодіти автомобілем, належним потерпілому. Зі слів потерпілого першим напав ззаду чоловік, наніс йому пораненням в сонну артерію. Захищаючись, ОСОБА_3 отримав таким чином поранення сухожиль, зап`ястя. У ОСОБА_3 були наступні тілесні ушкодження: рана в ділянці правої і лівої сторони сонної артерії, лівого зап`ястя, сухожилля на пальцях, травмоване праве передпліччя, гематома над правим вухом, свіжі порізи, які кровоточили, шия була набряклою. Після надання першої медичної допомоги ОСОБА_3 було доставлено до лікарні м. Тульчин;

- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_21 про те, що він разом із ОСОБА_22 були понятими слідчої дії (огляду будинку ОСОБА_10 ), в ході якої ОСОБА_10 розповідав, що прийшла його родичка ( ОСОБА_1 ) з чоловіком ( ОСОБА_2 ), на якому були порвані штани, який вийняв гроші та прав іх . Під час слідчої дії йому стало відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порізали таксиста;

- даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8 - чоловіка обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_23 не має навичок водіння автомобілем. В період серпня 2017 року у ОСОБА_1 була порізана рука, до лікаря вона не зверталась, де взялись порізи та царапини йому невідомо;

- даними в судовому засіданні 19.10.2018 показаннями свідка ОСОБА_24 ;

- рапортом чергового Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Григорець І.Д. від 29.07.2017 про те, що 29.07.2017 отримано повідомлення по телефону та зареєстровано ЄО за №3110 від 29.07.2017 як «Повідомлення лікаря». В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено, що 29.07.2017 о 03 год. 35 хв. до ЧЧ Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення по телефону із приймального відділеня Тульчинської ЦРЛ про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_5 із тілесними ушкодженнями у вигляді різаних ран верхніх кінцівок, які отримав 29.07.2017 близько 02 год. 00 хв. в с. Кислицьке Томашпільського району від двох невідомих осіб. На місце події направлено СОГ (том 5 а.к.п. 173);

- висновком Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області від 29.07.2017 про результати розгляду звернення Тульчинської ЦРЛ (том 5 а.к.п. 171);

- протоколом огляду місця події від 29.07.2017 року, зокрема, території Привокзальної площі в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області біля залізничного вокзалу, під час якого було вилучено автомобіль марки «Reno LOGAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , та передано під зберігальну розписку ОСОБА_3 (том 4 а.к.п. 126-128) та фото таблицями до протоколу огляду автомобіля, належного ОСОБА_3 (том 4 а.к.п. 129-139). На а.с.130, 132, 135 видно сліди бурого кольору, на фото таблиці №18 а.с. 137 - грошові кошти зі слідами бурого кольору, на фото таблиці а.с. 133 - вигнутий ніж на задньому пасажирському сидінні автомобіля «Reno LOGAN» », державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- протоколом добровільної видачі від 29.07.2017 року, під час якого ОСОБА_4 добровільно видала працівникам поліції мішок з чоловічими і жіночим речами, зокрема, гольф, на рукаві якого наявні сліди бурого кольору, чоловічий спортивний светр зі слідами бурого кольору, чоловічі штани зі слідами бурого кольору, жіноча куртка синього кольору зі слідами бурого кольору, джинсові штани жіночі зі слідами бурого кольору, пара чоловічого взуття. (том 4 а.к.п. 150);

- протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 30.07.2017 року, згідно яких потерпілий ОСОБА_3 з осіб, зображених на фотознімках впізнав осіб, які вчинили злочин 29.07.2017 року, якими є зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (том 5 а.к.п. 5, 6);

- протоколом додаткового огляду місця події від 15.08.2017 року, зокрема, автомобіля «Reno LOGAN», належного ОСОБА_3 та фототаблицею до протоколу додаткового огляду місця події від 15.08.2017 року, заява ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення слідчих дій в належному йому автомобілі «Reno LOGAN» », державний номерний знак НОМЕР_1 (том 4 а.к.п. 204, 206, 207);

- протоколом огляду предметів від 18.08.2017 року, зокрема, пакет Експертної служби МВС України №3941384, в яких знаходиться три аркуші зі слідами рук, вилучені під час огляду місця події, три дактилокарти на прізвище ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (том 4 а.к.п. 202);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.10.2017 року з участю потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до якого останній вказує на механізм спричинення йому тілесних ушкоджень та розповідає про обставини вчиненого відносно нього злочину, зокрема, про нанесені йому удари ножем ОСОБА_2 в область шиї з лівої сторони, 3 удари ножем в область грудей. Під час захисту ОСОБА_4 нанесла 2-3 удари в область правого плеча та руки, гострим предметом схожим на ніж чи заточку. Утримуючи ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ще раз хотів нанести удар, однак ОСОБА_25 схопив лезо ножа, не даючи можливості наносити удари. Побоюючись за соє життя, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 і ОСОБА_4 забрати кошти і автомобіль., при цьому дістав та віддав гроші із свого внутрішнього кармана, точну суму не пам`ятає. ОСОБА_4 з бардачка забрала кошти і намагалась завести автомобіль, однак, не змогла, бо автомобіль був на передачі. ОСОБА_3 зумів втекти, відкривши двері, чув звук стартера автомобіля, якого намагались завести (том 5 а.к.п. 27-36);

- медичною карткою стаціонарного хворого №3461/514 ОСОБА_3 в Тульчинській районній лікарні - госпіталізація 29.07.2017, виписаний 10.08.2017 (том 4 а.к.п. 235-237; то 4 а.к.п. 223-231);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.11.2017 року, який пояснив, що 29.07.2017 року до нього прибула племінниця ОСОБА_4 з невідомими чоловіком, який під час розмови розповів, що він за допомогою ножа спричинив тілесні ушкодження таксисту. Крім цього, свідок ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_2 в умивальнику вимивав гроші від крові, залишивши їх сохнути в будинку (том 1 а.к.п. 67-68);

- протоколом добровільної видачі від 29.07.2017 року, згідно якого ОСОБА_10 , мешканець АДРЕСА_6 , видав джинсові штани, чоловічі черевики та пояснив, що пакет з речами принесла його племінниця ОСОБА_23 і чоловік ОСОБА_26 29.07.2017 о 09 год. 30 хв. та видав грошові кошти в сумі 75 гривень та 3 долари США з наявними слідами речовини бурого кольору, зовні схожі на кров. Вказав, що дані кошти у нього в будинку «стірав» під краном ОСОБА_26 (том 4 а.к.п. 144);

- протоколом огляду місця події від 29.07.2017 року, зокрема, домоволодіння, належного ОСОБА_6 , розташованого по АДРЕСА_4 , під час якого було виявлено чоловічий гольф, на рукаві якого наявні сліди речовини бурого кольору, чоловічий спортивний светр білого кольору та чоловічі штани зі слідами речовини бурого кольору, пара чоловічого взуття типу мокасини чорного кольору, жіноча куртка синього кольору, на якій наявні сліди речовини бурого кольору, жіночі джинсові штани синього кольору, які в подальшому були добровільно видані працівникам поліції ОСОБА_4 (том 4 а.к.п. 154-155);

- посвідченням водія ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 (том 4 а.к.п. 161);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 05.10.2017 року, згідно якого останній пояснює про відомі йому обставини вчиненого відносно ОСОБА_3 кримінального правопорушення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (том 1 а.к.п. 87-92);

- протоколом добровільної видачі від 04.10.2017 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_3 в приміщенні дільничного пункту поліції, розташованого в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області добровільно видав працівникам поліції належну йому куртку та кофту, в яких він був одягнутий на час вчинення розбійного нападу (том 5 а.к.п. 38);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.10.2017 року за участі свідка ОСОБА_10 в належному йому домогосподарстві за адресою АДРЕСА_6 та заявою ОСОБА_10 на дозвіл проведення слідчого експерименту, згідно якого ОСОБА_10 детально розповів та показав як до нього 29.07.2017 зранку прийшли ОСОБА_4 і ОСОБА_2 ОСОБА_10 дав ОСОБА_2 переодягнутися у свої штани. З власних джинсів ОСОБА_2 дістав грошові купюри номіналом 50, 20 та 5 грн., 1 та 2 долари США, які кинув до умивальника, поправ гроші, повісив на карніз сушитись. ОСОБА_26 розповів, що під час сутички підрізав таксиста. Після чого прийшли працівники поліції і забрали ОСОБА_26 і ОСОБА_27 ОСОБА_10 добровільно видав штани, черевики ОСОБА_2 та грошові кошти з плямами рожевого кольору зовні схожі на кров, після чого працівники поліції склали протокол (том 5 а.к.п. 41-43);

- довідкою, виданою виконкомом Кислицької сільської ради Томашпільського району Вінницької області, згідно якої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживала на території Кислицької сільської ради в будинку ОСОБА_6 по АДРЕСА_7 з 12.07.2017 року по 29.07.2017 року (том 5 а.к.п. 44);

- довідкою, виданою виконкомом Кислицької сільської ради Томашпільського району Вінницької області, згідно якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживав на території Кислицької сільської ради в будинку ОСОБА_6 по АДРЕСА_7 з 12.07.2017 року по 29.07.2017 року (том 5 а.к.п. 45);

- протоколом огляду предмету від 18.08.2017 - спец пакету Експертної служби МВС України №3941384. Об`єкт до висновку експерта №589-Д від 14.08.2017 у кримінальному провадженні №1201702029000254 (том 4 а.к.п. 202, 203)

- протоколом огляду предмету від 04.09.2017 року, зокрема, спеціального пакету Експертної служби МВС України №0015597 з вмістом документів та грошових коштів, вилучених за №0015597 в сумі 640 грн., які оглянуто та повернуто під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_3 (том 5 а.к.п. 15-17, 19);

- висновком експерта №586-Д від 14.08.2017 року за результатами судової дактилоскопічної експертизи, відповідно до якого надані на дослідження сліди пальців рук, вилучені із зовнішньої частини металевих автомобільних дверей позаду справа автомобіля «Reno LOGAN» », державний номерний знак НОМЕР_1 (як зазначено в Дослідовій частні висновку а.с. 192 - зворотній бік листка), належать ОСОБА_4 (том 4 а.к.п. 191-200);

- записом лікаря приймального відділення від 29.07.2017 року, згідно якого ОСОБА_3 звернувся до ЦРЛ з приводу різаних ран шиї справа, зліва, н/з лівого передпліччя, кистей обох рук, помірних кров`янистих виділень, загальної слабкості, нудоти (том 4 а.к.п. 223-231), листком лікарських призначень (том 4 а.к.п. 239-240); довідкою приватного кабінету ультразвукової діагностики щодо ультразвкукового обстеження ліктьових суглобів, суглобів кисті, гомілково - ступеневих суглобів ОСОБА_3 (том 4 а.к.п. 241); епікризом хворого ОСОБА_3 (том 4 а.к.п. 243); медичною карткою стаціонарного хворого ОСОБА_3 №3461/514 (том 4 а.к.п 245-247);

- висновком експертів №120-к від 29.10.2017 за результатами проведення судово - медичної експертизи, відповідно до якого в ході проведення експертизи у ОСОБА_3 виявлені порушення функції правої кисті у вигляді значного обмеження рухів в проксимальних між фалангових суглобах двох пальців (3 та 4) за рахунок комбінованої контактури та обмеження рухів 5 пальця правої кисті за рахунок функціональної контрактури. Вказане порушення функції правої кисті стоїть в причинному зв`язку з вищеназваними ранами долонної поверхні 3, 4 пальців правої кисті з пошкодженням сухожилків пальців, і становить 15% стійкої втрати загальної працездатності, згідно ст.131 п.б «Таблицы процентов утраты общей трудоспособности в результате различных равм…» інструкції про порядок організації і проведення лікарсько - страхової експертизи. Таким чином, рани долонної поверхні 3,4 пальців правої кисті у ОСОБА_3 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як за ознакою тривалості розладу здоров`я, так і за ознакою втрати загальної працездатності менш ніж на одну третину, згідно «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Садна правої завушної області і правого плеча у ОСОБА_3 відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5«Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Рани шиї зліва, в ділянці лівого променево - зап`ястного суглобу відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (п.2.3.3 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Всі виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли виникнути 29.07.2017. Характер, морфологічні особливості наявних у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень свідчать, що рани виникли від травматичної дії гострого предмету, що має ріжучі властивості, а садна могли виникнути від травматичної дії як гострого предмету, так і від дії тупого предмета з різко обмеженою контактуючою поверхнею (том 5 а.к.п. 109-113);

- висновком експерта №143 від 03.11.2017 за результатами проведення судово - медичної експертизи, відповідно до якого при дослідженні одягу потерпілого ОСОБА_3 на куртці виявлено 14 пошкоджень (на комірі куртки - 5, на правій передній поличці - 6, на правому рукаві - 3), а на джемпері потерпілого виявлено 6 пошкоджень (на рукаві - 5, на передній поверхні справа 1), які могли бути утворені колото - ріжучою дією плоского колючо - ріжучого однобічно - гострого предмета типу клинка ножа, який мав обушок П-подібного перетину з добре вираженими ребрами завширшки 0,1 см і більше та гостре лезо. Враховуючи морфологічні ознаки пошкоджень на одязі потерпілого та розмірні характеристики клинка ножа, наданого на дослідження, вищезазначені пошкодження могли утворитися від дії клинка ножа, наданого на експертизу. Враховуючи локалізацію та морфологічні характеристики пошкоджень, пошкодження на куртці потерпілого в ділянці коміра могли бути спричинені у напрямку справа наліво; на поличці куртки справа: згори донизу та справа наліво; на правому рукаві куртки - спереду назад (том 5 а.к.п. 116-119);

- висновком експерта №563 від 27.11.2017 за результатами проведення судової експертизи зброї, відповідно до якого ніж, вилучений 29.07.2017 під час проведення огляду автомобіля марки «Рено Логан», державний номерний знак НОМЕР_4 , холодною зброєю не являється. Даний ніж є ножем загального господарсько - побутового призначення, виготовлений саморобним способом (том 5 а.к.п. 142 - 145);

- висновком експерта №135-к комісійної судово - медичної експертизи від 04.12.2017 року, відповідно до якого експертна комісія підтверджує попередні висновки комісійної судово - медичної експертизи в частині визначення характеру, локалізацiї, ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 , а саме, у ОСОБА_3 мали місце: садна право завушної області i правого плеча; рани шиї зліва, в ділянці лівого променево-зап`ястного суглобу; рани долонної поверхні 3,4 пальців правої кисті з пошкодженням сухожилків пальців. На теперішній час у ОСОБА_3 на правій руці є рубці на долонній поверхні на 3 i 4 пальцях, що виникли на місці ран, викликали порушення функцiї правої кисті у вигляді значного обмеження рухів у проксальних міжфангових суглобах за рахунок комбінованої контрактури та рубець на 5 пальці потяг обмеження рухів за рахунок функціональної контрактури. Вказані порушення функції правої кисті стоять в причинному зв`язку з вищеназваними ранами 3,4 пальців правої кисті з пошкодженням сухожилків пальців, i становить 15% стійкої втрати загальної працездатності, згідно ст. 131 п. б "Таблицы процентов утраты общей трудоспособности в результате различных травм.." Iнструкцiї про порядок організацiї i проведення лікарсько-страхової експертизи. Таким чином, рани долонної поверхні 3,4 пальців правої кисті у ОСОБА_3 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як за ознакою тривалого розладу здоров`я, так i за ознакою стійкої втрати загальної працездатності менш нiж на третину, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - пункти 2.2.2. та 2.2.3. Садна правої завушної області i правого плеча у ОСОБА_3 належать до легких тілесних ушкоджень (пункт 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень"). Рани шиї зліва, в ділянці лівого променево-зап`ястного суглобу належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров' я (пункт 2.3.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Bci виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли виникнути 29.07.17 р. Характер, морфологічні особливості наявних у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень свідчать, що рани виникли вiд травматичної дії гострого предмету, що має рiжучі властивості, а садна могли виникнути як вiд дiї гострого предмету так i вiд дiї тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею. Тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли виникнути за будь-якого взаємного розташування його i особи (осіб), що спричинили цi ушкодження, за умови доступності відповідних ділянок тіла до дiї травмуючих предметів, що за механізмом утворення не суперечить викладеному ОСОБА_3 у протоколах допиту та в ході проведення слідчого експерименту за його участю. Враховуючи дані медико-криміналістичної експертизи, комісія уточнює механізм заподіяння тілесних ушкоджень, а саме, що ушкодження на шиї та руках у ОСОБА_3 та пошкодження на його одягу (куртка, джемпер) утворилися вiд колото-ріжучої дii плоского колючого-ріжучого однобічно-гострого предмету типу клинка ножа, який мав П-подібний обушок, гостре лезо та вістря (том 5 а.к.п. 147-156);

- висновком експерта №579 від 10.10.2017 з додатками за результатами судової біологічної експертизи, відповідно до якого в результаті проведеного молекулярно - генетичного дослідження встановлені генетичні ознак зразків букального епітелію потерпілого ОСОБА_3 (об`єкт №1), ОСОБА_4 (об`єкт №2) та підозрюваного ОСОБА_2 (об`єкт №3), які наведені в таблиці результатів дослідження. На поверхні ножа (об`єкт №4) та одязі (джинсах, кофті, грошах) виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами. На поверхні грошових купюр (об`єкт №6) виявлені сліди крові, видова належність яких не встановлена. В результаті проведеного молекулярно - генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини та клітин, виявлених на поверхні ножа (об`єкт №4) та одязі (об`єкти №№9, 10, 11, 12, 13), що добровільно видала ОСОБА_4 і поміщені в білий полімерний мішок, під час добровільної видачі 29.07.2017. Генетичні ознак слідів крові людини та клітин, виявлених на поверхні ножа (об`єкт №4) та одязі (об`єкти №№9, 10, 11, 12, 13) збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілого ОСОБА_3 (том 5 а.к.п.61-99);

- довідкою про опрацювання номерної інформації в ході досудового розслідування. Сім- карта НОМЕР_5 належала ОСОБА_14 . Згідно довідки вбачається, що ОСОБА_14 сім- карта якого НОМЕР_5 , в період часу з 23 год. 56 хв. 11.07.2017 до 23 год. 44 хв. 09.08.2017 працював з мобільними терміналами (з 9 ІМЕІ) та неодноразово з`єднувався з абонентами: НОМЕР_6 (яка перебувала у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ), НОМЕР_7 (сім карта належить ОСОБА_6 ), також зазначено, що сім карта НОМЕР_8 (належна ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ) з 23 год. 56 хв. 11.07.2017 до 22 год. 29 хв. 09.08.2017 з`єднувалась з сім картою НОМЕР_9 (належною ОСОБА_14 ) Сім карта НОМЕР_10 , належна матері ОСОБА_14 - ОСОБА_6 здійснювала з`єднання з 05 год. 37 хв. 12.07.2017 до 21 год. 52 хв. 09.08.2017 з сім картами НОМЕР_6 . Інтенсивність з`єднання абонентів за номером НОМЕР_5 та номером НОМЕР_8 між собою становить 571, а за номером НОМЕР_6 (належна ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ) - 605 разів;

- випискою із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_3 Печерської обласної лікарні (том 5 а.к.п. 135-139);

- оглядом речового доказу - автомобіля «Reno LOGAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , вході якого зафіксовано на задньому сидінні плями жовтого кольору.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1 про те, що вона жодного разу не телефонувала ОСОБА_14 та не розповідала про обставини скоєного злочину, оскільки, це спросовується вище зазначеною довідкою про з`єднання сім карт як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_14 , який під час скоєння даного злочину відбував покарання в установі та не міг знати такі деталі та спосіб вчинення ОСОБА_2 і ОСОБА_1 злочину про які він повідомив суду.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинувачених та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Надані потерпілим ОСОБА_3 показання, в яких він ретельно описав події, які мали місце 29 липня 2017 року є чіткими, послідовними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Надані потерпілим ОСОБА_3 пояснення не викликають сумніву у своїй достовірності та узгоджуються між собою й іншими матеріалами справи, яким надано оцінку в ході розгляду кримінального провадження.

За змістом кримінально-процесуального закону до предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань, висновків і процесуальних дій указаних осіб.

Захисник Семко В.М. заперечив щодо визнання показань свідка ОСОБА_14 належним доказом по справі, оскільки, останній розповідав про обставини, які йому повідомила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по телефону до та після скоєного злочину, так як вважає, що показання є з чужих слів та не було погоджено із сторонами, які б погоджувались визнати їх доказами.

Відповідно ч. 2 ст.97 КПК України суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.

При прийнятті цього рішення суд врахував : значення пояснень і показань, у випадку їх правдивості, для з`ясування певної обставини і їх важливість для розуміння інших відомостей; інші докази щодо питань, передбачених пунктом 1 цієї частини ст..97 КПК Украіни, які подавалися або можуть бути подані; обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності; переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень; складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані; співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання; можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.

ОСОБА_14 безпосередньо було допитано в судовому засіданні, дані пояснення є важливими для з`ясування обставин скоєного злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , важливі для розуміння інших відомостей: подія, спосіб вчинення злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , обставин при яких вчинявся злочин, про які повідомила ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . ОСОБА_14, походження знаряддя злочину - ножа ті інші обставини.

Врахування вказаних положень законодавства в сукупності надає можливість суду дійти обґрунтованого висновку щодо визнання показань свідка ОСОБА_14 із чужих слів допустимими.

Твердження захисника Семко В.М. щодо обов`язкової умови - погодження із сторонами для визнання показань свідка ОСОБА_14 належним доказом, дивні та позбавлені логічності, оскільки, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не визнають вину, тому покази свідка ОСОБА_14 не можуть бути з ним погоджені та є не вигідними для них., оскільки є доказом іх винуватості у вчиненні злочину.

Суд вважає, що показання, надані свідком ОСОБА_14 , в яких він ретельно в деталях описав події, які мали місце 29.07.2017, є чіткими, послідовними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами. Цим показанням суд надає віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів. Ці показання не викликають сумнів у їх достовірності, оскільки вони узгоджуються між собою й іншими матеріалами справи та оцінені судом в сукупності з іншими доказами.

Доводи сторони захисту про те, що протокол огляду місця події від 29.07.2017, протокол огляду місця події від 15.08.2017 року має бути визнано недопустимим доказом, є безпідставними.

Згідно зі ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.87 КПК України докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.

За змістом статей 214, 223, 237 КПК огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені КПК, а також відповідальність, встановлена законом. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду.

Підставою для проведення огляду місця події - слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Без наявності такої інформації проведення огляду місця події не допускається.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження підставою для проведення огляду місця події від 29.07.2017 - території Привокзальної площі в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області біля залізничного вокзалу, під час якого було вилучено автомобіль марки «Reno LOGAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , та передано під зберігальну розписку ОСОБА_3 (том 4 а.к.п. 126-128), слугувала заява потерпілого ОСОБА_3 від 29.07.2017, відповідно до якої в період часу з 00 год. по 02 год. невідома особа, перебуваючи на одній із вулиць с. Кислицьке Томашпільського району, з метою заволодіння майном, із застосуванням насильства, яке виражалось в нанесенні декількох ударів ножем в область шиї та рук, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 , після чого з місця події зникла (том 1 а.к.п. 62). Окрім того, твердження адвоката Семка В.М. про відсутність у вище вказаному протоколі огляду місця події підпису ОСОБА_28 - старшого експерта - криміналіста, не відповідає дійсності та спростовано самим протоколом, що міститься в матеріалах кримінального провадження, з якого вбачається, що протокол окрім інших учасників та понятих підписано зокрема, і ОСОБА_28 .

Суд приймає до уваги та визнає допустимим доказом протокол огляду місця події від 15.08.2017 - автомобіля «Reno LOGAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , належного ОСОБА_3 (том 4 а.к.п. 204), оскільки, такий огляд було проведено за письмовою заявою потерпілого ОСОБА_3 (том 4 а.к.п. 205), згідно якої останній надає згоду працівникам поліції здійснити огляд належного йому, як власнику транспортного засобу «Reno LOGAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться за місце його проживання в АДРЕСА_8 . Суд не погоджується з твердженнями захисника про відсутність у вказаному протоколі підпису спеціаліста ОСОБА_28 та відсутність ПІБ особи, яка проводила огляд, оскільки, вище вказаний протокол містить вказівку особи, якою проводився огляд, так і підпис спеціаліста ОСОБА_28 . Окрім того, суд не бере до уваги твердження про відсутність потерпілого ОСОБА_3 при проведенні огляду транспортного засобу, як підставу недопустимості доказу, оскільки, як вбачається із протоколу огляду від 15.08.2017 огляд було проведено за участі ОСОБА_29 - представника потерпілого ОСОБА_3, який відповідно до положень чинного законодавства наділений повноваженнями щодо вчинення процесуальних дій в інтересах довірителя, а також потерпілого ОСОБА_3 , що стверджується їхніми підписами.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що будь - яких зауважень на вище вказані протоколи огляду не надійшло. Окрім цього, під час підготовчого розгляду справи у суді, обвинувачені та їх захисники не оспорювали дані процесуальні документи у судовому порядку.

Крім того суд не приймає до уваги посилання потерпілого ОСОБА_3 щодо нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 за допомогою пилочки, заточки, оскільки, матеріалах справи відсутній вказаних речовий доказ.

Суд визнає недопустимим доказом протокол проведення слідчого експерименту від 29.07.2017 за участі свідка ОСОБА_4 (том 5 а.к.п. 156-159) та диск із фіксуванням, оскільки, згідно п.1 ч.3 ст.87 КПК України докази, отримані з показань свідка, який у подальшому набув статусу обвинуваченого, є недопустимим. Однак, даний протокол не є основним та єдиним доказом винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, так як їх вина доводиться іншими зібраними по справі належними доказами.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.1, ч.2 ст.84 КПК України).

Частиною 1 статті 89 КПК України встановлено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Частиною 1, пунктами 1, 4 ч.2 ст. 7 КПК передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Суд критично ставиться до тверджень адвокатів Семко В.М. та Помаза А.П. щодо недопустимості доказів, зокрема, речових доказів, які згідно постанов слідчого про визнання та приєднання їх як речових доказів, за їх словами не були їм відкриті, та не надано доступ , оскільки, вони є необґрунтованими та спростованими в судовому засіданні. Так, як вбачається є розписка про ознайомлення захисників з матеріалами кримінального провадження, на виконання вимог ст., ст.103, 104, 290 КПК України відкриті матеріали досудового розслідування та надано доступ до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування, вказаних осіб ознайомлено із матеріалами досудового розслідування, ніяких заперечень зі сторони Помаза А.П. та Семко В.М. не було, жодних скарг на порушення чи перешкоджання в ознайомленні з документами (доказами) не надходило. Окрім того, в судовому засіданні захисниками Семко В.М. та Помазом А.П. не заперечувався факт відкриття їм доказів та ознайомлення з документами (доказами).Жодних перешкод в ознайомленні стороні захисту з доказами по даному кримінальному провадженні судом не встановлено,знайомились з тими доказами , які вважали за необхідними.

З огляду на вище зазначене, за відсутності очевидної недопустимості, судом речові докази вважаються належними та допустимими доказами к кримінальному провадженні.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду (справа №751/7557/15-к (провадження N 13-37кс18), що містить постанова від 16 січня 2019 року, для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій. За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Відповідно до ст. 370 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність обвинуваченого доведена.

Згідно роз`яснень, що містить пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року №10, небезпечне для життя чи здоров`я насильство (стаття 187, частина третя статті 189 КК України) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Умисне заподіяння у процесі розбою чи вимагання легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, а також середньої тяжкості тілесного ушкодження, незаконне позбавлення волі, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров`я потерпілого, завдання побоїв, що мало характер мордування, охоплюються статтею 187 або 189 КК України і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти здоров`я, не потребують (пункт 11 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року №10).

Умисне або необережне заподіяння у процесі розбою чи вимагання тяжкого тілесного ушкодження охоплюється статтею 187 та частиною четвертою статті 189 КК України і додаткової кваліфікації за статтею 121 чи за статтею 128 КК України не потребує.

Згідно висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 28.03.2019 року у справі №753/2814/15-к, за загальним визначенням розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до усічених складів злочину, вважається завершеним з моменту скоєння самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт - право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт, у зв`язку із посяганням на право власності, - життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Однією з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, мета якого - намір одразу подолати опір потерпілого й попередити його протидію нападу. Агресивність, раптовість, небезпечність й спрямованість таких дій на подолання опору щодо особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою.

Оцінка небезпечності насильства проводиться з урахуванням дійсності, реальності й характеру можливого насильства, коли така загроза не викликає сумніву щодо небезпечності дій винної особи (Постанова ВС/ККС №235/164/16-к від 24.04.2018).

Тобто, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неочікувано для потерпілого вчинили напад, ОСОБА_2 , взявши його своєю правою рукою за шию, почав її стискати, після чого своєю лівою рукою. в якій тримав ножа, наніс останньому декілька ударів в область шиї, чим спричинив йому тілесні ушкодження. В подальшому ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 з метою швидкого придушення волі потерпілого до опору виконання їх вимог, діючи сумісно і узгоджено почали перетягувати потерпілого ОСОБА_3 на заднє пасажирське сидіння автомобіля. Після чого ОСОБА_2 намагався нанести потерпілому ОСОБА_3 удари ножем в область грудної клітки, а ОСОБА_9 продовжувала утримувати ОСОБА_3 а потерпілий , сприймаючи його дії як такі, що становлять небезпеку для його життя і здоров`я, захищаючись, схопив долонею правої руки лезо ножа, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження. ОСОБА_1 , допомагаючи ОСОБА_2 подолати опір потерпілого ОСОБА_3 , утримувала останнього в салоні автомобіля, не даючи можливості покинути автомобіль, тим самим придушуючи волю потерпілого до опору.

Такі дії обвинувачених з урахуванням обставин вчинення злочину, показань потерпілого та висновку судово-медичної експертизи підтверджує факт насильства та його небезпечність для життя ОСОБА_3 .

Частиною 1 статті 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Частиною 1 статті 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вище зазначені обставини визнаються судом достатніми для того, щоб зробити безспірний і єдино правильний висновок про доводи щодо винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у нападі на ОСОБА_3 , вчиненому за їхньою попередньою змовою, з метою заволодіння майном, належному останньому, який поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, який зазнав нападу, оскільки, дані факти знайшли своє безспірне підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року та «Коробов проти України» від 21.10.2011року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

При цьому суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який грунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

В ході судового розгляду суд дійшов до висновку про те, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення є належними та достатніми, надають інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування.

Отже, встановивши обставини, які підлягали доказуванню в кримінальному провадженні і дослідивши всі зібрані докази в їх сукупності, які суд оцінює як достовірні та які встановлюють наявність суспільно - небезпечного діяння, винність осіб, які вчинили це діяння,та інші обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд прийшов до висновку, що діяння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має наведені кваліфікуючі ознаки, які містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.187 КК України.

Здобуті на досудовому розслідуванні та досліджені в судовому засіданні докази є належними, достатніми, отриманими у передбаченому КПК України порядку, внутрішньо погодженими між собою і в сукупності доводять вину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Висновки експертів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, як процесуальні джерела доказів, ґрунтуються на відомостях, які експерти сприймали безпосередньо та стали їм відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення досліджень, висновки експертів ґрунтуються на доказах, що визнаються судом належними та допустимими, на підставі яких судом встановлено наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та є доведеними, зокрема, щодо події кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України (часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення), винуватості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, характеризують особи обвинувачених, обтяжують покарання останнім.

Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності Право приватної власності є непорушним (ч.4 ст.41 Конституції України).

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми умисними злочинними діями незаконно заволодівши грошовими коштами,та намагались заволодіти транспортним засобом належними ОСОБА_3 , посягнули на приватну власність, яка є непорушною.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року, №10, звернуто увагу на те, що у справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 Кримінального кодексу України суди мають ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченим покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (ч.1, 2, 3 ст.50 КК України).

Суд при призначенні покарання виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованих на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягара для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , судом враховується особа винних, обставини та тяжкість скоєного кримінального правопорушення.

Значення покарання визначається не його жорстокістю, а справедливістю, невідворотністю, своєчасністю і неминучістю його застосування за злочин, вчинений ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Застосовуючи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, суд має на меті покарати винних, що необхідно для захисту суспільства і досягнення достатньої та справедливої сатисфакції потерпілої особи і суспільства в цілому.

Призначення покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на певний строк спричинить їм певні моральні страждання, ганьбу і сором, що є невід`ємною частиною здійснення кари, залишить сліди в їх свідомості й сприятиме тому, щоб вони усвідомили та спокутували свою вину перед потерпілими та суспільством.

Крім того, обираючи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначене покарання у виді позбавлення волі на певний строк, суд переконаний в тому, що шляхом активного примусового впливу на свідомість останніх, буде внесено корективи в їх соціально - психологічні властивості, нейтралізовано негативні, криміногенні настанови, що змусить їх додержуватися положень кримінального закону, виробить законослухняність та позбавить їх можливості знову вчиняти злочини.

При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кримінального правопорушення, особу винних: ОСОБА_2 негативно характеризується по місцю проживання, раніше неодноразово судимий, ОСОБА_1 позитивно характеризується по місцю проживання; відсутність у відповідності до ст.66 КК України обставин, які пом`якшують покарання. Наявність відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 - рецидив злочинів; будь - яких інших обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у відповідності до положень ст. 67 КК України, згідно обвинувального акту не встановлено,зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено відносно ОСОБА_3 - особи похилого віку ,а згідно ст.337 КПК України, суд розглядає справу лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, і не має права вийти за вказані межі, якщо це погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В судових дебатах ОСОБА_2 зазначив, що винуватий, під час сварки з потерпілим ОСОБА_3 наносив йому удари рукою, а не ножем, просив пробачення у потерпілого.

Однак, суд не може розцінювати слова ОСОБА_2 як щире каяття, та взяти дані покази до уваги, оскільки, протягом судового слідства ОСОБА_2 відмовився давати покази згідно статті 63 Конституції України. Також суд не може розцінювати як щире каяття ОСОБА_2 те, що він просив пробачення у потерпілого, оскільки, каяттям є негативне почуття, що поєднує в собі співчуття, жаль з приводу свого вчинку і почуття провини за його наслідки. Положення статті 66 КК України передбачає одну із обставин, що пом'якшує покарання - щире каяття. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й відверте визнання провини, осуд своєї поведінки, намаганні відшкодувати завдані злочином збитки, бажання виправити наслідки вчиненого. Однак, зухвале поводження ОСОБА_2 протягом усього судового слідства та відсутність даних того, що він поряд із відсутністю цивільного позову, намагався будь - яким чином допомогти потерпілому ОСОБА_3 оговтатись від пережитого, компенсувати перенесені страждання, підтверджує відсутність щирого каяття у обвинуваченого ОСОБА_2 .

Також суд не вбачає в діях ОСОБА_1 обставин , які б пом`якшували іі покарання . оскільки протягом усього розгляду кримінального провадження в суді, нею не вчинено жодних дій , які б свідчили про бажання виправити наслідки вчиненого, не намагалась відшкодувати завдані збитки потерпілому та щиро попросити у нього пробачення за вчинене діяння,яке б свідчило про її переусвідомлення своїх дій та жалкування за скоєне.

З врахуванням вище наведених обставин суд приходить до висновку, що задля досягнення мети покарання, визначеної статтею 50 КК України, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна із застосуванням при призначенні остаточного покарання положень ч.2 ст.68 КК України та зарахування у відповідності до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_2 попереднього ув`язнення з часу затримання - 29.07.2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 03.09.2021 року продовжено дію застосованого обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, із строком дії ухвали суду по 01.11.2021 року включно, обвинуваченій ОСОБА_1 - у виді домашнього арешту по 01.11.2021 року включно.

При вирішенні, згідно із п.2 ч.4 ст.374 КПК України, питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд керується тим, що даним вироком суду визнається доведеним обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину та їм призначається покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд із врахуванням вищенаведеного вважає, що запобіжні заходи відносно обвинувачених до набрання вироком законної сили змін не потребують.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до положень ч.9 ст.100 КПК України.

Відповідно до положень статті 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів являються процесуальними витратами.

Частиною 2 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати по справі у розмірі 34003 (тридцять чотири тисячі три) гривні 71 копійки, пов`язані із проведенням судової дактилоскопічної експертизи, судової біологічної експертизи, судової трасологічної експертизи (дослідження холодної зброї), підлягають стягненню в рівних долях із обвинувачених на користь держави відповідно до ст.118, 124 КПК України, оскільки, їх розмір та підстава підтверджуються матеріалами кримінального провадження (том 4 а.к.п. 190, 209; том 5 а.к.п. 60, 141).

Частиною 1 статті 128 КПК України встановлено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Однак, в судовому засіданні ОСОБА_3 просить залишити без розгляду заявлений ним цивільний позов, оскільки, має намір в подальшому після ухвалення вироку звертатись до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч.5 ст.128 КПК України).

Так, відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на вище зазначені обставини, зважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_3 на власний розсуд розпорядився своїм правом щодо предмета спору, суд приходить до висновку про залишення заявленого ним цивільного позову в межах даного кримінального провадження без розгляду.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_2 попереднє ув`язнення з 29 липня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання - 29 липня 2017 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_2 - залишити незмінним.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити їй покарання у виді семи (семи) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання на виконання вироку суду.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно засудженої ОСОБА_1 залишити незмінним.

Речові докази по справі:

- слiди пальцiв рук, якi вилучені на клейку стрiчку та якi після проведення експертизи знаходяться в пломбованому експертному пакеті №2846311, - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- куртку та кофту, що надав потерпілий ОСОБА_3 , які знаходяться в кімнаті речових доказів Томашпільського ВП Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- автомобіль марки «Reno LOGAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , залишити власнику ОСОБА_3 , в якого він і знаходиться на зберіганні;

- ніж з дерев`яною рукояткою коричневого кольору та металевими вставками довжиною 10,4 см та металевою робочою частиною довжиною близько 12 см., яке зігнуте під кутом близько 90 градусів, який упаковано в паперовий конверт білого кольору, що знаходяться в кімнаті речових доказів Томашпільського ВП Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити;

- сліди пальців рук, які вилучено на скотч, та сліди речовини бурого кольору, які у вигляді змивів вилучено на ватну паличку та упаковано в паперовий конверт білого кольору, - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- чохли з сидінь салону автомобіля, які упаковано в поліетиленовий пакет та зв`язано ниткою білого кольору, та знаходяться в кімнаті речових доказів Томашпільського ВП Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- документи на автомобіль та грошові кошти в сумі 640 грн. купюрами номіналом 200 (двісті) гривень №ЕЄ8107437, номіналом 200 (двісті) гривень №СВ9017224, номіналом 100 (сто) гривень №3Б2688412, номіналом 50 (п`ятдесят) гривень №СИ8767652, номіналом 50 (п`ятдесят) гривень №СБ6304198, номіналом 20 (двадцять) гривень №МС5975030, номіналом 10 (десять) гривень №ПА8659321, номіналом 5 (п`ять) гривень №РС9898688, які упаковані в полімерний експерний пакет, що знаходиться в кімнаті речових доказів Томашпільського ВП Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- поліетиленовий пакет білого кольору з написами «АТБ», всередині якого знаходяться джинсові штани чорного кольору та чоловічі черевики чорного кольору без шнурків, що упакований в поліетиленовий пакет та зв`язаний білою ниткою і опечатано біркою, який знаходиться в кімнаті речових доказів Томашпільського ВП Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити;

- грошові кошти в сумі 75 грн. купюрами номіналом 50 (п`ятдесят) гривень №СЙ7418570 2014 року, на якій наявні сліди речовини бурого кольору, 20 (двадцять) гривень №СЄ5500337 2013 року, 5 (п`ять) гривень №СБ823854, на якій наявні сліди речовини бурого кольору, ззовні схожі на кров та 3 долари США номіналом 1 (один) долар №В536275557 та 2 (два) долара №І03108920А, які упаковані до спец пакету №0029239 та знаходяться в кімнаті речових доказів Томашпільського ВП Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- чоловічий гольф, на рукаві якого виявлено слід речовини бурого кольору, чоловічий спортивний светр білого кольору, на якому виявлено сліди речовини бурого кольору, чоловічі штани зі слідами речовини бурого кольору, пара чоловічого взуття типу мокасини чорного кольору, що упаковані в мішок білого кольору та зв`язано ниткою білого кольору, які знаходяться в кімнаті речових доказів Томашпільського ВП Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити;

- жіночу куртку синього кольору, на якій наявні сліди речовини бурого кольору, жіночі джинсові штани синього кольору, на яких виявлено сліди речовини бурого кольору, що упаковані в мішок білого кольору та зв`язано ниткою білого кольру, які знаходяться в кімнаті речових доказів Томашпільського ВП Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних долях на користь держави витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням судової дактилоскопічної експертизи, судової біологічної експертизи, судової трасологічної експертизи (дослідження холодної зброї), у розмірі 34003 (тридцяти чотирьох тисяч трьох) гривень 71 копійки.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Роз`яснити, що відповідно до положень ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в суді, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Копію вироку після його проголошення в суді негайно вручити засудженій ОСОБА_1 .

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК