Decision № 100737921, 02.11.2021, Stanytsia-Luhanska District Court of Luhansk Oblast

Справа №418/2616/21

Провадження №2-а/430/77/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі головуючої судді Попової О.М., за участю секретаря судового засідання Романової М.О., за позовом ОСОБА_1 до начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби впс «Станиця Луганська» Старшого прикордонних нарядів в КПВВ «Станиця Луганська» старшого лейтенанта Бондаренка Валентина Валентиновича, Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

До Станично-Луганського районного суду Луганської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби впс «Станиця Луганська» Старшого прикордонних нарядів в КПВВ «Станиця Луганська» старшого лейтенанта Бондаренка В.В., Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 13 липня 2021 року начальником 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» старшим прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду-виїзду «Станиця Луганська» старшим лейтенантом Бондаренко Валентином Валентиновичем відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 142010.

Відповідно до винесеної постанови ОСОБА_1 визнана винною у здійсненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на неї накладено адміністративний штраф у розмірі 5100 грн. Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 здійснила в`їзд до контрольованої території України з тимчасово окупованої території України, через контрольний пункт в`їзду-виїзду «Станиця Луганська» чим порушила порядок в`їзду.

При прийнятті оскаржуваної постанови відповідач виходив з того, що 13 липня 2021 року о 10 год. 18 хв., в контрольному пункті в`їзду-виїзду «Станиця Луганська» дорожній коридор №6 «Станиця Луганська - Щастя - Новоайдар» під час здійснення контролю в`їзду-виїзду було виявлено громадянку України ОСОБА_1 яка відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України, 03.07.2021 року о 21 год. 56 хв. Здійснила виїзд з контрольованої території України до території Російської Федерації через пункт пропуску «Мілове».

13.07.2021 року о 10 год. 18 хв. Здійснила в`їзд до контрольованої території України з ТОТ України через контрольний пункт в`їзду-виїзду «Станиця Луганська». Своїми діями здійснила в`їзд до ТОТ України поза контрольними пунктами в`їзду-виїзду без проходження контролю в`їзду-виїзду чим порушила п. З, п. 21 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 815, внаслідок чого вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-2 КУпАП.

Позивач оскаржувану постанову відповідача вважає протиправною, винесеною з істотними порушення її прав, такою що не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому вона підлягає скасуванню судом з наступних підстав:

03.07.2021 року ОСОБА_1 виїхала з контрольованої території України до території Російської Федерації через пункт пропуску «Мілове».

13.07.2021 року о 10:18 годині через необхідність здійснення поїздки до Польщі, вона вимушена була в`їхати на територію України через пункт в`їзду-виїзду «Станиця Луганська».

Під час проходження прикордонного контролю їй повідомили, що вона вдруге порушила порядок в`їзду осіб з тимчасово окупованої території та їй необхідно пройти до окремого приміщення, де на неї буде складено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Відповідач під час складання постанови запитав у ОСОБА_1 : де вона перетнула кордон? ОСОБА_1 пояснила, що кордон перетнула через населений пункт «Ізварине», 04.07.2021 року приблизно о 04:00, у зв`язку з тим, що іншим способом не можливо потрапити до ТОТ України, потім відповідач дав їй бланки документів а саме: заяву про відмову від правової допомоги, пам`ятку з роз`ясненням ст. 268, КУпАП та ст. 63 Конституції України та якусь анкету. Відповідач пояснив, що всі бланки необхідно заповнити та потім він їх забере. На заперечення позивача щодо незгоди з відмовою від надання мені правової допомоги. відповідач сказав, що доки позивач не заповнить всі надані їй документи вона буде знаходитися на території пункту пропуску.

Позивач звертає увагу суду, що відповідач дав саме заяву про відмову від правової допомоги, оскільки наданий бланк заяви не дає права вибору, в ньому зазначено: «від надання мені правової допомоги відмовляюсь, буду захищати себе сам». Що є грубим порушення мого права на захист.

ОСОБА_1 повідомила відповідача, що в неї на руках квиток на автобус до Польщі, на 14.07.2021 року об 07 год. 30 хвл., і їй потрібно поспішати аби вчасно прибути до м. Харків де її чекатиме автобус, на що відповідач мені сказав, що її не випустять доки не буде складено протокол, і чим швидше вона все заповнить тим швидше її відпустять. До того ж відповідач сказав що потрібно одразу сплатити штраф інакше ОСОБА_1 не випустять з України через заборгованість по сплаті штрафу.

Після заповнення ОСОБА_1 усіх наданих відповідачем бланків документів, відповідач переніс її данні до постанови та повідомив її, що на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн. як на особу, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню. Також , відповідач роз`яснив ОСОБА_1 про наслідки несплати штрафу і переконав її що штраф обов`язково потрібно сплатити бо прикордонна служба її не випустить з території України і її квитки пропадуть не дивлячись на те що свою вину ОСОБА_1 не визнає.

16.07.2021 року о 13 год. 30 хвл. ОСОБА_1 сплатила призначений штраф в сумі 5100 грн. Під час складання постанови, відповідач склав пояснення які долучив до протоколу. Позивач зазначає, що свою вину не визнає оскільки вона державою поставлена в такі умови за котрих по іншому діяти не можливо, в стан крайньої необхідності, але на дивлячись на те що вона вказувала, що не визнаю провину, відповідач в протоколі зазначив: «скоєне правопорушення та накладає на неї стягнення не оспорює». А відтак позивач вважає себе невинним, а тому і звернувся з цим адміністративним позовом до суду, в якому просить скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення за №142010 від 13.07.2021 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.

08.10.2021 року до суду надійшов відзив від відповідача, в якому зазначено, що 13 липня 2021 року відповідно за наявною інформацією в базі даних Державної прикордонної служби України було встановлено, що 03.07.2021 року позивач здійснила виїзд з контрольованої території України до території Російської Федерації через пункт пропуску «Мілове», а 13.07.2021 року позивач здійснила в`їзд до контрольованої території України з тимчасово окупованої території України через контрольний пункт в`їзду - виїзду «Станиця Луганська». 13 липня 2021 року позивач під час перетину КПВВ Станиця Луганська пояснила, що 04.07.2021 здійснила вїзд до тимчасово окупованої території України з території Російської Федерації на напрямку н.п. Донецьк (РФ) - н.п. Ізварине (ТОТ) в районі н.п. Ізварине, чим порушила Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815. При дачі пояснень позивач скоєне правопорушення не оспорює та не надає будь яких документів, які могли звільняти її від адміністративної відповідальності або пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Факт порушення порядку в`їзду до ТОТ України доведено витягом з бази даних «Журнал в`їзду - виїзду осіб ПТК АПК «Гарт-1/П» КПВВ «Станиця Луганська», який є в матеріалах справи, відповідно до якого відсутні дані проходження контролю в`їзду/виїзду до/з тимчасово окупованої території України у визначений законодавством України спосіб. Отже особа скоїла однорідне правопорушення повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тобто відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 204-2 КУпАП.

В матеріалах справи про адміністративні правопорушення наявне пояснення позивача, написане нею власноруч, в яких вона підтвердила дані викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, зазначила, що під час в`їзду з ТОТ України до тереторії РФ заходи оформлення виїзду з ТОТ України до РФ представниками Державної прикордонної служби України не здійснювалися, намагання здійснити виїзд з ТОТ України встановленим порядком не підтвердила, скоєне правопорушення та стягнення, яке на неї накладається, не оспорює. В матеріалах справи наявний рапорт прикордонного наряду «Перевірка документів» в ПП «Станиця Луганська» в якому зазначено, що під час прикордонного контролю за допомогою підсистеми «Ризик» та опитування було встановлено, що позивач порушила порядок в`їзду до тимчасово окупованої території України.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення також наявна заява позивача про доведення до неї права на отримання безоплатної правової допомоги. Даною заявою позивач відмовляється від правової допомоги та бажає захищати себе самостійно.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення також наявна пам`ятка якою до позивача доведені положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Також позивачем був оплачений штраф за скоєне правопорушення, примусових дій з боку прикордонників не було у зв`язку з чим вважається, що особа не оскаржувала винесену щодо неї постанову

Обставини викладені в позовній заяві повністю відрізняються від наявних в матеріалах доказів, у зв`язку з чим з метою сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню обставин правопорушення, керуючись п.п. 2,3 ч. 5, ч. 6 ст. 44 КАС України.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України часники справи мають право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Від позивача надійшла заява, в якій останній просив розглянути справу за його відсутності.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає, позов просить залишити без задоволення.

Представник відповідача - Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Тернавський І.С. просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки приймаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідач діяв на підставі та в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Вислухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2021 року начальником 4 відділення інспекторів прикордонної служби впс «Станиця Луганська» Старшим прикордонних нарядів в КПВВ «Станиця Луганська» старшим лейтенантом Бондаренком В.В. винесено постанову за №142010 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5 100 грн.

Так в оскаржуваній позивачем постанові зазначено, що 13.07.2021 року о 10 годині 18 хвилин в КП в`їзду-виїзду «Станиця Луганська» дорожній коридор №6 «Станиця-Луганська - Щастя - Новоайдар» під час здійснення контролю в`їзду/виїзду з тимчасово окупованої території України до контрольованої території України було виявлено ОСОБА_1 яка 04.07.2021 року близько 04 год. 00 хв. здійснила виїзд до тимчасово окупованої території України з території Російської Федерації на напрямку н.п. Донецьк (РФ) - н.п. Ізварине (ТОТ) в районі н.п. Ізварине. 13.07.2021 року о 10 год. 18 хв. здійснила в`їзд до контрольованої території України з тимчасово окупованої території України через КПВВ «Станиця Луганська». Своїми діями ОСОБА_1 здійснила в`їзд до тимчасово окупованої території України поза контрольними пунктами в`їзду - виїзду без проходження контролю в`їзду - виїзду, чим порушив вимоги п. 3 та п. 21 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» затвердженого Постановою КМ України від 17.07.2019 року №815. Також особою було надано пояснення, відповідно до яких вона зазначила, що 04.07.2021 року близько 04 год. 00 хв. здійснив в`їзд до тимчасово окупованої території України з території РФ на напрямку н.п. Донецьк (РФ) - н.п. Ізварине (ТОТ) в районі н.п. Ізварине. Під час в`їзду до тимчасово окупованої території України з території РФ заходи оформлення представниками ДПС України не здійснювалися, намагання здійснити в`їзд до тимчасово окупованої території України встановленим порядком не підтвердила, під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 скоєне правопорушення та накладення на неї стягнення не оспорює, права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України йому були роз`яснені.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне:

Згідно ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 2 цієї статті передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті.

З пункту 3 Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року за №815, вбачається, що в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

З пункту 21 Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року за №815, вбачається, що особи, транспортні засоби, що в`їжджають - виїжджають, товари (вантажі), що переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій через контрольні пункти в`їзду-виїзду, підлягають контролю в`їзду/виїзду.

Згідно ст. 222-1 КУпАП - органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну, порушенням порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в`їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).

Зі змісту ст. 258 КУпАП вбачається, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 204-2 КУпАП (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду), якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити

Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1,4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП - обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Суд вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які достовірні і достатні докази наявності в діях ОСОБА_1 того складу адміністративного правопорушення, який вказано в оскаржуваній постанові. Зокрема, представником відповідача - Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби не надано жодних доказів того, що позивач перетнув державний кордон України саме в той спосіб, та в тому місці (в пункті пропуску «Ізварине»), які вказані у оскаржуваній постанові. Посилання в постанові на те, що позивач визнав свою вину суд не бере до уваги, оскільки, одного визнання вини позивачем було б недостатньо для встановлення в його діях ознак адміністративного правопорушення, адже оскарживши постанову у справі про адміністративне правопорушення позивач фактично відмовився від визнання своєї вини.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі за №215/5304/16-а (2-а/215/47/17) - притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з`ясування усіх обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення та виявлення причин, що спричинили його вчинення. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності не достатньо лише встановлення факту вчинення нею порушення, оскільки застосування передбачених нормами КУпАП заходів впливу, можливе лише за умови відсутності обставин, визначених статтями 17, 247 КУпАП та у разі, якщо вина особи повністю, доведена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, суд вбачає, що представником відповідача не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем п.п. 3 та 21 Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №815 від 17.07.2019 року, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд вважає, що представник відповідача не виконав вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності прийнятого рішення відносно ОСОБА_1 , що є підставою для скасування постанови №142010 від 13.06.2021 року.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини щодо відсутності складу адміністративного правопорушення в діях позивачки, суд вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який є юридичною особою та в якому працює ця особа. При цьому, залучення такого суб`єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.

Позивачкою був сплачений судовий збір в сумі 454 грн., що підтверджується квитанцією № 38 від 16.08.2021 року. Таким чином, враховуючи вищевикладене вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону (військової часини 9938), який є юридичною особою та до структури якого входить відділ прикордонної служби «Станиця Луганська» Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби впс «Станиця Луганська» Старшого прикордонних нарядів в КПВВ «Станиця Луганська» старшого лейтенанта Бондаренка Валентина Валентиновича, Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову начальника 4 відділення інспекторів прикордонної служби впс «Станиця Луганська» Старшого прикордонних нарядів в КПВВ «Станиця Луганська» старшого лейтенанта Бондаренка Валентина Валентиновича за №142010 від 13.07.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КУпАП, а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону - військової часини 9938 (код ЄДРПОУ 14321736, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги, буд. 58) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий органом 4450 від 05.12.2019 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону - військової часини 9938 (код ЄДРПОУ 14321736, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги, буд. 58) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий органом 4450 від 05.12.2019 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачену суму адміністративного штрафу у розмірі 5 100 (п`ять тисяч сто ) грн. 00 коп.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя О.М. Попова